В Україні звикли, що конкуренція – це щось, що супроводжується боротьбою, з якої переможцем виходить тільки один.

У цивілізованому світі таке сприйняття давно стало анахронізмом. Найкращий спосіб це зрозуміти – відчути на собі ту "далеку західну" модель.

Наочно проілюструвати цю тезу можна на прикладі сфери комерційних операцій з електроенергією і газом. Ця ніша української економіки, як і багато інших її складових, уже кілька років перебуває на стадії реформування.

Процес рухається не без проблем, але якщо проаналізувати досвід інших країн, які витратили на це десятиліття, ми йдемо семимильними кроками.

Черговий стрибок у напрямку європейської цивілізації Україна зробила, коли був підписаний закон №738-IX про ринки капіталу. Велика частина його положень має набути чинності 1 липня 2021 року. У тому числі стане чинною і нормативна база, що регулює діяльність товарних бірж.

Паралельно буде введений новий для нашої країни фінансовий інструмент – "деривативні контракти". Якщо говорити простою мовою, це угоди, за якими можна придбати або продати певний ресурс протягом фіксованого періоду.

Деривативи дозволяють захиститися від різких змін цін та гарантувати поставки ресурсу при зростанні попиту. Такі угоди можуть продаватися між учасниками, підвищуючи ліквідність ринку, тобто легкість продажу і купівлі товарів.

Однак зробімо крок назад і зрозуміймо, чому розвиток біржового, тобто конкурентного, середовища вигідний для всіх.

Чому конкуренція вигідна для всіх

Якщо відповідати на це питання на прикладі електроенергії, то, перш за все, потрібно розуміти особливості цієї сфери. Електрику не можна зберігати.

Звичайно, завжди є можливість побудувати величезні "батарейки" на зразок тих, які робить "Тесла", або звернутися до інших варіантів акумулювання потужностей. Утім, зазвичай це величезні і дуже дорогі проєкти.

Для уникнення додаткових витрат багато країн, включаючи Україну, ідуть більш раціональним шляхом. Вони складають точний баланс між виробництвом і споживанням, щоб уся вироблена електрика відразу ж споживалася.

На цьому етапі ми стикаємося з проблемою неможливості відокремити кіловат-годину, вироблену тепловою станцією, від кіловат-години, виробленої на АЕС. Вони потрапляють в одну мережу і течуть по одних лініях електропередачі.

Відповідно, споживач, який натискає на вмикач удома чи в офісі, не знає, хто виробив цю електроенергію і який шлях вона пройшла до нього по мережі.

Виникає ґрунтовне для конкурентоспроможності товару питання. Питання ціни.

Витрати на виробництво електроенергії сильно відрізняються для різних типів генерації. При цьому для підтримки роботи енергосистеми потрібні і стабільні атомні станції, і теплові, здатні швидко знижувати і підвищувати виробництво залежно від попиту, і гідроелектростанції, що накопичують енергію.

Як же визначити справедливу вартість кіловат-години від усіх виробників? Для цього і потрібна біржа. На конкурентних торгах з безліччю учасників формуються ціни, які реально відображають ринкову вартість ресурсу.

Споживачі можуть бути спокійні, знаючи, що в мережу надійшла електроенергія, яка пройшла через сито біржі. Це гарантує справедливість тарифів, які будуть відповідати реальній кон'юнктурі ринку.

Деякі виробники електроенергії при цьому можуть бути не раді розвитку біржової (конкурентної) торгівлі. Нібито така модель зіштовхує їх між собою і змушує знижувати ціну на свій товар (кіловат-годину), щоб знайти покупців.

Проте варто розуміти, що конкуренція – це стимул для розвитку. Український енергетичний ринок відходить від планової радянської моделі економіки в бік вільної торгівлі. Відповідно, виграють ті компанії, які зможуть модернізувати виробництво, підвищити власну ефективність і конкурентоспроможність.

Якщо виробник успішний на біржі – це найкращий сигнал для його потенційних інвесторів та кредиторів. Такій компанії можна давати гроші, бо вона зможе ефективно їх вкласти, стати ще кращою, окупити витрати і повернути позику.

Європейський шлях

Можливість проаналізувати досвід країн ЄС, запозичити найкращі практики й уникнути помилок дозволяє Україні проводити ринкові реформи швидко та ефективно. Ми бачимо, що результатом творіння європейських колег є вільний і прозорий ринок, в основі якого лежить конкурентна біржова торгівля.

Чому енергетичні біржі в ЄС настільки важливі для економіки? Тому що така модель торгів забезпечує для всіх рівний доступ до необхідних ресурсів.

Своєю чергою, активна конкуренція гарантує формування справедливих цін і вільний обіг товарів. Для держави це синонім ефективного функціонування енергетичного сектора і фундамент розвитку економіки. Цього прагне й Україна.