За чотири роки Росія понад 60 разів масовано обстріляла енергетику України

З початку повномасштабного вторгнення Росія здійснила щонайменше 64 масовані атаки на енергетичну інфраструктуру України, застосувавши близько 12,7 тисяч ударних БПЛА та 2,9 тисячі ракет різних типів.

Про це повідомляє аналітичний центр DiXi Group.

За даними аналітиків DiXi Group, з початку повномасштабного вторгнення росія здійснила щонайменше 64 масовані атаки на енергетичну інфраструктуру України.

"Під час цих обстрілів було застосовано близько 12,7 тисяч ударних БПЛА та 2,9 тисячі ракет різних типів – від крилатих, які використовуються найчастіше, до балістичних, перехоплення яких є найскладнішим для систем ППО", – говориться у повідомленні.

Перші місяці повномасштабної війни характеризувалися ударами по паливному сектору – зокрема нафтопереробних заводах і нафтобазах. Це стало початковим етапом тиску на енергетичний сектор.

Однак з осені 2022 року Росія перейшла до системних масованих ракетно-дронових атак на енергосистему, намагаючись спричинити блекаут.

Йдеться не про поодинокі удари, а про серії синхронізованих атак, які супроводжувалися одночасним застосуванням від десятків до кількох сотень засобів ураження.

"Атаки відбувалися хвилеподібно та переважно припадали на осінньо-зимові періоди, коли навантаження на систему є максимальним. Протягом чотирьох років повномасштабної війни можна виділити мінімум 4 такі кампанії", – зазначають аналітики.

Із 2025 року масштаби та інтенсивність масованих атак суттєво зросли. У 2022-2024 роках під час обстрілів росія застосовувала близько 2,8 тисячі ракет та безпілотників. У 2025 році – на початку 2026 року ця кількість зросла до 12,8 тисяч.

Перша масштабна кампанія розпочалася 11 вересня 2022 року з ударів по Харківській ТЕЦ-5, Зміївській ТЕС та об'єктах магістральних мереж Харківщини. Надалі атаки поширилися на енергетичну інфраструктуру по всій території України.

Масований обстріл 15 листопада 2022 року призвів до знеструмлення близько 10 мільйонів споживачів у Києві та 17 областях, а 23 листопада – до системної аварії (блекауту) української енергосистеми, коли без електропостачання залишилася переважна більшість споживачів по всій країні.

Атаки тривали до березня 2023 року. Основним засобом ураження були ракети, переважно крилаті, меншою мірою – модифіковані зенітні та керовані авіаційні. Фокус був зосереджений на електроенергетиці: об'єктах теплової та гідрогенерації, підстанціях та інших елементах магістральних мереж.

Через рік, у березні 2024 року, росія повернулася до тактики масштабних комбінованих ударів по енергетиці.

Друга кампанія тривала до серпня 2024 року. У цей період зафіксовано зростання масштабів атак, зокрема за рахунок активнішого використання ударних БПЛА. У березні-червні під час однієї атаки застосовувалося до 150 засобів ураження, у серпні – понад 230.

Крім ударів по об'єктах електроенергетичної інфраструктури, розпочалися системні атаки на газову інфраструктуру – насамперед наземне обладнання підземних сховищ газу в західній частині України.

Ці атаки були спрямовані на перешкоджання використанню сховищ європейськими трейдерами та іншими замовниками-нерезидентами, тим самим опосередковано підриваючи енергетичну безпеку.

Через три місяці, з настанням холодів, росія розпочала третю ракетно-дронову кампанію, що тривала з листопада 2024 року до березня 2025 року.

У цей період зафіксовано перші масовані удари по об'єктам газодобувної промисловості на Полтавщині та Харківщині.

"Метою таких ударів є зупинка внутрішнього видобутку газу, необхідного для забезпечення потреб населення та централізованого опалення", – говориться у повідомленні.

Газовий сектор також є основним джерелом енергетичних податкових надходжень до державного бюджету, тому удари могли бути спробою підірвати фінансову стабільність країни.

Четверта, поточна кампанія розпочалася у липні 2025 року. У цей період ударні безпілотники стали основним компонентом масованих атак на критичну інфраструктуру.

У другій половині року кількість БПЛА, використаних під час однієї атаки, зросла до кількох сотень. У жовтні та грудні зафіксовано удари, у межах яких застосовувалося понад 600 дронів за добу.

На початку кампанії (липень – початок листопада 2025 року) Росія зосередила удари на газовій інфраструктурі – об'єктах видобутку, підготовки та зберігання газу.

Атаки тривають і донині, втім з кінця жовтня 2025 року удари переважно сконцентровані на електроенергетиці та теплопостачанні: об'єктах генерації, високовольтних підстанціях, інших елементах мереж передачі та розподілу електроенергії, теплоелектроцентралях і навіть окремих котельнях.

Окремі удари були спрямовані на підстанції, що забезпечують видачу потужності АЕС в мережу. Формально самі майданчики АЕС не зазнали прямих уражень, однак щонайменше під час семи атак енергоблоки змушені були знижувати навантаження або відключатися через спрацювання аварійного захисту.

Також російські удари по енергетичній інфраструктурі у західних областях України були спрямовані на пошкодження мереж передачі, що обмежує можливості доставки до споживачів імпортованої електроенергії.

Систематичний тиск на столицю став характерною ознакою цієї кампанії. Лише у січні 2026 року росія здійснила чотири масовані обстріли з основним фокусом на Київ та агломерацію.

Обрані цілі – великі ТЕЦ та підстанції – свідчать про наміри повністю припинити електро- і теплопостачання, причому в період найбільших морозів. Відтак, це також може свідчити про спробу психологічного впливу та дестабілізації ситуації в державі через створення нестерпних умов для життя.

У зв'язку надскладними наслідками масованих атак із 16 січня було запроваджено режим надзвичайної ситуації в електроенергетиці. Українська енергосистема фактично перейшла в режим надзвичайно жорстких обмежень.

Якщо у попередні роки обмеження споживання та відключення застосовувалися як екстрений інструмент балансування, то нині це фактично базовий операційний режим.

За словами президента України Володимира Зеленського, станом на 15 січня при споживанні на рівні близько 18 ГВт система могла забезпечити лише близько 11 ГВт потужності.

За словами міністра енергетики Дениса Шмигаля, прогнозний максимум споживання становив 16,4 ГВт, тоді як доступна генерація та імпорт – 12,3 ГВт, що формувало дефіцит на рівні 4,3-4,5 ГВт (у пікові морозні дні він сягав 5-6 ГВт).

Фактичні показники доступної потужності та дефіциту є близькими до параметрів найгіршого сценарію, змодельованого експертами DiXi Group у Winter Outlook 2025.

За чотири роки великої війни енергосистема України зазнала значних втрат внаслідок систематичних російських атак.

Близько двох третин довоєнного обсягу генеруючих потужностей було окуповано, пошкоджено або знищено. Удари по підстанціях і високовольтних лініях ускладнили міжрегіональні перетоки електроенергії та обмежили можливості передачі обсягів імпорту.

"Показово, що кампанії здійснюються у найскладніші періоди для енергосистеми та споживачів – насамперед під час опалювального сезону", – зазначають аналітики.

Оцінка DiXi Group базується на масиві даних, сформованому в межах порталу Energy Map. До вибірки включено атаки, які позначені як "масовані" у повідомленнях Міністерства енергетики України або "Укренерго".

Дані також доповнюються інформацією Повітряних сил ЗСУ щодо кількості та типів застосованих засобів ураження.

Нагадаємо:

За чотири роки повномасштабної війни Росія 5796 разів атакувала енергосистему України.

Раніше повідомлялося, що загальна потреба у відновленні та модернізації енергетичного сектору на наступні десять років становить $90,6 млрд. При цьому $71 млрд (майже 80% від загальної суми) необхідні для відновлення та модернізації генераційних потужностей.

Раніше повідомлялося, що Словаччина з 23 лютого припиняє аварійні постачання електроенергії в Україну. Про це заявив прем'єрміністр Словаччини Роберт Фіцо.

Припинення аварійного постачання електроенергії зі Словаччини не вплине на ситуацію в об'єднаній енергосистемі України, заявили в "Укренерго".