Як змінився український підприємець за роки війни: п’ять спостережень UGB (Укргазбанку)
У першу неділю вересня в Україні відзначають День підприємця. За роки великої війни змінилося саме наповнення цього слова: українські підприємці навчилися швидше перебудовувати бізнес, активніше залучати фінансування, інвестувати в енергонезалежність, освоювати технології та шукати нові ринки.
Зміни видно і в цифрах. Кредитний портфель малого та середнього бізнесу UGB (Укргазбанк) за 2023–2025 роки зріс із 9,6 млрд грн до 14,7 млрд грн - більш ніж на 50%. Але справа не лише у кредитах. До Дня підприємця разом із Михайлом Медком, директором напряму малого та середнього бізнесу, муніципалітетів та комунального сектору UGB, зібрали п'ять спостережень про те, як змінився український бізнес за роки великої війни.
1. Бізнес навчився швидше перебудовуватися
Повномасштабна війна стала найбільшим стрес-тестом для українського бізнесу. Найскладніше довелося компаніям, які втратили активи (в т.ч. внаслідок окупації), ринки збуту або логістичні маршрути. Водночас значна частина підприємців продовжила виконувати зобов'язання, перебудовувати роботу та шукати нові можливості.
Це змінило й погляд банків на клієнта. Фінансових показників уже недостатньо. Важливо, наскільки бізнес залежить від одного постачальника чи ринку збуту, чи має альтернативну логістику та джерела енергії, наскільки професійна його команда і як швидко він здатний реагувати на ризики.
"Сьогодні незалежність бізнесу - це не тільки фінанси, знання свого ринку чи професіоналізм. Це здатність реагувати на зміни, забезпечувати енергетичну та логістичну стійкість і бути готовим до нових викликів", - говорить Михайло Медко.
Тож стійкий бізнес сьогодні - не той, якому вдається уникати проблем, а той, що має альтернативні сценарії та здатний швидко ними скористатися.
2. Енергонезалежність стала частиною економіки бізнесу
Змінилося і ставлення підприємців до енергоефективності. Власна генерація, системи накопичення та модернізація обладнання дедалі частіше сприймаються не лише як "зелені" інвестиції, а як економічно обґрунтовані рішення.
"Це не лише про екологію. Це про ефективність, а отже, про економію, стійкість і незалежність. Інвестиційний проєкт можна рахувати не тільки від додаткового прибутку, а й від того, скільки підприємство заощадить, наприклад, замінивши обладнання на енергоефективніше", - пояснює директор напряму малого та середнього бізнесу, муніципалітетів та комунального сектору UGB.
Власна генерація дає бізнесу більше прогнозованості, а сучасне обладнання допомагає скорочувати витрати та собівартість. Тому енергетичні рішення поступово стають частиною звичайної бізнес-моделі, а не окремим "зеленим" проєктом.
3. Кредит перестає бути "страшним словом"
Ще одна помітна зміна - ставлення малого бізнесу до позикових коштів. Для багатьох підприємців кредитування тривалий час здавалося складним інструментом, доступним переважно великим компаніям. Змінити це сприйняття, зокрема, допомогла державна програма "Доступні кредити 5-7-9%".
"Головний прорив "5-7-9%" у тому, що програма змогла залучити до кредитування пласт бізнесу, який раніше до нього не міг дотягнутися, або боявся, або не хотів. Бізнес почав краще розуміти кредит як інструмент розвитку", - зазначає Михайло Медко.
Разом із цим змінюється фінансова культура. Щоб залучити кошти, підприємець має порахувати доходи й витрати, оцінити боргове навантаження та сформувати план розвитку. За спостереженнями Медка, такий підхід дедалі більше поширюється навіть серед мікробізнесу. Водночас доступність фінансування не означає, що його варто залучати за будь-якої можливості.
"Бізнес не має бігти за грантом чи кредитом заради гранту чи кредиту. Це засіб, а не мета. Важливо зберігати здорове співвідношення власних і запозичених коштів", -наголошує банкір.
4. Технології відкривають нові ринки
Соцмережі, онлайн-сервіси та штучний інтелект із додаткових інструментів поступово перетворюються на фактор конкурентоспроможності. Вони допомагають не лише продавати більше, а й знаходити клієнтів там, де раніше бізнес їх навіть не шукав.
Медко наводить приклад українського виробника автомобільних килимків. Підприємець почав активно показувати у TikTok та Instagram себе, виробництво та продукт. Це принесло нових покупців в Україні, а згодом через соцмережу на компанію вийшли клієнти з-за кордону. Результатом стали експортні контракти.
"Ті, хто навчився сучасніше конкурувати і використовувати всі доступні можливості, мають кращу стійкість і більше можливостей для розвитку", - говорить директор напряму малого та середнього бізнесу, муніципалітетів та комунального сектору UGB.
Для українського бізнесу це особливо важливо: технології дозволяють швидше знаходити нових клієнтів і виходити за межі внутрішнього ринку.
5. Власник вчиться відпускати контроль
Змінюється і модель управління. Багато малих компаній починаються з того, що власник контролює практично все: фінанси, продажі, закупівлі, людей і ключові рішення. На старті це працює, але зі зростанням компанії така модель починає її стримувати.
Тому разом із масштабуванням бізнесу доводиться вчитися делегувати, вибудовувати процеси та залучати професійних менеджерів. У команді з'являються фінансовий директор, HR та інші фахівці, а дедалі більше рішень перестають залежати від однієї людини.
"Коли бізнес розвивається в цифрах, він має синхронно розвивати команду",- ділиться Михайло Медко.
Фактично це ще один вимір незалежності: компанія має бути здатною працювати й розвиватися без постійного ручного управління засновника.
Повністю незалежного бізнесу не існує. Компанії залежать від клієнтів, людей, постачальників, енергетики, логістики, фінансування та ситуації на ринку. Але досвід останніх років показав, що цими залежностями можна управляти: заздалегідь шукати альтернативних постачальників, планувати фінансування, інвестувати в енергетичні рішення, розвивати команду та освоювати нові технології.
"Сучасні технології, енергонезалежність, оцінка воєнних і логістичних ризиків, фінансова експертиза та розвиток управління синхронно з масштабом компанії - це ті речі, які бізнесу потрібно вміти поєднувати", - підсумовує Михайло Медко.
Тож День підприємця сьогодні - привід говорити не лише про внесок бізнесу в економіку, а й про те, наскільки змінився сам український підприємець. За роки великої війни він навчився не чекати стабільних умов, а швидше оцінювати ризики, знаходити альтернативи та продовжувати розвивати свою справу.
Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «УКРГАЗБАНК». Ліцензія НБУ №123 від 21.07.1993. Реєстраційний номер у Державному реєстрі банків №183.