Відлуння справи Мазепи: що криється за проханням захистити бізнес від правоохоронців

Наприкінці грудня 2024 року президент Володимир Зеленський зустрівся з представниками Ради з питань підтримки підприємництва. Однією з центральних тем, які обговорювалися під час тієї зустрічі, було ухвалення законопроєкту, який має захистити бізнесменів від тиску з боку правоохоронців.

За місяць до цього засновник компанії Ajax Systems Олександр Конотопський повідомив, що розробку такого акта ініціював великий бізнес. Документ – це реакція на гучний арешт бізнесмена Ігоря Мазепи на початку 2024 року.

Тоді правоохоронці хотіли ув’язнити його на 12 років за давню справу: нібито Мазепа із співучасниками привласнили земельні ділянки водного фонду біля Київської ГЕС, на яких інвестбанкір зводив котеджні містечка. Після розголосу цієї історії його відпустили, але справу ще не закрили.

Бізнес-спільнота в Україні постійно стикається із зловживаннями з боку правоохоронних органів, кажуть у Спілці українських підприємців, яка підтримала ухвалення законопроєкту. Такої думки дотримується і сам Мазепа.

“На жаль, зараз ніхто не застрахований від того, що через 10-15 років після законного придбання нерухомості до тебе можуть прийти прокурори й заявити, що ти її викрав”, – розповів він.

Зауваження до дій силовиків підтверджують і звіти Ради бізнес-омбудсмена. За три квартали 2024 року там отримали 922 скарги стосовно зловживань з боку можновладців. Традиційним лідером були звернення стосовно дії податкових органів. За ними – правоохоронці, на яких скаржилися в 13% випадків.

Законопроєкт уже ухвалили в першому читанні, але представники антикорупційних громадських організацій стверджують: у поточній редакції запропоновані бізнесом зміни до Цивільного кодексу містять корупційні ризики, які дозволять чиновникам легалізувати вкрадені в держави земельні ділянки. Хто має рацію?

Десять років – і претензій немає

Головна ідея законопроєкту зводиться до того, що майно або землю не можна буде витребувати в добросовісного набувача, якщо з моменту державної реєстрації права приватної власності на нього минуло понад десять років. Мова йде про нерухоме майно, яке до цього перебувало в державній або комунальній власності.

Аналогічний термін позовної давності на витребування стосується державного або комунального майна, яке передали в приватну власність і для якого не була потрібна реєстрація правочину (корисні копалини, тимчасові споруди, автодороги, магістральні трубопроводи, тепломережі, мережі зв’язку).

Водночас норми Цивільного кодексу продовжать діяти. Тобто конфіскувати майно в доброчесного набувача не зможуть, якщо воно було передане через процедуру виконання судових рішень або шляхом приватизації.

Десятирічний термін, протягом якого держава або громада можуть витребувати майно, не переривається і не починає обчислюватися заново, навіть якщо воно багато разів переходило від одного набувача до іншого. Наприклад, якщо майно або землю вивели з державної власності у 2000 році, то термін позовної давності стосовно них закінчився у 2010 році.

Водночас для об’єктів критичної або стратегічної інфраструктури, культурної спадщини або природно-заповідних зон перераховані вище норми не діють.

Що робити, якщо майно або землю повернули державі або громаді? Законопроєкт пропонує зобов’язати владу компенсувати оцінювальну ринкову вартість добросовісному власнику через механізм судового депозиту. Тобто держава або громада після ухвалення судом конфіскації переказують на депозит кошти, які без позову виплачують ексвласнику.

Утім, державні органи після виплати компенсації можуть вимагати її відшкодування від осіб, які грали роль у неправомірному вилучені майна або землі з держвласності.

Виконавча директорка Спілки українських підприємців Катерина Глазкова розповіла, що цей проєкт закону важливий з погляду захисту прав бізнесу від зловживань правоохоронців, які можуть ставити під сумнів законність придбання чи приватизації землі й використовувати це для тиску на бізнес.

"Незаконне відчуження землі з власності держави є проблемою, але не є провиною бізнесу, бо відчужують ділянки чиновники. Ми за захист права власності – фундаментальної умови розвитку країни, тому дуже важливо закріпити право добросовісного набувача", – додає Глазкова.

Вона вважає, що бізнес-спільноті важливо отримати чіткі норми й розвиватися в правовому полі. Інакше бізнес живе неначе на пороховій бочці з постійним ризиком, що в будь-який момент може з’явитися небажаний інтерес з боку правоохоронців.

До прикладу, Київська обласна прокуратура у 2022 році намагалася через суд вилучити з володіння MacPaw земельну ділянку під Києвом, яку компанія отримала у власність кілька років до цього. Засновник MacPaw Олександр Косован стверджував, що позов прокуратури був поданий із "свідомо безпідставними позовними вимогами" і є інструментом тиску. Згодом Верховний Суд визнав компанію розпорядником ділянки.

Чи зменшить законопроєкт тиск на бізнес? Гендиректор Concord Capital Ігор Мазепа вважає, що все залежатиме від дотримання запропонованих норм правоохоронцями та застосування змін судами під час ухвалення рішень.

“Наявність закону іноді не є перешкодою для правоохоронців у порушенні безпідставних кримінальних проваджень, що демонструє і мій кейс”, – додав Мазепа.

Корупційні ризики

Голова громадської організації "Центр протидії корупції" Віталій Шабунін каже, що активи, які не могли стати приватними за законом (прибережні смуги або акваторії) часто переходять у приватну власність через нелегальні схеми. На його переконання, цей законопроєкт узаконить такі випадки і фактично легалізує ці махінації.

Раніше схеми з виведення землі організовувалися через зміну кількох власників, щоб кінцевий власник вважався добросовісним, каже він. Гучний приклад – справа ексміністра агрополітики Миколи Сольського, який, за даними слідства, заволодів державною землею на 290 млн грн через оформлення її на учасників АТО.

Як пояснила голова комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна, редакція законопроєкту дійсно створює ситуацію, коли є суперечності в позиції бізнесу та антикорупційних активістів.

"З одного боку, активісти мають рацію, держава може втратити шанс повернути вкрадені десять років тому цінні землі. З іншого боку, бізнес теж має рацію. До них приходять з тиском чи вимогами хабарів через кримінальні справи щодо земель, які вони легально придбали, хоча 15 років тому їх з держвласності вивели інші особи", – пояснила вона.

Голова антикорупційного комітету пропонує встановити окремий строк позовної давності для певних цінних земель та обмежувати право на оскарження власності лише вищим рівнем органів прокуратури (Офіс генпрокурора), що допоможе уникнути зловживань з боку рядових прокурорів.

Водночас таке розмежування земель повинно бути чітким, щоб потім не довелося оскаржувати в судах, чи є певна ділянка особливо цінною. Цю градацію потрібно затвердити разом із зміною земельного законодавства.

Що далі

Радіна зазначила, що бізнес має рацію: без встановлення дедлайну для оскарження права власності говорити про сприятливий інвестиційний клімат в країні немає сенсу. Такої ж думки дотримується і Глазкова із СУП.

Голова антикорупційного комітету додала, що цей законопроєкт ще треба доопрацьовувати.

Під час розмови Зеленського з Радою підприємців президент "занурювався в питання бізнесу" і "більшість завдань відразу ставив людям з його команди", каже співрозмовник ЕП в бізнес-колах.

За даними Forbes Ukraine, під час зустрічі з бізнесом Зеленський пообіцяв врегулювати питання з приватизацією землі та іншого майна до річниці створення Ради з питань підприємництва – 26 січня.