Як подолати тіньовий ринок авто

Авторинок радикально трансформувався. Якщо у 2008 році частка вживаних авто становила менше 40%, то зараз перевищує 90%. Україна стала одним з найбільших у Європі хабів з імпорту та перепродажу автомобілів з пробігом.

Разом з цим сформувався масовий тіньовий сегмент, який щороку позбавляє держбюджет десятків мільярдів гривень. За оцінками експертів аналітичних центрів, втрати лише від основних схем сягають 17-18 млрд грн щорічно.

Щороку в Україні продаються 1-1,2 млн автомобілів, переважно уживаних. Офіційний сектор маргіналізований: у 2025 році легальні компанії продали лише близько 1% авто. Водночас обсяг ринку значний: близько 450 млрд грн щорічного обороту. Значна частина цих коштів проходить поза податковою системою.

Легальні компанії сплачують податки, утримують працівників і працюють прозоро, а тіньовий сектор, який контролює основний обсяг ринку, не несе податкового навантаження. Це створює викривлену конкуренцію, де чесний бізнес програє.

Скільки втрачає держава

Автомобільний імпорт – важлива складова бюджету. У 2025 році він приніс державі близько 70 млрд грн митних платежів. Однак ця цифра може бути більшою.

За оцінками експертів, недонадходження від тіньових схем становить 17-18 млрд грн щороку. Втрати лише від фальшивих сертифікатів EUR.1 перевищують 10 млрд грн за кілька років. Окремі великі гравці через "дроблення" бізнесу можуть мінімізувати податки на мільярди гривень щорічно. Бюджет щороку недоотримує суму, рівну фінансуванню великих державних програм на кшталт кредитів для МСБ "5-7-9%", програм страхування та відшкодування збитків бізнесу.

За рік офіційні продавці, які контролюють 1% ринку, сплачують до бюджету 10,4 млрд грн, їх середнє податкове навантаження – 3,9%, зарплати працівників – 85 тис. грн. Тіньовий сектор з оборотом 450 млрд грн сплачує мізерні суми.

Схеми тіньового ринку

Фальшиві сертифікати EUR.1. Сертифікат EUR.1 мав би підтверджувати євросоюзівське походження авто та знижувати митну ставку з 10% до 0-1,8%. Однак він став інструментом зловживань. За даними Держмитслужби, з 15 тис. перевірених сертифікатів лише 1 078 були справжніми, решта – фіктивними.

Протягом 2023-2025 років за цією схемою було ввезено близько 110 тис. авто, втрати бюджету перевищили 10 млрд грн. Хоча євросоюзівські автовиробники офіційно припинили видавати підтвердження походження для вживаних авто, українська митниця досі пропускає машини за сумнівними документами.

За даними ТСК з питань економічної безпеки, втрати бюджету від роботи кількох великих "сірих" гравців, що контролюють ринок, становлять 7,6 млрд грн на рік.

Імпорт на фізосіб. Оформлення імпорту на кінцевого покупця. Посередник знаходить авто, організовує логістику, але юридично він невидимий. Громадянин ввозить авто для себе, що дозволяє уникати сплати податків з комісійних.

Дроблення бізнесу через ФОП. Великі гравці ринку позиціонують себе як єдині бренди, але фактично оформляють угоди через сотні ФОПів. Це дозволяє мінімізувати сплату ПДВ, ЄСВ та ПДФО через схеми дроблення.

Заниження вартості. Близько 57% продажів уживаних авто декларуються за ціною нижче 50 тис. грн. Це очевидна аномалія, адже ринкова вартість значно вища. Такі маніпуляції дозволяють зменшити податкові зобов'язання. Більшість угод проходить за готівку, тож держава не бачить обороту цих коштів.

Фіктивна сертифікація. Кожний ввезений автомобіль має пройти сертифікацію на відповідність українським стандартам. Однак часто ці перевірки є формальністю. Вартість послуги без реального огляду становить 2,8-6 тис. грн. У 2025 році громадяни витратили на такі фіктивні сертифікації близько 1,1 млрд грн.

Корупція в сервісних центрах МВС. Попри цифровізацію, проблема "бігунків" та штучних черг не вирішується роками. Це створює додаткове навантаження на сумлінних імпортерів та сприяє корупційним практикам.

"Процесуальний футбол". Коли митниця виявляє підроблений сертифікат EUR.1, то замість оперативного стягнення штрафу матеріали за наполяганнями адвокатів передаються до правоохоронних органів. Там відкривають кримінальне провадження, яке тягнеться роками. З часом строки адміністративної відповідальності спливають, а справи закриваються через відсутність складу кримінального правопорушення. Це блокує механізм реального покарання.

Проблема із схемами не вирішується через системні причини: розрізненість баз даних (митниця, податкова та МВС не інтегровані), слабкий контроль і вибіркове правозастосування, корупційні ризики в сервісних центрах і митниці, прогалини в законодавстві, відсутність політичної волі для змін.

Як подолати "сірі" схеми

Слід провести постаудит законності імпортованих автомобілів з урахуванням використання фальшивих сертифікатів. За VIN-номером кузова встановити перелік розмитнених таким чином авто і вжити заходів щодо сплати власниками податків.

Для мінімізації схем необхідно інтегрувати бази даних МВС, ДПС та ДМС на предмет комплексного контролю торгівлі автомобілями і повноти сплати податків.

Потрібно внести зміни до нормативних актів щодо обов'язкового зазначення VIN-коду в податкових накладних при продажу авто. Це забезпечить наскрізне відстеження їх руху від імпорту до споживача, мінімізує можливості для заниження вартості і створить передумови для автоматизованого податкового контролю.

Слід зменшити або скасувати акцизний збір та мито на автомобілі, що імпортуються в країну, і перевести угоди щодо купівлі та продажу транспортних засобів всередині країни в безготівкову форму; запровадити законодавчі критерії "антидроблення" для виявлення схем з використанням псевдо-ФОПів.

Крім того, необхідно спростити валютне регулювання для громадян, які планують придбати транспортні засоби за кордоном, зокрема шляхом підвищення лімітів прямої оплати фізичними особами за придбання автомобіля.

Тіньовий ринок імпортних авто – це не лише проблема втрат бюджету, а й питання справедливості. Легальний бізнес програє в нерівній конкуренції, держава втрачає мільярди, а громадяни ризикують купувати автомобілі неналежної якості і змушені вдаватися до послуг посередників через надмірний валютний контроль.

Подолати "сірі" схеми допоможуть цифровізація, прозорість, посилений контроль та реальна відповідальність. Без цього Україна залишиться заручником тіньових гравців, які роками паразитують на слабкості державних інституцій.