Путін змусив Центральний банк знизити базову ставку – Bloomberg
Багато років російський лідер Володимир Путін тримався осторонь від грошово-кредитної політики Росії і не втручався у роботу Центрального банку, але нині зниження базової ставки відбулося під тиском.
Про це пише Bloomberg.
Агентство зазначає, що Путін публічно підтримував голову Центрального банку Росії Ельвіру Набіулліну, виступаючи за незалежність Центрального банку. Він "майже ніколи не давав зрозуміти, в якому напрямку мають змінюватися витрати на запозичення".
"Схоже, ситуація змінилася. Протягом двох тижнів у липні президент двічі дав зрозуміти, що базова процентна ставка має бути нижчою, висловившись у незвично прямих коментарях напередодні засідання з питань монетарної політики", – говориться у публікації.
Центральний банк заявив, що рішення про зниження базової ставки на 25 базисних пунктів до 14% минулого місяця було прийнято самостійно.
У той же час Bloomberg звертає увагу, що керівництво банку знизило ставку, не опублікувавши прогнозну інформацію, яка була візитною карткою каденції Набіулліної, що позбавило інвесторів чіткого уявлення про подальший курс політики".
"Цей епізод дає змогу побачити, як понад чотири роки війни в Україні змінили російські інститути", – зазначає агентство.
Центральний банк дедалі частіше діє в системі, де політичні пріоритети стає дедалі важче відокремити від монетарної політики, оскільки російська економіка в умовах війни зазнає навантаження через уповільнення зростання та масштабні державні видатки.
Набіулліна визнала, що центральний банк може тимчасово проявити більшу гнучкість у досягненні своєї довгострокової цілі щодо інфляції на рівні 4%, хоча офіційної домовленості з цього приводу немає, пише агентство із посиланням на джерело, наближене до російського уряду.
Допустити перевищення цільового показника інфляції на один-два процентних пункти протягом обмеженого періоду було б небажано, але не критично, зазначило джерело, порівнявши такий підхід із тим, "як трохи підняти кришку з киплячого чайника".
У липні представники банку підвищили свій прогноз інфляції на кінець року до 6–7 %, порівняно з квітневим прогнозом у 4,5–5,5 %. Вони також знизили прогноз зростання валового внутрішнього продукту на 2026 рік з 0,5–1,5 % до 0–1 %.
Дані Федеральної служби статистики показали, що перше цього року тижневе зниження цін на бензин сприяло тому, що Росія незначно перейшла в стан дефляції за тиждень, що закінчився 3 серпня. Проте, за оцінками Міністерства економіки, минулого тижня річна інфляція прискорилася до 6,11%.
Нагадаємо:
Нещодавно Центральний банк Росії знизив ключову ставку та опублікував новий макроекономічний прогноз, де прогнозований рівень інфляції зріс із 4,5-5,5% до 6-7%.
Раніше стало відомо, що видатки та дефіцит федерального бюджету Росії на 2026 рік можуть перевищити офіційні плани на понад 1 трильйон рублів (12,85 млрд дол).
Російські банки не мають вільної рублевої ліквідності для купівлі облігацій федеральної позики, якими Міністерство фінансів Росії покриває дефіцит бюджету, заявив віцепрезидент та фінансовий директор російського Сбєрбанку Тарас Скворцов.