"Економічна правда" зібрала другий інвестиційний форум: що обговорювали
Інвестиції та війна здається непоєднувані, але вже третій рік Україна живе в умовах, де вкладення коштів у бізнес за таких умов є нормою. Велика війна продовжується і перевіряє українську економіку на стійкість. Як на це реагують інвестори, розбиралась “Економічна правда”.
"Економічна правда" провела другий щорічний інвестиційний форум "Україна – для інвестицій". Спікери обговорювали труднощі інвестування в українську економіку та шляхи їх подолання в умовах війни, що триває.
Подія зібрала провідних інвесторів серед українського бізнесу, посадовців, інвестбанкірів, юристів та представників різних секторів економіки.
На події, зокрема, був присутній голова НБУ Андрій Пишний, віцепремʼєр-міністр з питань європейської інтеграції Тарас Качка, СЕО "Київстар" Олександр Комаров, співвласник "Аврора" Тарас Панасенко, СЕО Inzhur Андрій Журжій, голова правління "ОТР Банк" Володимир Мудрий, перший заступник голови правління Укргазбанку Володимир Пономарьов, СЕО Avesterra Group Світлана Собіпан, СЕО "Агросем" Василь Шалига та представники Dragon Capital (належить Томашу Фіалі – власнику УП).
Форум відкрила розмова головного редактора "Економічної правди" Миколи Максимчука із головою Національного банку Андрієм Пишним на тему валютних обмежень та їх звʼязку із вкладенням коштів в Україну.
"Валютні обмеження – це не забаганка НБУ, а вимушена дія. Вони як турнікет, яким ми затягнули рану української економіки в момент великої війни. Ми розуміємо, що він зупинив кровотечу, але якщо тримати довго – може завдати шкоду, тому почали відпускати", – сказав Пишний.
Голова НБУ зазначив, що підхід до лібералізації руху капіталу був і продовжує бути поступовим. Водночас будь-яке послаблення має створювати додатковий ефект для розвитку економіки.
"У 2023 році, коли були найбільші обмеження на рух капіталу, НБУ вперше задумався, що варто запропонувати пакет валютної лібералізації. Тоді ж народилась ідея "нові гроші – нові умови". Мова про те, що обмеження на виведення капіталу не поширюються на виплату кредитів, наданих після початку валютної лібералізації", – розповів Пишний.
Також голова НБУ згадав про нову систему "стимулюючої лібералізації", яка дозволяє збільшувати ліміт виведення капіталу з України на суму, яка інвестується з-за кордону в іноземній валюті у статутний капітал українських підприємств.
Цей механізм існує пів року і вже дозволив підприємцям репатріювати додаткові 23 млн дол. з України для погашення зовнішніх позик. "У першому півріччі 2025 року вкладення в українські підприємства в середньому становили 17 мільйонів доларів на місяць. Ця сума зросла до 20 мільйонів у серпні і до 56 мільйонів у вересні", – сказав Пишний.
Разом з цим банківська система залишається стабільною, що стимулює банки відновлювати кредитування. Обсяги останнього, за словами Пишного, зростають на 40% рік до року.
Віцепремʼєр-міністр з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Тарас Качка зазначив, що Україні вдалось зберегти тренд уваги міжнародних партнерів до інвестицій у країну. Бізнесовим драйвером, за словами Качки, є інтеграція у ринок ЄС із практичною продукцією високої якості.
"Це сектор, у який будуть інвестувати кошти у майбутньому", – зазначив Качка.
За його словами, бізнесу варто придивлятись до галузей, які працюють над власним брендом, починають бути впізнаваними. У першу чергу він мав на увазі аграрний сектор.
Перша дискусійна панель зібрала провідних інвесторів країни та експертів зі страхування, аби обговорити практичні шляхи залучення коштів для українського бізнесу. Учасники палко дискутували, як компаніям шукати фінансування за кордоном, та ділились успішними прикладами залучення інвестицій всередині країни.
Відповідаючи на запитання журналіста ЕП Ігоря Пилипіва, СЕО "Київстар" Олександр Комаров поділився досвідом компанії виходу на Нью-Йоркську фондову біржу NASDAQ. За його словами, IPO – це про відкритість, прозорість та надвисокі стандарти перевірок бізнесу.
"Мова також йде про репутаційний капітал. Деякі партнерства з великими міжнародними брендами, за якими ми ходили декілька років, прилетіли одразу після виходу на біржу. Доступ до цього клубу відкрив для нас ці можливості", – сказав Комаров.
Водночас він згадав, що рівень звітності українського великого та середнього бізнесу часто не дотягує до вимог навіть українських банків, що створює ризик прозорості і проблеми під час інвестування.
СЕО Avesterra Group Світлана Собіпан розповіла про те, що інвестувати у великі проєкти необхідно, якщо бізнес має стратегію та фінансову дисципліну. Водночас інвестор завжди зацікавлений прийти туди, де безпечно. Наприклад, у продовольчий сектор, який навіть в умовах війни демонструє тенденцію до зростання.
Андрій Семченко, голова правління страхової компанії ІНГО нагадав про страхування вкладень в український бізнес. Він зазначив, що сьогодні обʼєкт в Україні можна легко застрахувати від воєнних ризиків на суму до 50 млн євро.
"Якщо раніше проблемою було знайти когось, хто погодиться застрахувати ризик, то сьогодні проблема у ціні страховки, яка значно зросла", – сказав Семченко. За його словами вартість такої послуги в Києві становить 7-10% від ціни застрахованого майна, що стримує багатьох від укладення таких договорів.
Представник банківського сектору, голова правління "ОТР Банк" Володимир Мудрий зазначив, що за останні два роки відбулось подвоєння балансів банків за обʼємом кредитування. Тобто, попит на кредити високий, однак лімітів на рух капіталу все ще не вистачає.
Підсумовуючи, спікери поділились своїм баченням найпріоритетніших секторів для інвестування: інфраструктура, цифрові сервіси, альтернативна енергетика, агросектор, банківський сектор, оборонний сектор.
Темою другої панелі став практичний досвід інвестування українського бізнесу орієнтованого на зовнішні ринки. Спікери обговорили, як масштабуватися й успішно виходити на міжнародні ринки, як залучити інвестиції для закордонної експансії, навіть якщо основні активи залишаються в Україні. Панель модерувала виконавча директорка Diia.City United Наталія Микольська.
Найбільшими викликами для залучення коштів під час масштабування за кордоном залишаються війна, регуляторні обмеження та дефіцит людей.
Виконавчий директор NAUDI Сергій Гончаров зазначив, що 2025 рік став зміною парадигми європейських партнерів України, які почали розглядати глибше партнерство, особливо в оборонному комплексі та defence tech.
Водночас Гончаров зазначив, що вихід бізнесу на міжнародні ринки все ще відбувається за власні кошти.
Співзасновник "Аврори" Тарас Панасенко, ділячись власним досвідом, зазначив, що прибутковість компанії дозволяє "тягнути" за собою українських виробників на міжнародні ринки. Наприклад, у 2025 році "Аврора" у Румунії продасть товарів 30 українських виробників на понад 1 мільйон євро.
Директор з продуктів та ресурсів "Інтерпайп" Віталій Суєта звернув увагу, що без інвестування у якість продуктів та нове обладнання, вихід на міжнародні ринки з української продукцією неможливий.
Водночас СЕО "Агросем" Василь Шалига зазначив, що за останні роки торгівля є ЄС стала органічною. Попри те, що Україна продовжує возити здебільшого сировину, тренд рухається у сторону експорту товарів із доданою вартістю.
У другій половині вечора відбулось публічне інтервʼю редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка з керівником інфраструктурного напрямку Dragon Capital Євгеном Барановим про реалії інвестицій в умовах війни.
"Якщо реалістично дивитись, на сьогодні є дуже просте співвідношення ризику і очікуваної дохідності. Часто аргумент у тому, що дохідність в Україні цікава, але вона співмірна з країнами Африки, а ризик зовсім інший, і це співвідношення не грає нам на користь", – каже Баранов.
Однак він зауважив, що пожвавлення інвестування почали відчувати останні 1,5 року. Це повʼязано із макроекономічною стабільністю, завдяки фінансовій підтримці американських і європейських партнерів.
"На сьогодні основними джерелами грошей є міжнародні фінансові організації, а весь інший інвестиційний попит формують гравці, які працювали до війни і продовжують зараз", – сказав він.
Водночас великі фінансові інституції не мають можливості інвестувати у малий та середній бізнес, тому Баранов висловив думку, що інструменти посередників між великими інституціями та середнім бізнесом є оптимальним напрямком, який варто розвивати.
Підсумовуючи, він зазначив, що класичні інвестори не змінюють своїх настроїв та продовжують вливати кошти в Україну. Наприклад, Dragon Capital у 2025 році вийде на рівень інвестування 2021 року. Водночас європейські інвестори більше схильні переоцінювати ризики в Україні.
Під час останньої панелі вечора учасники обговорили, чи достатньо в Україні капіталу для великих проєктів, як його залучати та які кроки потрібні для правильного структурування угоди. Окремо обговорювалась взаємодія бізнесу та держави в аспекті інвестицій.
Інвестбанкір з Dragon Capital Михайло Гранчак відповідаючи на запитання модератора панелі, засновника інвестгрупи "Універ" Тараса Козака, зазначив, що в Україні є проєкти, які цікавлять інвесторів. Проте ті, хто продають компанії, просять за них ціну, яка набагато перевищує ту, яку готовий запропонувати покупець.
"Сьогодні мав розмову з власником бізнесу з оцінкою понад 150 мільйонів доларів, він каже "Я чекаю поки закінчиться війна, буде багато покупців і я продам бізнес дорожче", і так думає більшість", – каже Гранчак.
CEO Inzhur Андрій Журжій погодився, що власники радше триматимуть бізнес у своїх руках, аніж продаватимуть його в умовах війни. Водночас він зазначив, що проєктів для інвестування все ще безліч. Зокрема цікавим сектором є енергетика.
Відповідаючи на запитання про попит на гроші, перший заступник голови правління Укргазбанку Володимир Пономарьов зазначив, що зростання кредитного портфеля банківської системи за 9 місяців на 20% підтверджує його.
"Що кредитувати? Децентралізована енергетика, оборонка, агросектор, малий та середній бізнес. У наступні роки буде попит на кредитування муніципалітетів, інфраструктури, ланцюгів постачання навколо відбудови інфраструктури", – каже Пономарьов.
Палка дискусія розгорнулась із заступницею Міністра економіки Дариною Марчак. Вона зазначила, що держава робить багато, аби підтримати інвестиції. Зокрема, обговорює з міжнародними партнерами можливості для страхування воєнних ризиків.
Марчак також згадала, що уряд продовжує розробляти механізм приватно-публічного партнерства, який все ще не запущений, що викликало критику зі сторони модератора панелі. Представниця Мінекономіки зазначила, що проблемою держави є недостатня комунікація усіх проєктів, якими займається уряд.
Старший партнер ARIO Law Firm Юліан Хорунжий додав, що сьогодні працювати із державою вкрай важко через постійну зміну правил.
"Це небезпечно. Треба наперед відчувати кримінальні ризики, проконсультуватись яка максимальна санкція, бо ви не передбачите розвиток подій", – сказав Хорунжий. З цією думкою погодився Журжій.
Генеральними партнерами заходу стали OTP BANK, Interpipe та "Київстар". Захід також підтримали Avesterra Group, "Агросем", Ario Law Firm, ІНГО та Укргазбанк (UGB).