"ДНК залишається в Україні". Як ГенКод Діагностик розвиває власну генетичну інфраструктуру
Значну частину генетичних досліджень в Україні досі виконують за кордоном. Це означає додаткову логістику, залежність від зовнішніх лабораторій і довший шлях від забору біоматеріалу до результату. У ГенКод Діагностик обрали інший підхід: розвивати власну лабораторну інфраструктуру, виконуючи на місці генетичні дослідження повного циклу.
Як компанія розбудовує власну інфраструктуру, з якими викликами стикається та що це змінює для пацієнтів і ринку? Про це "Економічна правда" поговорила з Олександром Власишеним, співзасновником та CEO лабораторії генетичних досліджень ГенКод Діагностик.
— ГенКод Діагностик заснований у 2023 році, під час повномасштабної війни. Що стало передумовою?
— Поштовхом до створення ГенКод Діагностик стала потреба в ДНК-ідентифікації військовослужбовців. Ми залучили науковців, придбали необхідне обладнання та сформували команду фахівців.
Однак через законодавчі обмеження приватні лабораторії не могли виконувати частину завдань із ДНК-ідентифікації. Тому ми зосередилися на цивільній сфері: встановленні батьківства та іншої спорідненості. Згодом додали медико-генетичні та генеалогічні дослідження, пренатальну діагностику та криміналістичний аналіз ДНК.
Так початковий задум переріс у створення лабораторії, яка розвиває власну технологічну базу для виконання повного спектру генетичних досліджень, в тому числі й складних, що дало змогу швидко зайняти позиції одного з лідерів українського ринку генетичних послуг.
— Чому зробили ставку на власні потужності, а не закордонний аутсорсинг?
— За такої моделі лабораторія залежить від кордону, митниці, перевізника та стороннього виконавця, що ускладнює контроль на всіх етапах дослідження. Крім того, міжнародне транспортування збільшує вартість і строки виконання тестів, а затримки на кордоні та температурні коливання створюють додаткові ризики для зразків.
Тому ми зробили ставку на інвестиції у власне обладнання. Це дає змогу самостійно проводити дослідження, контролювати якість на кожному етапі та за потреби оперативно повторювати тести.
Для пацієнтів така модель забезпечує доступ до сучасної генетичної діагностики в Україні – за доступнішою ціною, без затримок через транспортування зразків за кордон і без додаткових ризиків. Важливо й те, що в разі отримання результату НІПТ із високим ризиком ми надаємо безоплатну консультацію генетика, який роз'яснює дані та надає рекомендації щодо подальших дій.
— Які напрями досліджень сьогодні є ключовими для ГенКод Діагностик?
— Один із важливих напрямів – встановлення спорідненості. Під час війни це має не лише особисте, а й юридичне значення. Наприклад, якщо дитина не була зареєстрована на біологічного батька, який загинув, дослідження спорідненості з ймовірною бабусею чи іншим близьким родичем батька може допомогти встановити родинний зв'язок. Наші висновки використовують, зокрема, у судових справах.
Інший – неінвазивне пренатальне тестування (НІПТ), яке за зразком крові вагітної дає змогу оцінити ризик хромосомних порушень у плода. Сьогодні ми виконуємо близько 500 таких досліджень на місяць. За нашими оцінками, до виходу ГенКод Діагностик на ринок усі українські лабораторії разом проводили близько 100 НІПТ на місяць.
— ГенКод пропонує найвигіднішуу вартість на НІПТ в країні. Завдяки чому вдається утримувати ціну?
— Вартість залежить від логістики, обладнання, реагентів і кількості досліджень. Ми проводимо дослідження в Україні, працюємо з великими обсягами та інвестуємо в обладнання, яке дає змогу обробляти більше зразків за один цикл.
Також свідомо працюємо з невисокою маржинальністю. Наприклад, базовий НІПТ, який дає змогу оцінити ризик трьох найпоширеніших хромосомних порушень у плода (синдромів Дауна, Едвардса і Патау), пропонуємо всього за 8 800 грн. Це сьогодні найнижча ціна в країні. Такий підхід дозволяє розширити доступ українських родин до сучасної пренатальної діагностики, зберігаючи високі стандарти якості.
— Цього року ви інвестували понад $500 тисяч у нові секвенатори. Чому саме зараз і як це змінило продуктивність лабораторії?
— Попит почав зростати й перевищив наші потужності. Спочатку ми робили 48 НІПТ-тестів за два тижні, згодом дійшли до 130 на тиждень. Лабораторія працювала без вихідних, що створювало величезне навантаження на команду.
Цьогоріч придбали секвенатори нового покоління Illumina NextSeq 1000 та MGI DNBSEQ-G400. Перший розрахований на 288 зразків за цикл, другий – на 192, тоді як попередні прилади обробляли 48 та 96 відповідно. Збільшення потужностей дозволяє скорочувати терміни виконання тестів і зменшувати їхню собівартість.
Ми також інвестуємо і в розвиток фахівців, які працюють із новими технологіями. Молоді спеціалісти проходять внутрішнє навчання, а перспективних фахівців направляємо на спеціалізоване навчання за кордон.
Загалом вважаємо цей напрям перспективним. Якщо раніше НІПТ проходили менш ніж 2% вагітних в Україні, то з виходом ГенКод Діагностик на ринок, за нашими оцінками, показник зріс до 4%. Для розуміння потенціалу українського ринку показовим є досвід Європи, де в деяких державах НІПТ охоплює понад 80% вагітних. Це свідчить про значні можливості для подальшого розвитку напряму. З огляду на це, у наших планах – придбання високопродуктивних автоматизованих систем виділення ДНК та підготовки зразків для аналізу, а також секвенатора Illumina NovaSeq X, здатного обробляти понад 500 зразків за цикл.
— Ви інвестуєте у закупівлю обладнання власні кошти. На який термін окупності розраховуєте?
— Закладаємо п'ять-шість років, адже розглядаємо інвестиції як довгострокову стратегію розвитку. Власна технологічна база дає змогу нарощувати обсяги, розширювати спектр досліджень і залучати партнерів на вигідніших умовах. При цьому обираємо обладнання, яке відповідає сучасним вимогам і дозволятиме впроваджувати нові методики та продукти в міру розвитку науки.
— Як захищаєте такі дорогі активи від наслідків відключень електроенергії та можливих обстрілів?
— На жаль, у нас вже були пошкоджені приміщення, довелося міняти вікна й посилювати захист обладнання. Встановили акумуляторні системи, що дозволяють працювати до двох діб без зовнішнього електропостачання, є генератор. Окрім того, обладнання дублюється, де це необхідно, адже безперервність процесів критично важлива.
— І наостанок: які головні бар'єри стримують розвиток генетичної діагностики в Україні?
— Головний бар'єр – недостатня обізнаність пацієнтів і лікарів про можливості генетичних досліджень. Поки вони не стануть повноцінною частиною щоденної медичної практики, попит залишатиметься нижчим за європейський. Для зміни ситуації потрібні системна просвітницька робота, впровадження сучасних клінічних протоколів і розвиток доступної генетичної діагностики в Україні.
Важливу роль у цьому відіграє і спроможність лабораторій впроваджувати сучасні технології на практиці. ГенКод Діагностик вже працює за методиками, що відповідають "золотому стандарту" сучасної генетичної діагностики. Власна технологічна база та кваліфікована команда створюють основу для впровадження нових напрямів, підвищення доступності досліджень і подальшого розвитку ринку генетичної діагностики в Україні.