Заплатять всі. Уряд визначився з тим як ФОПи платитимуть ПДВ

18 грудня Міністерство фінансів оприлюднило законопроєкт про обов'язкову сплату податку на додану вартість (ПДВ) малим бізнесом, який перебуває на спрощеній системі оподаткування.

Цей законопроєкт – умова отримання Україною нової програми Міжнародного валютного фонду (МВФ). Остання, хоч і передбачає лише 8 млрд дол. фінансування, проте необхідна для залучення коштів від решти міжнародних партнерів, зокрема Європейського Союзу, Світового банку та урядів країн-партнерів.

Влада опинилася у вкрай складних обставинах. Ухвалення законопроєкту, який потенційно може "вбити" малий бізнес – політично непопулярна історія. Однак не ухвалювати його також не можуть, адже від нього буквально залежить фінансове виживання держави у наступні два роки та здатність вистояти у війні проти Росії.

Що саме передбачає законопроєкт про ПДВ для ФОПів?

Що у законопроєкті

Оприлюднений Міністерством фінансів документ пропонує запровадити ПДВ для всіх платників податків, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (1-й, 2-й та 3-й групах) у разі, якщо їхній річний дохід перевищить 1 млн грн.

Виходячи з цього правила, обов'язок сплачувати ПДВ не буде поширюватися на ФОПів 1-3 груп, річний дохід яких не перевищує 1 млн грн (платниками ПДВ вони стануть з моменту, коли сума доходів за поточний рік перетне позначку в 1 млн грн).

Ще одне виключення пропонується встановити для е-резидентів, які відкрили ФОП в Україні. Їм, незалежно від суми обороту, ПДВ не нараховуватимуть.

Е-резиденти – це іноземці, які не проживають в Україні, але мають право здійснювати тут певну діяльність. Зокрема, такий статус дозволяє реєструватися підприємцем, відкривати банківські рахунки, вести звітність тощо.

Для чого запроваджують ПДВ

Мінфін вважає, що наразі в Україні існують неконкурентні умови ведення бізнесу, які завдають збитків "білим" платникам податків та сприяють розвитку тіньової економіки. Наріжним каменем цієї "несправедливості" є податок на додану вартість.

На думку керівництва відомства, бізнес, який сплачує ПДВ, перебуває у менш вигідному становищі у порівнянні з ФОПами, які його не сплачують.

"Ціна товарів, що імпортуються або виробляються в Україні, формується ринком. При цьому, як правило, такі товари реалізуються платниками та неплатниками ПДВ по одній ціні. Проте в одному випадку ПДВ сплачується платниками ПДВ до бюджету, а в іншому випадку залишається в кишені неплатників ПДВ, які перебувають на спрощеній системі оподаткування", – вказано в супровідних документах до законопроєкту.

Ба більше, у Мінфіні вважають, що неплатники ПДВ, тобто "спрощенці", не зацікавлені купувати товари чи послуги офіційно (адже у їхній ціні є 20% податку). Тож відсутність необхідності сплати ПДВ стимулює ФОПів купувати контрабанду та контрафакт.

"Отже, запровадження ПДВ для платників єдиного податку має на меті створити економічно не вигідні умови для реалізації нелегально ввезених або вироблених товарів", – резюмують у відомстві.

Крім цього, у поясненнях до законопроєкту Мінфін зазначає, що запровадження обов'язкової реєстрації ФОПів платниками ПДВ передбачалося у "Національній стратегії доходів" – це документ, який уряд ухвалив наприкінці 2023 року, який окреслював бачення держави щодо джерел наповнення бюджету до 2030 року.

Ухвалення Нацстратегії доходів було однією з вимог програми МВФ. Так само, вимогою МВФ є і реєстрація (а згодом і ухвалення у Верховній Раді) законопроєкту про запровадження ПДВ для ФОПів.

Чому цього вимагає МВФ

З точки зору міжнародних кредиторів, ситуація, за якої половина державних видатків України фінансується партнерами – занадто ризикова. В умовах, коли уряд не має передбачуваних джерел доходів, він не може гарантувати кредиторам, що надані ними позики коли-небудь повернуться.

В умовах великої війни Україна потребує близько 45 млрд дол. зовнішнього фінансування щороку – і це лише на невійськові потреби. МВФ умовою майбутньої співпраці з Україною називає зменшення залежності держави від зовнішнього фінансування. Принаймні такою є офіційна причина "драконівських" вимог фонду.

Неофіційно причиною того, чому МВФ вимагає підвищити податки для малого бізнесу в Україні є популістична політика уряду. Як стверджує народний депутат Ярослав Железняк, міжнародні кредитори відмовляються фінансувати програми з роздачі грошей всім українцям і вимагають, аби "тисяча Зеленського" чи "УЗ-3000" фінансувалися коштом платників податків.

Скількох підприємців торкнуться зміни

За даними Мінфіну, у 2024 році (останній повний податковий період) в Україні існувало 1,76 мільйона ФОПів – платників податків на спрощеній системі оподаткування. З них доходи на суму понад 1 млн грн отримало 660,2 тисячі ФОПів – це 37,46%. Зокрема:

• ФОПів 1 групи – 6 тисяч осіб (або 0,3% від загальної кількості ФОПів 1 групи);
• ФОПів 2 групи – 371,4 тисячі осіб (21,1%);
• ФОПів 3 групи (сплачують 5% податку) – 250,6 тисячі осіб (14,2%);
• ФОПів 3 групи (сплачують 3% та вже є платниками ПДВ) – 32,2 тисячі осіб (1,8%).

Загальна сума доходів ФОПів, які отримали понад 1 млн грн, у 2024 році становила 2,271 трлн грн. Для порівняння, підприємства, які є платниками ПДВ, у минулому році отримали 17,3 трлн грн доходу.

Скільки отримає держава

У Мінфіні підрахували, що запровадження ПДВ для ФОПів, які заробляють понад 1 млн грн, додатково принесе до бюджету 40,1 млрд грн на рік.

Щоправда, реалізація цієї норми потребуватиме понадпланових видатків. Зокрема, на додаткову роботу податківців, яким доведеться адмініструвати ще 660 тисяч платників ПДВ, а також на оновлення програмного забезпечення, необхідного для адміністрування ПДВ.

На ці цілі державі доведеться витрачати зайві 179,8 млн грн на рік. Відтак, чистий ефект від запровадження ПДВ для ФОПів, за розрахунками Мінфіну, становитиме 39,9 млрд грн на рік.

Як працює ПДВ

Податок на додану вартість – один з найскладніших з погляду адміністрування. Для кінцевого споживача ПДВ – це 20%, які він бачить у чеку з магазину. Але для підприємців сума ПДВ, яку йому треба заплатити до бюджету, розраховується за формулою: податкове зобов'язання "мінус" податковий кредит.

Податкове зобов'язання – це ті самі 20%, які підприємець додає до ціни свого товару. Наприклад, якщо він продає яблучний сік за 100 грн, то сума податкового зобов'язання – це 20% від 100 грн, тобто 20 грн (ціна продажу соку становитиме 120 грн).

Податковий кредит – це сума ПДВ, яке підприємець вже заплатив, купуючи товари та послуги, необхідні для його діяльності. На цю суму він має право зменшити своє зобов'язання або ж повернути її з бюджету.

Наприклад, для виробництва соку підприємець закупив яблука за 60 грн. Виробник яблук вже заклав у їхню вартість 20% ПДВ (тобто, сума податкового кредиту для виробника соку – 10 грн).

Після продажу соку за 120 грн підприємцю потрібно буде заплатити до бюджету 10 грн ПДВ (20 грн податкового зобов'язання "мінус" 10 грн податкового кредиту).

У разі, коли різниця між податковим зобов'язанням та податковим кредитом більша за нуль, то платник ПДВ має перерахувати її до бюджету. Якщо ж ця сума від'ємна, то такий платник може претендувати на бюджетне відшкодування ПДВ.

Від'ємна сума може виникати, наприклад, в експортерів, адже експортні операції не обкладаються ПДВ. Або ж у випадках, коли підприємець за звітний період придбав велику кількість товарів чи послуг, яка перевищила його дохід від основної діяльності.

Система обрахунку ПДВ часто дозволяла бізнесу маніпулювати з податковим кредитом, наприклад, купуючи фіктивні товари чи послуги. В Україні навіть створювалися цілі компанії, які займалися виключно торгівлею фіктивним ПДВ.

Такі операції називають податковими "скрутками". Держава намагалася з ними боротися, роблячи систему адміністрування ПДВ все більш жорсткою. Наразі ця система набагато складніша, аніж у країнах ЄС, та передбачає такі кроки, як подання таблиць з кодами товарів, які підприємцю дозволено закуповувати, або дебетування рахунків, на яких адмініструється ПДВ.

За що критикують ініціативу

Саме складність в адмініструванні – ключова причина критики законопроєкту про запровадження ПДВ для ФОПів. Малому бізнесу, який звик сплачувати фіксований єдиний податок (або ж відсоток від доходу) буде складно зрозуміти, як і за що платити новий податок, як користуватися електронною системою адміністрування ПДВ (СМКОР) та як розблокувати податкові накладні, які дають право на зарахування податкового кредиту.

"Адміністрування ПДВ в Україні передбачає ведення повного бухгалтерського обліку, і, за даними опитувань Світового банку, яке було проведено наприкінці 2024 року, є найбільш обтяжливою з усіх процедур податкового адміністрування", – зазначають експерти низки аналітичних центрів у спільному зверненні президенту, уряду та Верховній Раді.

У Мінфіні визнають, що запровадження ПДВ призведе до додаткових витрат ФОПів. За розрахунками відомства, адміністрування податку коштуватиме кожному ФОПу 2751,32 грн на рік.

"За оцінками аналітичних центрів, прийняття такого рішення призведе до втрати суспільного добробуту у розмірі 150-180 млрд грн, або близько 1,5-2% ВВП. При цьому сукупні втрати бюджету від зловживань із спрощеною системою оподаткування, оцінюються експертами на рівні 10-13 млрд грн на рік", – йдеться в заяві аналітиків.

Вони ж зазначають, що запровадження обов'язку зі сплати ПДВ для ФОПів потребуватиме додаткової кількості бухгалтерів, яких на ринку "просто немає". Зрештою, більшість ФОПів закриється, а значна частина підприємців перейде працювати виключно у "тінь".

Коли запрацює ПДВ для ФОПів?

Наразі законопроєкт оприлюднено на сайті Мінфіну. До моменту внесення у парламент триватиме його публічне обговорення, після чого ще його ще має ухвалити Кабінет міністрів.

Саме реєстрація цього законопроєкту у Раді – попередня умова для того, аби Україна отримала нову програму МВФ. Це рішення очікується вже у січні 2026 року. Надалі фонд вимагатиме ухвалення законопроєкту парламентом – це буде одним із "маяків", від яких залежатиме продовження співпраці з МВФ.

У тексті документа йдеться, що він набуде чинності з 1 січня 2027 року. Однак це лише за умови, якщо за нього проголосують депутати, а також підпише президент.

Проте опитані ЕП нардепи сумніваються, що у Раді знайдеться достатньо голосів для запровадження ПДВ для малого бізнесу. Разом з цим, вони не знають, як інакше профінансувати потребу України у грошах протягом наступних років в умовах великої війни.