Агросем надає агробізнесу унікальні конкурентні переваги цифрової інфраструктури точного землеробства
У 2025 році конкурентність в агробізнесі визначали швидкість рішень, якість сервісу, логістика, доступ до даних і адаптивність.Агросем, як інтегратор комплексних інноваційних рішень, з'єднують поле, техніку, аналітику та ланцюг поставок в єдину практичну екосистему.
Компанія створює інтегровану екосистему технологій, сервісів і логістики. Така модель вважається ефективною для агросектору. За прогнозом McKinsey, до 2030 року сервіси й цифрові рішення забезпечать понад 70% доданої вартості в агросфері.
"Основою трансформації в Агросем стала цифрова інфраструктура точного землеробства на базі John Deere, яка не має vendor lock-in. Дані фермерів залишаються їхньою власністю та можуть експортуватися без обмежень до будь-якої farm-management системи. Слід відмітити, що за OECD, контроль над агроданими визначатиме конкурентоспроможність фермерів вже у майбутні кілька років", - зазначає Артур Левицький, керівник департаменту техніки та післяпродажного обслуговування Агросем.
Карбонфармінг: як сталі практики переходять у площину економіки
Ще кілька років тому карбонфармінг в агросекторі сприймався переважно як елемент ESG-стратегії та "зеленого" іміджу. Сьогодні він дедалі більше трансформується у прикладний фінансовий інструмент. За прогнозами Світового банку, до 2030 року обсяг глобального ринку вуглецевих кредитів у сільському господарстві може сягнути $50 млрд.
Агросем інтегрує карбонфармінг безпосередньо у виробничі процеси господарств — від агрономічного консалтингу та цифрового моніторингу до підготовки до міжнародної сертифікації. Йдеться не лише про впровадження сталих практик, таких як strip-till чи покривні культури, а й про системну роботу з даними та вимірюваністю результатів.
"Стійкі агропрактики перестали бути абстрактною концепцією — для фермерів це питання доступу до фінансування, зниження ризиків і довгострокової рентабельності. Карбонфармінг працює лише тоді, коли всі процеси — від агротехнологій до обліку даних — інтегровані в єдину операційну систему", — зазначає Олександр Воронцов, керівник відділу з продажу техніки Агросем.
Глобальні ініціативи, зокрема Coalition to Grow Carbon Markets, оцінюють потенціал вуглецевого ринку з високими стандартами доброчесності (high-integrity) у понад $50 млрд додаткового фінансування щороку до 2030 року. Для українських виробників це означає новий рівень конкуренції — не за обсягами, а за якістю практик, прозорістю обліку та довірою до даних.
Логістика як частина інноваційної екосистеми
Окремим виміром екосистеми, яку формує Агросем, стала логістика. В умовах війни та обмеженого доступу до морських портів саме вона перетворилася з допоміжної функції на стратегічний фактор виживання аграрного експорту.
Інтеграція можливостей MOST Logistic дозволила компанії підійти до цього блоку системно — через розвиток сухих портів, залізничних шатлів та контейнерної інфраструктури. Такий підхід створює для агровиробників прогнозований і контрольований маршрут виходу на зовнішні ринки.
За оцінками FAO, ефективна логістика здатна знижувати сукупні витрати аграріїв до 15%, і цей ефект дедалі чіткіше проявляється в українських реаліях. Запуск регулярного сервісу UA–PL Rail Shuttle між Україною та Польщею з виходом на морський хаб у Ґданську став практичним прикладом цієї моделі. Єдиний стандартизований сервіс об'єднав перевалку, митне оформлення, зберігання та контейнерні перевезення, зменшуючи логістичні ризики для виробників різного масштабу.
Людський капітал: чому інновації починаються не з техніки
Попри стрімкий розвиток технологій, трансформація агробізнесу неможлива без людей, здатних працювати з новими інструментами. Саме тому Агросем у 2025 році зробила акцент на розвитку прикладних компетенцій — від роботи з агроданими до сервісних протоколів і аналітики.
Компанія інвестує у створення середовища постійного навчання у співпраці з аграрними університетами, коледжами та освітніми платформами. За даними Світового банку, дефіцит кваліфікованих кадрів уже сьогодні є одним із ключових бар'єрів цифровізації сільського господарства в країнах, що розвиваються.
"Технології можна придбати, інфраструктуру — збудувати, але без підготовлених команд жодна система не працює ефективно. Тому ми розглядаємо людський капітал як стратегічний актив", — підкреслює керівництво компанії.
Окрему увагу компанія приділяє доступності освіти. Власні онлайн-курси для механізаторів, інженерів і агрономів дозволяють залучати спеціалістів із регіонів, де можливості очного навчання обмежені. У довгостроковій перспективі це формує ширший ринок фахівців, здатних працювати з технологіями точного землеробства поза межами великих агрохолдингів.
Соціальний вимір — підтримка ветеранів, збереження робочих місць для мобілізованих працівників, інвестиції у внутрішнє навчання — доповнює цю модель кадрової стійкості в умовах війни та нестабільності.
У підсумку 2025 рік демонструє, що трансформація українського агробізнесу відбувається не через окремі технологічні "прориви", а через послідовне вибудовування керованих систем. Кейс Агросем демонструє, як поєднання сервісної інфраструктури, цифрових рішень без vendor lock-in, карбонфармінгу та логістики MOST Logistic мінімізує операційні ризики та підвищує економічну стійкість виробників. Зростаюча конкуренція показує: перевагу матимуть ті, хто контролює дані, процеси та постачання, а не просто реагує на кризи. Такий підхід стає новим стандартом для агросектору України та посилює його незалежність.