Аграрії знайшли, де зберігати зерно на випадок тривалої блокади портів
Невизначеність із морським експортом змушує ринок знову думати про тривале зберігання зерна: агрокомпанії зберігають його у модульних зерносховищах або залишають на полях у полімерних рукавах.
Про це пише видання Elevatorist.com.
У "НоваАгро", що працює на Харківщині, зазначають, що окремі елеватори вже майже повністю заповнені. "Якщо виникнуть проблеми з розміщенням зерна, будемо максимально використовувати всі складські потужності елеваторів, а додаткові обсяги розміщувати в полімерних рукавах", — каже директор департаменту елеваторного бізнесу Дмитро Доброштан.
Агрохолдинг Harveast Holding залишив частину врожаю лежати там, де зібрав, запакувавши в полімерні рукави просто в полі.
"Технологія дозволяє тримати зерно до 18 місяців без втрати якості. Але має жорсткі умови: критична вологість при закладанні, комплект техніки (завантажувач, бункер-перевантажувач, розвантажувач) і постійний нагляд — бо птахи й гризуни пошкоджують плівку, а найменша пробоїна відкриває доступ повітря", – зазначає журнал "Агробізнес сьогодні".
Для цього сезону це радше вимушене рішення: воно дає час дочекатися ціни замість продажу нижче собівартості просто з-під комбайна, зазначають аналітики.
Тим часом "Кернел" придбав три модульні зерносховища для тестування технології альтернативного зберігання зерна. Як розповів керівник департаменту зберігання компанії Сергій Щербань, компанія випробовуватиме модульні сховища в Полтавській області, щоб оцінити їхню технічну та економічну ефективність.
"Хочемо на практиці оцінити її технічні й технологічні особливості: порахувати фактичну собівартість, продуктивність завантаження та розвантаження, пропрацювати можливі ризики. Збираємось пройти весь цикл від завантаження й герметизації до розвантаження, щоб наприкінці сезону не отримати несподіванок", — зазначив він.
На Вінничині на елеваторах "Агропросперіс" поки що не бачать ажіотажу серед клієнтів щодо зберігання, і зазначають, що аграріїв більше цікавить ціна на продукцію, пише Elevatorist.com.
Читайте також: Росіяни знову "закрили" Чорне море. Що буде з українським експортом?
Керівник елеватора "Агродар-Бар" та "Жмеринського елеватора" Роман Андрейків пояснює це тим, що з 2022 року фермери значно розширили власні можливості для зберігання зерна.
"З'явилися нові складські приміщення — як новозбудовані, так і переобладнані та пристосовані для зберігання зерна. Хтось будував силоси, на ринку почали активно поширюватися мобільні зерносховища. Також за цей час значно зросли масштаби пакування зерна в рукави. І це лише частина тих змін, які відбулися", — зазначає він.
На Кіровоградщині на "Добронадіївському елеваторі" компанії "Агровіста" теж поки що не помітили збільшення попиту на зберігання зерна. "До нас зверталися кілька трейдингових компаній із пропозицією залучити наші елеватори для зберігання зерна. Втім, поки що далі попередніх перемовин справа не просунулася", — каже керівник "Добронадіївського елеватора" Ігор Заблоцький.
Поки що на ринку не говорять про дефіцит елеваторних потужностей, але на підприємствах вже готуються до сценарію тривалих логістичних обмежень, пише Elevatorist.com.
Читайте також: "Нуль кораблів". Скільки Україні коштує зупинка морського коридора
Нагадаємо:
Як повідомлялося раніше, 23 липня рух на вхід кораблів до чорноморських портів України призупинився через загрози російських атак. Цьому передували тижні повітряних атак на українські чорноморські порти.
Внаслідок тиску Росії на український морський коридор, українські трейдери почали переорієнтовувати частину пшениці та інших вантажів на Дунай, проте в основному експортери не готові компенсувати втрату морського каналу будь-якою ціною і вичікують.
Інтенсивність російських ударів по українській портовій інфраструктурі продовжує зростати: у липні було зафіксовано 67 атак на порти, 35 атак на судна у акваторіях портів та 22 атаки на ті, які рухалися Українським морським коридором.