З відчуттям підвищеної тривоги. Як бізнес і влада адаптувалися до постійних повітряних атак
З квітня 2026 року росіяни цілеспрямовано та інтенсивно атакують українські автозаправні станції. Найбільше страждають прифронтові області: від Сумщини та Харківщини до Запоріжжя й Дніпропетровщини. Життя і робота на прифронтових територіях дедалі більше ускладнюються. Один із індикаторів цього – сирени повітряної тривоги.
ЕП виміряла, яку частку стандартного робочого дня (з 9:00 до 18:00) обласні центри провели з повітряною тривогою з 2023 року до кінця червня 2026-го.
На заході країни тривоги майже не заважали працювати. У Львові, Луцьку та Ужгороді сирени лунали 1-2% робочого часу – кілька годин на місяць. Київ тримався близько 4% і за чотири роки ця цифра майже не змінилася.
Зовсім інші цифри на сході та північному сході. Якщо у 2023 році жителі Сум проводили з тривогою 11% робочого часу, то в першому півріччі 2026-го – 72%: сирена звучала сім з десяти робочих годин.
Тривалість тривог у Харкові зросла з 16% до 63%, у Чернігові – з 6% до 36%. Полтава й Дніпро проводили із сиреною понад п'яту частину робочого часу – удвічі-утричі більше, ніж три роки тому. У Краматорську тривога покривала 83% робочого дня.
Розрив між Харковом і Львовом у 2023 році був шестикратним, у 2026-му він перевищує сорок разів.
Зональність додала бізнесу годин
Об'єктивно порівняти ці роки складніше, ніж здається. З 2025-го влада поступово перевела оповіщення з обласного рівня на райони та громади. Наприклад, тепер сирена часто лунає не по всій Харківщині, а лише в конкретному районі.
Тому ЕП рахувала сигнали для обласних центрів. Інакше статистика показала б, що, наприклад, Дніпропетровщина перебуває в тривозі майже весь робочий час, хоча в Дніпрі сирена звучить чверть робочого дня.
Як спрацювала зональність? Більш точне оповіщення повернуло бізнесу чимало робочих годин.
Найяскравіший приклад – Дніпро. У 2026 році на тривоги там припадали 22% робочого часу. Якби кожна тривога в будь-якому районі Дніпропетровської області поширювалася і на місто, цей показник сягнув би 97,6%. Для Запоріжжя різниця теж велика: 56% проти 83,3% без зональності; для Харкова – 63,2% проти 86,3%; для Сум – 72% проти 81,7%.
Ефект помітний навіть для Києва. Якби в місті оголошували тривогу щоразу, коли її оголошували в Київській області, то частка простою робочого часу в столиці сягала б 14,3% проти фактичних 3,8%.
Для бізнесу ці відсотки конвертуються в години простою та втрачений виторг. Гендиректорка "Ашану" Марта Труш розповідала, що мережа зачиняє всі магазини під час кожної тривоги. У 2025 році мережа простояла близько 4 тис. годин – кожну десяту годину роботи.
Українська рада торгових центрів рахує втрати по всій країні. У січні 2026-го ТЦ втратили через тривоги 17% робочого часу, у травні – 18%. Найгірше торговим центрам Сумщини, де тривоги перекривають до 60% часу роботи. З початку великої війни в країні в середньому один торговий центр був зачинений 125 днів – пів року роботи.
За даними Європейської бізнес-асоціації, простої через чинну систему оповіщення можуть сягати до 50% робочого часу. Якщо під час тривоги зупиняється половина економіки, щоденні втрати можуть становити до 9 млрд грн.
Міста реагують на тривоги по-різному. У Харкові під час сирени зупиняється метро: поїзди довозять пасажирів до найближчої станції і обʼєкт починає працювати як укриття. Значна частина харківського бізнесу не зачиняється при кожному сигналі, а реагує лише на повідомлення про балістику чи КАБи, інакше довелося б не працювати більшу частину дня.
Схожа логіка в Сумах: за 72% робочого часу під тривогою закриття на кожен сигнал означало б зупинку торгівлі. У Дніпрі всі станції метро підземні, тож потяги під час тривоги не зупиняються. Запоріжжя ще у 2022 році відмовилося зупиняти громадський транспорт на час сирен, інакше місто, де тривога тривала більшу частину робочого дня, не доїжджало б на роботу.
Найчіткіше економічну логіку зональності сформулював Харків. Міська влада прямо пов'язала диференційовані тривоги з роботою інфраструктури, банків, ЦНАПів, держустанов і бізнесу. До розділення сигналів місто "зупинялося" навіть тоді, коли загроза стосувалася віддалених громад області. За даними Харківської міськради, за рік диференційована система скоротила тривалість тривог для міста на 2 271 годину або майже 100 діб порівняно з обласним сигналом.