Маневри влади: скільки обіцяли і скільки реалізували нових проєктів в енергетиці

У липні 2024 року, після чергової хвилі масованих ударів по енергоінфраструктурі, президент Володимир Зеленський заявив про наміри до кінця того ж року побудувати та ввести в експлуатацію тисячу мегават нової маневреної генерації. Ідею одразу ж охрестили "гігаватом Зеленського".

Велика централізована енергетика – теплові електростанції, теплоелектроцентралі, підстанції – вже тоді зазнала критичних руйнувань. Станом на 2026 рік її фактично не існує. Чи вдалося владі виконати обіцянку президента і хто насправді будує нову енергетику країни?

Детальний аналіз митної статистики показує вибухове зростання імпорту енергообладнання з початку великої війни. Україна імпортувала його на мільярди доларів.

Трансформатори, щоб проводити ремонти та заміни. Малі генератори (до 75 кВт), які стоять біля кожної кав'ярні чи магазину, великі (до 375 кВт), які живлять торгові центри чи промислові об'єкти, та, звісно, нові маневрені газові міні-електростанції (розподілена генерація), на яку два останні роки робить ставку вся країна.

Якщо у 2021 році когенераційних установок імпортували на 22 млн дол., то у 2025-му ця цифра, за попередніми даними, сягнула 940 млн дол. Всього за чотири роки великої війни в Україну завезено станцій на 1,7 млрд дол. За умови середньої вартості умовного мегавата близько 1,1 млн дол. або 45 млн грн, отримаємо близько 1,6 ГВт нових потужностей.

Утім, від імпорту до встановлення іноді проходить не один місяць, і навіть не один рік. Обладнання може місяцями лежати на складах, чекати монтажу, проходити сертифікацію.

За словами колишнього голови "Укренерго" Володимира Кудрицького, станом на січень 2026 року реально побудовано та працює 500-600 МВт децентралізованої генерації.

Чиновники рапортують про схожі показники. За оцінками Держенергоефективність за останній рік додалося близько 0,5 ГВт нових когенераційних потужностей. Віце-прем'єр Олексій Кулеба вважає, що 570 МВт. У Міненерго, яке недавно опинилося в центрі корупційного скандалу, цифри найвищі: за даними відомства, у 2025 році в Україні введено в експлуатацію 762 МВт нової газової генерації, до якої входять і газові когенераційні установки.

Окреме питання – розподіл вкладів з боку бізнесу і держави. За даними порталу DREAM, який агрегує всі інвестпроєкти від імені держави, на початок 2025 року в базі було 115 проєктів загальною потужністю 2,6 ГВт і бюджетом 93,1 млрд грн.

Зараз, у лютому 2026-го, портал виріс до 144 проєктів загальною потужністю 3,68 ГВт та бюджетом 143 млрд грн. Більшість – загальною потужністю 2390 МВт – під егідою Міненерго та державних компаній "Укрнафта" та "Укрзалізниця". За місцевою владою закріплено проєктів на 1298 МВт.

Втім майже жоден з них не закінчений, а абсолютна більшість – лише на папері і до того ж досі немає фінансів під їх реалізацію. Кудрицький оцінює, що лише 10-15% з реально введених у 2025 році потужностей було забезпечено зусиллями влади та державних компаній.

Тому ще рік назад влада була змушена визнати, що самостійно не здатна виконати планку Зеленського в побудові "чотирьох нових гігаватів" маневреної генерації "протягом найближчих років", і запустила конкурс на їх будівництво бізнесом.

Механізм простий: приватна компанія будує газопоршневу електростанцію потужністю від 5 МВт до 80 МВт, а "Укренерго" протягом десяти років компенсує капітальні витрати – до 855 тис. євро за кожен мегават.

Першим стартував конкурс на 700 МВт. У квітні 2025 року визнали переможців на понад 300 МВт, проте більшість пропозицій чиновники відхилили. Комісія перестала збиратися. А в грудні її голову Юрія Шейка затримали за корупцію в "Енергоатомі" на 20 млн грн.

Конкурс був заблокований вісім місяців і лише наприкінці 2025 року уряд дозволив його завершити. Але довіру бізнесу до державних конкурсів підірвано.

Тому в новий рік Україна входить з черговими обіцянками влади. Міністр Кулеба каже, що у 2026 році введуть 500 МВт децентралізованих потужностей у комунальному секторі. Держенергоефективність анонсує 250 когенераційних установок на 1,1 ГВт у найближчі два роки з потребою в 1,9 млрд євро інвестицій.

Це менше, ніж чотири нові гігавати, які потрібні для стабільності системи. Але принаймні ці цифри реалістичніші за раніше анонсовані Зеленським.