Приїхали. Через подорожчання пального українці менше їздять на авто

Літр дизелю на українській заправці коштує 85 грн. Ще місяць тому за нього просили 62 грн. Бензин А-95 піднявся до 72 грн. Причина – на іншому боці планети.

Після початку боїв між США та Іраном нафта марки Brent перетнула позначку 100 дол. за бар. (159 літрів). 8 березня, коли атаки загрожували повністю перекрити Ормузьку протоку, трейдери платили по 112 дол. за бочку. Аналітики Goldman Sachs очікують середню ціну 110 дол. на найближчі два місяці, а якщо конфлікт затягнеться на чотири місяці, то ціна сягне 135 дол.

Для України, яка після знищення нафтопереробних заводів імпортує майже все пальне, кожен долар у ціні бареля б'є по торговому балансу.

Силу цього удару демонструють цифри зовнішньої торгівлі. У 2025 році, коли Brent коштував у середньому 69 дол., Україна завезла нафтопродуктів на 6,6 млрд дол., зрідженого газу – на 1,9 млрд дол. Якщо Brent коштуватиме близько 100 дол., а газ залишиться на 70% дорожчим за рівень 2025 року, то додатковий рахунок за імпорт енергоносіїв і добрив, за підрахунками ЕП, становитиме 4,5 млрд дол. на рік.

"Please, please, please – якщо немає крайньої потреби, не сідайте за кермо". Так 12 березня звернувся до данців міністр клімату та енергетики Ларс Оґорд. Він пояснив, що економія пального менше вдарить по кишені водія, а країні допоможе розтягнути стратегічні запаси.

Медіа одразу згадали нафтове ембарго 1973 року: востаннє європейський урядовець публічно просив людей не їздити автівками понад п'ятдесят років тому.

Тимчасом Україна рухалася в протилежному напрямку. 20 березня уряд запустив кешбек на пальне через "Дію": повертають 15% за дизель, 10% – за бензин, до тисячі гривень на місяць. Данський уряд каже: "Менше їздіть", український уряд – "Їздіть, ми компенсуємо".

Яку стратегію обрали українські водії? Статистичних даних щодо споживання пального після початку війни в Ірані ще немає, тому ЕП використала кілька непрямих джерел інформації: статистику навігаційного сервісу Waze і дані дашборду monobank.

Застосунок для водіїв фіксує кількість активних користувачів на дорогах кожні п'ять хвилин. ЕП зібрала дані для Києва та Львова за останні доступні 24 тижні: з кінця вересня 2025-го до кінця березня 2026-го.

Тиждень 17-24 березня в Києві став другим найнижчим за весь період спостереження. Піковий трафік обвалився на 24% порівняно з базовим рівнем усіх робочих днів. Середнє навантаження впало на 21%. Нижче за поточні показники опускалися лише кілька разів: на початку лютого, коли масові блекаути паралізували столицю, і традиційно – на новорічні свята.

Денний пік користувачів Waze у Києві за днями тижня

Дороге пальне – не єдина причина зменшення автівок на дорогах: тривають шкільні канікули. Проте дані свідчать, що осінні шкільні канікули 2025 року (кінець жовтня), коли частина батьків не їде на роботу, зменшували трафік лише на 10%. Наразі ж зменшення становить до 24%.

Окремі дні виглядають так: у понеділок, 23 березня, трафік у Києві впав на 17% порівняно із середнім за попередні чотири понеділки. У вівторок, 24 березня, – ще на 17%. У Львові в той самий понеділок – мінус 20%. Отже, це не локальний столичний ефект: водії у всій країні переглядають свої маршрути і відмовляються від поїздок, без яких можна обійтися.

Інше джерело інформації – публічний дашборд monobank, який відстежує транзакції клієнтів у мережах АЗС, – не фіксує падіння кількості придбань пального. Це можна пояснити поведінковою економікою: коли ціни зростали протягом місяця, водії могли заливати повні баки, аби фіксувати ціну.

Дані monobank також засвідчили перерозподіл клієнтів між мережами. Уряд доручив "Укрнафті" продавати пальне з мінімальною націнкою для стабілізації ринку, встановлюючи орієнтир для інших операторів.

Як наслідок державна компанія отримала шалений сплеск попиту: плюс 98% щоденних транзакцій порівняно з середньоденним за останні 14 місяців. У річному вимірі (порівняно з березнем 2025 року) показник зріс у 2,4 разу.

Бюджетна мережа "БРСМ-нафта" збільшила кількість транзакцій на 50% порівняно з середньоденним показником за 14 місяців. Тим часом у преміальних ОККО та WOG споживання впало на 10-15%.

Як змінилася кількість транзакцій клієнтів monobank в основних паливних мережах

Проте навіть якщо водії почують заклик не української, а данської влади, будь-якій економії є межа. Країна щодня завозить 17 тис. тонн дизелю і саме він "везе" економіку: ним заправляють вантажівки, зокрема військові, на ньому працює аграрний сектор, ним часто підстраховують енергетику та критичну інфраструктуру.

Коли дорожчає дизель, країна платить не лише на заправці, а і в логістиці, собівартості товарів та імпортному рахунку.