Хочеш миру – готуйся до війни. Авторитарні країни озброюються швидше, ніж демократичні
Авторитарні держави традиційно витрачають на армію значно більшу частку бюджетних коштів, ніж демократичні. Це пов'язано як з тим, що їхні правителі більше турбуються про власний захист, так і з тим, що вони можуть не зважати на необхідність витрачати гроші на блага для своїх громадян.
ЕП проаналізувала дані Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI) та Індекс демократії від The Economist і з’ясувала, що автократії обганяють демократії за темпами збільшення видатків на оборону.
З топ-15 країн, які витрачають найбільше коштів на армію, лише чотири не є демократіями, свідчать дані SIPRI. Це можна сприймати як гарну новину для України, яка зібрала довкола себе демократичну коаліцію для протистояння російській агресії.
Країни НАТО багато років перебувають у цій п'ятнадцятці. Заможні члени альянсу та деякі демократичні держави за його межами інвестують у технологічну зброю, забезпечення армії, оновлюють запаси. Якщо порівнювати з фінансами, які "вливають" в оборону автократії, то йдеться про більші суми з боку демократичних країн.
Так, автократії у 2023 році витратили на військові потреби 584 млрд дол (зростання на 15% відносно 2021 року), гібридні режими – 102 млрд дол (на 200%, але якщо не враховувати Україну, то лише 40,4 млрд дол, падіння 0,2%), недосконалі демократії – 287 млрд дол (на 0,9%), досконалі – 409 млрд дол (на 12%).
Сумарно у 2023 році у світі на оборону витратили 2,4 трлн дол, свідчать дані SIPRI. Обрахунки щодо витрат для кожного виду правління включають лише ті країни, які присутні в обох наборах даних, тож їх сума менша за 2,4 трлн дол.
Лідером традиційно є США, які витратили на оборону 916 млрд дол. На другому місці – Китай (216 млрд дол), далі – Росія (109 млрд дол), Індія (84 млрд дол) та Саудівська Аравія (76 млрд дол). Наступні держави за найбільшими військовими видатками – країни Європи, Японія, Південна Корея, Австралія та Ізраїль. На графіку показано, як змінилися частки військових видатків у бюджетах держав у розрізі типів режимів.
У середньому авторитарні режими з 2021 року збільшили військові частки на 0,82 відсоткового пункту, досконалі демократії – на 0,56 в. п., недосконалі – на 0,3 в. п. Серед досконалих демократій лише Тайвань та Південна Корея витрачають понад 10% своїх бюджетів на оборонні цілі. Деякі держави, наприклад, Греція та Уругвай, за останні два роки зменшили частки військових видатків. Хоча решта демократичних країн їх нарощує, відбувається це доволі кволо, у межах 1%. Серед недосконалих демократій найбільше уваги приділяють обороні Сінгапур та Ізраїль. Війна в Ізраїлі, що загострилася наприкінці 2023 року, спричинила не лише зростання видатків на армію в самій країні, а й спровокувала аналогічні дії в сусідніх державах. Гібридні режими, до яких віднесена й Україна під час воєнного стану, не мають такої однозначної тенденції. Хоча близька до Росії Вірменія збільшила частку військових видатків у бюджеті на 4%, багато представників цього виду державного правління їх скорочували або майже не змінювали. Натомість темпи, якими авторитарні режими збільшують оборонні частки, помітно перевищують показники демократичних держав. Навіть з урахуванням того, такі країни часто приховують дані щодо своїх оборонних бюджетів або можуть їх фальсифікувати. Білорусь, яка з 2022 року стала сателітом Росії у війні проти України і розміщує на своїй території російські війська і техніку, у 2021 році витрачала на військо найбільшу у світі частку свого бюджету: майже 38%. Хоча на її території не ведуться воєнні дії, у 2023 році ця частка зросла до 50,6%. Китай, друга у світі країна за обсягом оборонних видатків, за останній рік збільшив їх на 6%. На це відреагували Японія і Тайвань, збільшивши свої витрати на військо на 11%. Разом з тим, у розрізі всіх видатків бюджету частка військових майже не змінилася: зростання становить символічні 0,1%. Методологія. Для аналізу використані дані військових видатків у світі за 2021-2023 роки Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI) та дані Індексу демократії за 2023 рік Economist Intelligence Unit. Демократіями, за визначенням Economist Intelligence Unit, вважаються країни, у яких уряд працює задовільно, журналісти незалежні, існує ефективна система стримувань та противаг, судова влада незалежна, а судові рішення виконуються. Недосконалі демократії – країни, у яких проводяться вільні і чесні вибори, є проблеми (наприклад, порушення свободи ЗМІ), основні громадянські свободи дотримуються, існують значні недоліки в роботі уряду, нерозвинена політична культура. У гібридних режимах вибори мають суттєві порушення, присутній тиск уряду на опозиційні партії. Є серйозні проблеми з політичною культурою, слабке верховенство права, розповсюджені корупція та переслідування журналістів. В авторитарних режимах політичний плюралізм відсутній або сильно обмежений. Деякі формальні інститути демократії можуть існувати, але не мати значення. Вибори, якщо відбуваються, не є вільними і справедливими. ЗМІ належать державі або групам, пов'язаним з правлячим режимом. Відсутня незалежна судова система.Українські дрони чи західні санкції. Хто сильніше б'є по російській нафтовій галузі?
