На початку року в декількох українських містах відбулись протести з перекриттям доріг через підвищення тарифів.

Когось не влаштовує різке зростання цін на електроенергію, інших – подорожчання доставки газу.

В соцмережах сьогодні можна зустріти чимало закликів виходити на вулиці через "тарифний геноцид" і, ймовірно, після отримання перших платіжок незадоволених буде ще більше.

Найбільше нарікань зараз викликає підвищення тарифів на електрику. Насправді, йдеться про пільговий тариф, який в Міненерго уже давно планували скасувати.

З 1 січня 2021 року Кабмін скасував пільговий тариф на електроенергію в 90 коп/кВт.год для населення на перші 100 кВт-год. Уряд встановив фіксовану ціну для побутових споживачів на рівні 1,68 грн-кВт.год.

Так само для будинків з електроопаленням зросли з 90 коп за кВт-год за перші 3000 кВт-год до 1,68 грн-кВт.год

Тарифи на електроенергію для населення не переглядали з березня 2017 року

Утім з початком нового року окремі категорії населення можуть зазнати ще більших втрат. Йдеться, зокрема про жителів міст, розташованих поблизу атомних електростанцій.

Напередодні компанія-постачальник електроенергії YASNO з посиланням на відповідну урядову постанову повідомила, що з 1 січня припиняє діяти також пільговий тариф для людей, які проживають у 30-кілометровій зоні атомних станцій. До цього мешканці таких районів мали знижку і сплачували за електроенергію на 30% менше.

Отже, після урядових змін наприкінці року тариф на електрику для населення по Україні зріс у 1,87 раза, а для мешканців 30-кілометрових зон – у 2,67 раза. 

Чому 30-кілометровій зоні біля АЕС дали пільги на електрику

Після аварії на Чорнобильській АЕС експертиза Міжнародного агентства з атомної енергії винесла свій вердикт: причиною трагедії стала відсутність культури безпеки. В незалежній Україні ці уроки добре засвоїли та стали приділяти цьому питанню особливу увагу.

Сьогодні керівництво атомних електростанцій зобов’язане тримати нерозривний контакт з жителями 30-кілометрових зон навколо АЕС та проводити екологічні, інформаційні та безпекові заходи, щоб відповідати міжнародним екологічним стандартам.

І хоча атомні станції намагаються мінімізувати вплив виробництва на населення, екологи вважають, що ризик постраждати від потенційної аварії на АЕС завжди існує, а пільги – це своєрідна компенсація ризику.

До того, ж, в Україні існує тенденція роботи енергоблоків у понадпроєктний період. 12 з 15 енергоблоків на українських АЕС продовжили термін придатності.

Національний екологічний центр застерігає, що якщо реактор працюватиме більше 30 років, ризик аварії з радіоактивними викидами значно збільшується з кожним роком, незважаючи на заходи безпеки.

В Україні наразі працює чотири атомні електростанції: Запорізька, Рівненська, Хмельницька та Південноукраїнська. В 30-кілометрових зонах біля цих АЕС проживають сотні тисяч людей. Атомні станції будують подалі від великих населених пунктів, тому у 30-кілометрових зонах перебувають міста та села з відносно нечисельним населенням. Найбільше серед них – місто Нікополь, поблизу Запорізької АЕС (108 тисяч людей). 

Маючи відповідні пільги на електрику, багато людей після подорожчання газу і децентралізації опалення вклали кошти в системи електроопалення. Підвищення цін застало їх у розпал опалювального сезону, тобто, перейти на інший вид палива швидко не вийде, а тим часом рахунок за електрику подорожчає в рази.

Приклад. Якщо сім’я з 30-кілометрової зони документально оформила електроопалення, то до 2021 року вона мала тариф 0,90 грн/кВт.год на перші 3000 кВт-год в опалювальний сезон, а також ще пільгову знижку в 30% на електроенергію – через проживання біля АЕС.

Отже, 1 кВт.год електроенергії для цієї сім’ї в опалювальний період коштував десь 0,63 грн. За 2500 кВт-год вона отримувала квитанцію на 1575 гривень. З січня ж фіксована вартість 1 кВт-год становить 1,68 гривень. Це означає, що та ж сама сім’я заплатить за 2500 кВт-год тепер близько 4200 гривень.

Хто регулює пільгові тарифи

Пільги для українців в 30-кілометрових зонах АЕС закріплені в 12 статті закону "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку". Серед цих пільг прописане право на особливий тариф на електроенергію.

Регулювати пільговий тариф мав би закон "Про електроенергетику", однак він втратив чинність з середини 2019 року.

До грудня 2020 року люди мали пільги завдяки рішенню Національної комісії з державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Утім з набуттям чинності нової постанови Кабміну пільгові тарифи припинили дію.

Після перехідного періоду ціноутворення регулюватиме закон "Про ринок електричної енергії", в якому також про пільги немає жодного слова.

На початку 2020 року народні депутати запропонували внести зміни до згаданого закону. Відповідний законопроєкт – №2778 – саме пропонував механізм переносу пільг в закон "Про ринок електричної енергії".

У пояснювальній записці до документу зазначається, що з пільговими тарифами виникла юридична колізія: право суб’єктів на знижку закріплено, однак механізм реалізації втрачений.

Цей законопроєкт вже рік на розгляді Верховної Ради.

Автор звернувся до Міністерства енергетики та вугільної промисловості за роз’ясненням щодо питання пільгових тарифів, але на момент опублікування матеріалу відповіді не було.

Міста готують опір

Усі зазначені обставини, а також позбавлення пільгових тарифів призводить до конфронтації між місцевими органами і центром.

Наприклад, у місті Нікополь, неподалік від Запорізької АЕС, депутати зібрались на позачергову сесію та ухвалили звернення до Верховної Ради, президента, Кабінету Міністрів та народного депутата від свого округу Дениса Германа, який входить до складу "Слуги народу".

Місцеві депутати апелюють до 12 статті закону "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" та вимагають повернути знижку. Мер Нікополя Олександр Саюк зареєстрував петицію на сайті президента про відновлення пільг для всіх міст з 30-кілометрових зон.

Запорізька АЕС

У 46-тисячному місті Марганець напередодні пройшов мітинг проти скасування пільг. Під міською радою зібрались кілька сотень людей з вимогою повернути тарифи. Аналогічна акція пройшла у 108-тисячному місті Нікополі і наразі планується у 38-тисячному місті Покров.

Ці три міста об’єднує те, що вони офіційно відмовились від централізованого опалення, а отже більше залежні від тарифів на електроопалення.

Напередодні також нікопольский активіст Дмитро Осика в ефірі одного з українських телеканалів заявив, що готується проєкт рішення для місцевої ради про створення Асоціації міст, які розташовані в 30-кілометрових зонах.

Тобто,міста з 30-кілометрових зон демонструють готовність об'єднуватись та спільно виступати за повернення пільгових тарифів. Чи переглядатиме Кабмін своє рішення – покаже час.

Богдан Мірошниченко, журналіст, для ЕП