На перший погляд, економіка України виявилася стійкою до карантину. На відміну від попередніх криз, коронакризу банківська система проходить без втрат. Визнання банку "Аркада" неплатоспроможним не було пов'язане з пандемією.

Гривня у деякі періоди навіть зміцнювалася, а міжнародні резерви зростали.

Експорт, на якому спеціалізується Україна, майже не постраждав, тоді як імпорт, який завжди суттєво перевищував експорт, суттєво просів. Через це платіжний баланс України вийшов у профіцит – цілком нетипово як для кризових часів.

Навіть перекази заробітчан знизилися не так суттєво, як могли б – лише на 2,5%, а наприкінці літа та восени вони навіть перевищили надходження за аналогічні місяці минулого докарантинного року.

Найбільш уразливими до кризи виявилися державні фінанси. Ухвалений у 2019 році бюджет на 2020 рік уже в квітні довелося переглядати у бік зменшення доходів, збільшення видатків та встановлення дефіциту в розмірі 298 млрд грн.

При запланованому на січень-жовтень дефіциті 214 млрд грн було покрито лише 120 млрд грн. Це означає, що на листопад-грудень припадає 178 млрд грн "дефіцитних" видатків (тих, на які не вистачатиме доходів бюджету. – ЕП). Загалом в останні два місяці року уряд повинен профінансувати 353 млрд грн видатків.

Перекрити дефіцит бюджету допомогло б продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом. Новий транш чи навіть місія фонду відкрили б Україні фінансування від ЄС, Світового банку та дозволили б вийти на ринок єврооблігацій.

Проте на відновлення співпраці з МВФ влада вже не розраховує. З 23 листопада Державна казначейська служба зупинила фінансування всіх незахищених видатків. Яких саме?

Блокування видатків за місяць до кінця року

Державний бюджет не в змозі обслуговувати всі видатки, передбачені законом на 2020 рік.

Одразу двоє високопосадовців у Кабінеті міністрів повідомили ЕП, що з 20 листопада Державна казначейська служба (ДКС) зупинила фінансування всіх видатків, крім захищених (зарплати працівників бюджетної сфери, пенсії, соціальні виплати, погашення боргів. – ЕП).

Останні запити від головних розпорядників бюджетних коштів на проведення незахищених видатків ДКС обслугоувала 20 листопада.

У 2019 році на аналогічний крок через перекидання бюджетних коштів і невиконання надходжень від митниці прем'єр-міністр Олексій Гончарук пішов 17 грудня.

Через "щільний графік" міністр фінансів Сергій Марченко не знайшов можливості прокоментувати зупинення фінансування видатків з держбюджету. "Казначейство здійснює виконання показників держбюджету та обслуговування інших клієнтів відповідно до законодавства", – відповіли в пресслужбі Мінфіну.

У Держказначействі на запит ЕП не відповіли.

Зупинка означає, що держава відмовляється від фінансування в першу чергу капітальних видатків (ремонт, реконструкція, будівництво. – ЕП). За підсумками трьох кварталів 2020 року на ці потреби уряд витратив 45,8 млрд грн із запланованих на цей рік 112,6 млрд грн. Тобто за три місяці до кінця року фінансуванню підлягали видатки ще на 66 млрд грн.

Таким чином, обмеження торкнеться ремонту та будівництва доріг. З прямо передбачених у бюджеті на цей рік 86,8 млрд грн "Укравтодору" на утримання автошляхів за десять місяців витратили лише 2/3 суми – майже 57 млрд грн.

Без грошей також залишаться програми, фінансування яких з тих чи інших причин не почалося. На початок листопада (останні дані Міністерства фінансів) таких було 74 на загальну суму 19,02 млрд грн.

Частина цієї суми – видатки на відомства, які планували створити у 2020 році, однак вони не запрацювали. Наприклад, 650 млн грн мали піти на Бюро фінансових розслідувань (створення аналогічного органу – Бюро економічної безпеки – Верховна Рада підтримала у першому читанні лише у вересні).

Те саме стосується Комісії з регулювання азартних ігор, яку уряд повністю сформував лише 18 листопада.

Переважна частина видатків, за якими не почалося фінансування, пов'язана із соціальним захистом, екологією або будівництвом. Наприклад, за десять місяців не витратили жодної гривні із 100 млн грн, передбачених на реконструкцію аеропорту "Дніпро".

Це ж стосується 500 млн грн, передбачених на ремонт дороги з Дніпра до Мелітополя, і такої ж суми – на ремонт дороги Київ-Суми-Харків.

Очевидно, без фінансування залишаться програми з реконструкції палаців спорту (150 млн грн), будівництва станцій метро у Харкові (234 млн грн), зведення об'єктів загальнодержавного значення у сфері культури (100 млн грн).

Непрофінансованою залишиться програма державної підтримки на зменшення викидів парникових газів (1 млн грн) та програма з покращення стану довкілля (16,5 млн грн). Майже пів мільярда гривень планувалося витрати на житло для внутрішньопереміщених осіб.

Без фінансування ризикують залишитися навіть деякі медичні програми, які в умовах пандемії коронавірусу мали б бути пріоритетними для держави. Серед них – 100 млн грн на обласний онкоцентр у Харківській області, 300 млн грн на центр перинатології, акушерства та гінекології в Ужгороді, 80,77 млн грн на закупівлю ангіографів.

Разом з тим, грошей для виплати зарплат працівникам бюджетної сфери, пенсій чи фінансування лікарень (так звані захищені видатки) у 2020 році повинно вистачити.

Чи зможе Мінфін профінансувати їх у січні 2021 року, коли доходи державного бюджету традиційно менші, ніж в інші місяці, експерти не беруться оцінювати.

Як сталася бюджетна криза

Коли в квітні парламент вносив зміни до державного бюджету, дохідні показники базувалися на отриманні коштів від МВФ.

За умовами програми stand-by, у 2020 році Україна мала отримати три транші, з яких отримала лише один – 2,1 млрд дол. Другий і третій транші по 700 млн дол влада розраховувала отримати восени.

Проте МВФ призупинив співпрацю з Україною після того, як Конституційний суд фактично перекреслив досягнення в антикорупційній реформі.

Ще раніше довіру МВФ похитнула відставка голови Нацбанку Якова Смолія, а також проєкт бюджету на наступний рік, у якому урядовці пропонували встановити граничний рівень бюджету на рівні 270 млрд грн.

Не дивно, що на початку листопада до Вашингтона на переговори з фондом поїхав голова НБУ Кирило Шевченко – не в останню чергу для того, аби переконати фонд, що політика центробанку залишається незмінною.

"Ми цінуємо нашу постійну тісну співпрацю з МВФ, яка свідчить, що і НБУ, і Україна рухаються в правильному напрямі. Ми сподіваємося на збереження тривалих конструктивних відносин найближчими роками", – заявив голова центробанку за підсумками зустрічі з представниками фонду.

17 листопада президент Володимир Зеленський під час телефонної розмови з директоркою-розпорядницею МВФ Кристаліною Георгієвою заявив, що "Україна виконала всі структурні маяки програми МВФ".

Однак фонд не поспішає відправляти до України навіть свою місію, не кажучи про переказ другого траншу кредиту. Можливо, причина в тому, що, за словами Сергія Марченка, Україна виконала лише чотири з десяти "маяків" МВФ.

Фінансування з боку фонду важливе, адже його мають зарахувати прямо до держбюджету. Крім того, отримання Україною траншу дало б позитивний сигнал інвесторам та іншим міжнародним партнерам, пояснює інвестиційний банкір Dragon Capital Сергій Фурса.

"Чи є альтернатива МВФ? Є, якщо ви Польща чи Німеччина, Іспанія чи навіть Греція. Якщо вам довіряють без МВФ, то ви виходите та позичаєте гроші на ринку скільки потрібно.

Для такої країна як Україна альтернативи нема, тому що немає альтернативи запозичень на фондовому ринку. Фізично нема. На ринку інвестори хочуть бачити співробітництво України та МВФ, тому що без нього нам не довіряють", – каже Фурса.

Позитивний сигнал у співпраці України з МВФ, наприклад офіційна заява чи візит місії фонду, міг би стати підставою для виділення Україні 1,2 млрд євро пільгового кредиту від ЄС. Такого сигналу було б достатньо і для розміщення євробондів на західних ринках капіталів.

"Ніхто не позичає Україні. Це в той час, коли світові фондові ринки перебувають на максимумах, коли у світі дуже багато грошей, а відсотки рекордно низькі", – додає аналітик.

Коштів ЄС, траншу МВФ та надходжень від розміщення євробондів було б достатньо для того, аби перекрити дефіцит бюджету до кінця 2020 року. Решту можна було б компенсувати на внутрішньому ринку від продажу ОВДП, ставки за якими зменшилися б, адже обсяги запозичень були б менші.

Що ще може зробити уряд

Внутрішні запозичення. Коштів, яких не вистачає для покриття дефіциту, Мінфін міг би позичити на внутрішньому ринку. Однак масштабні запозичення в умовах невизначеності щодо майбутнього посилення карантину та співпраці з МВФ призведуть до зростання вартості обслуговування боргу.

Крім того, такі запозичення будуть короткостроковими, тобто повертати їх доведеться вже на початку 2021 року.

Мінфіну вже зараз важко залучати кошти для фінансування видатків бюджету. Під час останнього аукціону з розміщення облігацій внутрішньої державної позики вдалося залучити лише 2,5 млрд грн, тому Мінфін йде на підвищення ставок за внутрішнім боргом. Вони зросли до 11,1% річних проти 9-10% кілька місяців тому.

Однак навіть попри це охочих позичати гроші державі знаходиться небагато.

Емісія. Пропозиції надрукувати гроші, яких бракує для фінансування видатків, не зникають з інформаційного порядку денного. Про це заговорив навіть ексочільник Мінекономіки Тимофій Милованов, який раніше критикував цю ідею.

"Я зараз скажу річ, яку більшість економістів, що мене знають, назвуть неправильною, а може, навіть порушенням релігії. Я вважаю, що зараз нам потрібно закривати бізнеси і надавати їм фінансування. Фінансування в нас не вистачає, тож йдеться про друк грошей", – заявляв він.

Згодом Милованов пояснив, що мав на увазі залучення емітованих коштів через ОВДП, але за ринковими ставками, які, на думку ексміністра економіки, повинні бути на рівні 15-18%.

Українське законодавство забороняє Національному банку прямо позичати гроші уряду, тож робитимуть це за посередництва банків: вони братимуть у регулятора кредит рефінансування, а за нього купуватимуть облігації.

"У нас є дуже складні завдання в цей місяць. Останні дні ми займаємося складними речами з приводу переконання Національного банку, банків у тому, що в нас є питання фінансування бюджету і способи його фінансування", – переконував підопічних на початку травня Марченко.

"Тому до всіх прохання: у цей період часу намагатися бути максимально ретельними з приводу виконання видаткових повноважень. Якщо можна відкласти виконання якихось видатків, у межах закону, я вам пропоную це зробити", – наголошував міністр.

Від початку коронакризи Нацбанк запровадив кілька нових інструментів рефінансування. Зокрема, це довгострокове рефінансування строком до п'яти років. З квітня НБУ видав банкам понад 50 мільярдів надрукованих гривень.

Якщо схема з емісією запрацює, це, ймовірно, матиме негативні наслідки для економіки у вигляді знецінення гривні та зростання інфляції. У підсумку це вдарить по доходах звичайних громадян.

Погіршує ситуацію поширення коронавірусу.

Напередодні уряд запровадив "карантин вихідного дня", який сильно вдарить по сектору послуг та компаніях, що продають непродовольчі товари. Їм уже пообіцяли економічну підтримку, однак де взяти на це фінансові ресурси, поки що не відомо.

Що вже точно зрозуміло, то це те, що прибутковість цих компаній знизиться, а відтак зменшаться і такі потрібні бюджету податкові відрахування.