Чотири міжнародні компанії, які у 2018 році разом сплатили до бюджету 47 млрд грн, заявили, що можуть згорнути свої виробництва і піти з України.

Йдеться про найбільші тютюнові компанії, які останнім часом стали головними ньюзмейкерами в Україні: British American Tobacco, Japan Tobacco International, Philip Morris та Imperial Tobacco.

Два тижні тому вони зібралися на прес-конференції і пригрозили, що підуть з України. Їхній колективний бойкот не залишився непоміченим в уряді, парламенті, Офісі президента та українських містах, де працюють тютюнові фабрики.

Причина такої поведінки — депутатська поправка, яка була в останню мить внесена у важливий урядовий законопроект і проголосована у сесійній залі.

Проект стосувався введення єдиного рахунку для сплати податків, а так звана поправка Дубінського, про яку далі піде мова, з цим документом має мало спільного. Проте в рамках українських парламентських традицій на такі нюанси ніхто не зважає.

Поправка визначає рівень заробітку тютюнових компаній і перерозподіляє торгову маржу між учасниками ринку: компаніями-виробниками, оптовими та роздрібними продавцями сигарет.

Напередодні прем'єр Олексій Гончарук зустрівся з тютюновими компаніями. Що обговорювали учасники зібрання, кому на ринку вигідний перерозподіл маржі, і чи готові компанії відмовитися від виробничих потужностей в Україні?

Як з'явилася "тютюнова" поправка

3 жовтня депутати з фракції "Слуга народу" Олександр Дубінський та Олександр Юрченко під час розгляду податковим комітетом до другого читання законопроекту №1049 внесли в нього поправку.

Згідно з нею, тютюнові компанії-виробники зобов'язані продавати сигарети оптовим компаніям за ціною, що не перевищує 80% від максимальної роздрібної ціни (МРЦ). Натомість для оптових та розрібних продавців націнка на сигарети, так звана маржа, становитиме 7% та 13% від максимальної роздрібної ціни.

Тобто запроваджується штучне регулювання доходів учасників тютюного ринку.

Важливо знати. Йдеться про розподіл доходів від продажу тютюну між трьома групами: виробниками сигарет, оптовими продавцями та дрібними торговцями, які продають в роздробі.

Друга група представлена одним гравцем: скандально відомою компанією "Тедіс Україна", частка якої на оптовому ринку торгівлі сигаретами, за різними оцінками, становить близько 75%.

Насправді структура цього ринку трохи складніша і учасників там більше.

Ця норма опиняється в законі про запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів підприємцями. Насправді ж вона стосується закону "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і пального".

ЕП ознайомилася із стенограмою засідання податкового комітету, на якому поправка була внесена в законопроект.

З тексту виходить, що спочатку депутати обговорювали єдиний рахунок для підприємців. Пізніше Дубінський зазначив, що хоче обмежити маржу компанії "Тедіс" і збільшити доходи роздрібних мереж від продажу тютюнових виробів.

"Ця правка дозволить звузити маржу компанії "Тедіс", яка є монополістом, до 7% і передати 13% маржі на торгівлі тютюновими виробами у роздрібні мережі", — заявив депутат.

Розрахунки щодо розміру маржі, судячи з тексту стенограми, наведені не були. 

Голова комітету Данило Гетьманцев завершив голосування щодо законопроекту на комітеті дивним формулюванням щодо "тимчасової дії цієї поправки". Проте в ухваленому Верховною Радою документі про тимчасовість норми не було ні слова.

Хто найбільше виграє від правки

На цій правці зав'язані різні бізнес-інтереси.

По-перше, поправку Дубінського підтримав заступник голови комітету Андрій Холодов.

За його словами, ця норма важлива в контексті демонополізації торгівлі сигаретами з боку компанії "Тедіс", оскільки остання щодня регулює торгову маржу для 50 тис роздрібних точок в Україні.

Самого Холодова ЗМІ часто пов'язують з однією з найбільших роздрібних мереж з реалізації тютюнових виробів "Т-Кіоск", хоч він це заперечує.

Як наголошували автори поправки, роздрібні продавці сигарет будуть "в плюсі", адже їх маржа виросте до 13%. Нижче — перелік основних гравців на цьому ринку. Їх загальна кількість оцінюється 50 тис.

Найбільші роздрібні продавці

За інформацією учасників ринку, у світі маржа постачальників і роздрібних продавців сигарет становить 3-4% для оптових та 3-6% — для роздрібних продавців.

Джерело ЕП в Антимонопольному комітеті каже, що за останні роки розподіл прибутків між оптовою та роздрібною ланками змінився дзеркально.

За даними співрозмовника, у 2010-2011 роках маржа на оптовому рівні становила 1,5-2,5%, на роздрібному — 7-8% залежно від компанії та бренду, у 2019 році маржа оптового продавця зросла до 6-7%, роздрібних — знизилася до 1,5-2,5%.

"Окремий тіньовий світ — це маркетингові договори. Оскільки реклама заборонена, тютюнові компанії укладали із своїми точками продажів маркетингові договори. За правильну викладку, правильне цінове позиціонування маржа на великому роздрібному сегменті була вищою", — пояснює співрозмовник ЕП в Антимонопольному комітеті.

ЕП попросила компанію "Тедіс" пояснити, як законопроект вплине на її роботу, але отримала відмову.

По-друге, не постраждає від законодавчої ініціативи і Винниківська тютюнова фабрика на Львівщині, що належить Григорію Козловському. Фабрика виробляє сигарили, а правка Дубінського стосується лише сигарет.

Крім того, Винниківська тютюнова фабрика реалізує тютюнові вироби через власний торговий дім "Львівська тютюнова фабрика".

По-третє, правка Дубінського стала проблемою лише для міжнародних виробників сигарет. За їхніми розрахунками, оптовики та роздрібні мережі зможуть отримати додатково 300 млн дол, їхні прибутки зростуть мінімум удвічі.

73% від ціни пачки сигарет йтимуть на сплату податків, 7% — оптовому продавцю, 13% — роздрібному, 7% лишатимуться на покриття виробничих витрат та на прибуток виробника, пояснює співрозмовник в одній з компаній-виробників.

Таким чином, депутати, перерозподіливши торгову маржу, визначили рівні заробітків учасників галузі. Це не характерно для країн з ринковою економікою і суперечить зобов'язаннями України в рамках ГАТТ/СОТ.

"Не розумію, як можна було ухвалити закон, який суперечить вільному ринку та правилам СОТ. Це якийсь 1917 рік і більшовизм, а не відкрита економіка", — каже генеральний директор групи "Україна ВАТ" Саймон Уелфорд.

Що далі

Закон набуде чинності після його підписання президентом та оприлюднення. Якщо це станеться, ціни на сигарети, за прогнозами виробників, підвищаться в листопаді на 7 грн за пачку, з урахуванням підвищення акцизів з 1 січня 2020 року — на 14 грн.

Нелегальний ринок тютюнових виробів, зазначають вони, може вирости з 8,4% до 20%. За оцінками асоціації "Укрютюн", рівень втрат держбюджету від недоотриманих податків з нелегальної торгівлі вже становить близько 5 млрд грн на рік.

Виробники очікують скорочення випуску сигарет на 25%, що може зменшити податкові надходження на 7,7 млрд грн.

Виробництво сигарет в Україні, 2014-2018 роки, млрд шт

Крім того, компанії можуть піти з України.

Днями British American Tobacco зупинила виробництво на заводі "В.А.Т.-Прилуки" в Чернігівській області. За словами гендиректора заводу Артема Скрипки, ухвалені Верховною Радою поправки роблять виробництво сигарет нерентабельним.

Обмеження маржі стало каталізатором для згортання бізнесу в Україні. У вересні 2019 року в British American Tobacco вже заявляли про наміри переформатувати структуру управління бізнесом у Східній Європі і перемістити центр ухвалення рішень у регіоні з України в Румунію. Причина — непрогнозованість української регуляторної та фіскальної політики.

Окреме питання — фіскальний ефект. За офіційними даними, у 2018 році тютюнові компанії сплатили до держбюджету 47 млрд грн податків.

Бюджет не втратить ці надходження, адже сигарети в Україні не зникнуть. Їх будуть імпортувати, тож акцизи, мита та ПДВ з імпорту надходитимуть до бюджету. Однак чи компенсують ці доходи втрати від ПДФО, єдиного внеску та воєнного збору?

Не все так просто

За словами співрозмовника ЕП в Антимонопольному комітеті, правку Дубінського буде важко втілити в життя з юридичної точки зору.

В АМКУ підготували відповідні висновки. Вони полягають у тому, що правка сформульована юридично некоректно і передбачає лише один рівень оптовика, який повинен продавати товар з фіксованою маржею. Тимчасом ліцензії на оптову торгівлю отримують і афільований дистриб'ютор виробника, і "Тедіс", і роздрібна мережа.

Важливо знати. Ринок сигарет функціонує так: виробник → дистриб'ютор виробника → дистриб'ютор ("Тедіс") → оптовий або роздрібний продавець.

Саме через цей ланцюжок, на думку співрозмовника з АМКУ, застосувати правку неможливо.

"Що робити, якщо один оптовик продав іншому оптовику? Виходить, що або один оптовик не має права продавати іншому, або не має права продавати з маржею, тому що дозволена маржа вже вичерпалася при першому продажі", — каже співрозмовник.

"Якщо скоротити ланцюжок до одного оптовика, то ми "знищуємо" "Тедіс" або ще більше викривлюємо конкуренцію тим, що не дозволяємо продавати торговим мережам-оптовикам. Приклад такої мережі — "Метро", — наголошує він.

Що робитиме влада

Тютюнові компанії почали стукати у всі двері і писати звернення у Верховну Раду, Кабмін, АМКУ, бізнес-асоціації. Реакція не забарилася.

23 жовтня представники тютюнових компаній зустрілися з прем'єр-міністром Олексієм Гончаруком, який, за інформацією джерел ЕП, виступив проти цієї поправки.

Після зустрічі з прем'єром гендиректор групи "Бритіш американ тобакко Україна" Саймон Уелфорд заявив: "За підтримки Кабміну та після скасування правки до закону №1049 про регулювання цін ми зможемо оперативно відновити виробництво у Прилуках, повернути сотні працівників та підрядників до роботи, забезпечити податкові відрахування до бюджету".

Читайте також

А що там з "вейпами": Як в Україні планують регулювати ринок електронних сигарет

Голова Податкової Сергій Верланов. Чому треба залишати більше грошей громадянам і які податки треба знижувати

Що не так з державними фінансами і чому НБУ заговорив про перегляд бюджету-2019

Співрозмовник ЕП в уряді каже, що депутати скористалися позитивним ставленням до законопроекту і в останній момент "зашили" в нього цю правку. Тепер є два варіанти, як можна все повернути назад.

Перший — вето президента.

Європейська бізнес-асоціація вже звернулася до президента з проханням не підписувати закон в чинній редакції, наголошуючи, що він негативно вплине на бізнес, економіку України та її інвестиційну привабливість.

Другий — скасування рішення про ухвалення закону і його повторний розгляд без цієї правки.

Депутат від "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко вже зареєстрував проект постанови, який повинен відправити акт на доопрацювання.

"Ми не раз зустрічалися з бізнесом, чули його сумніви і занепокоєння. Вони не безпідставні", — заявив ЕП Гетьманцев.

Він додав, що дискусія триває, і на засідання фракції це питання ще не виносилося. "Переконаний, що нам вдасться ухвалити правильне рішення і не допустити помилок", — запевнив він.

Співрозмовники ЕП у профільному комітеті Верховної Ради кажуть, що депутати схиляються до того, аби не вплутувати в цю історію президента і відправити законопроект на третє читання. Рішення може бути ухвалене наступного тижня.