В Україні збільшили штрафи для ухилянтів: що передбачає новий закон
18 травня вступив у силу новий закон про мобілізацію №10449. Усі громадяни, які перебувають на військовому обліку, впродовж 60 днів мають уточнити адресу проживання, номери засобів звʼязку, адреси електронної пошти та інші військово-облікові дані.
Крім цього, набув чинності закон, який запроваджує нові штрафи за ухилення від мобілізації.
ЕП розповідає детальніше, які штрафи та санкції передбачені для тих, хто ухиляється від мобілізації.
Штрафи за порушення правил військового обліку
Порушення призовниками, військовозобов’язаними чи резервістами правил військового обліку (стаття 210 КупАП) карається штрафом. Розмір штрафу відрізняється під час мирного часу та особливого періоду (власне, під час воєнного стану).
Тож розміри штрафів встановили такі:
- в мирний час – від 3 400 до 5 100 грн (200-300 неоподаткованих мінімумів);
- повторно впродовж року – від 5 100 до 8 500 грн (300-500 неоподаткованих мінімумів);
- в особливий період – від 17 000 до 25 500 грн (1 тис-1,5 тис неоподаткованих мінімумів.
Для порівняння, раніше порушення призовником правил обліку каралося штрафом у розмірі 510-850 грн, а за повторне порушення – 510-1700 грн.
Штрафи за порушення законодавства про оборону та мобілізацію
Водночас за порушення законодавства про оборону та мобілізацію (стаття 210-1 КУпАП) встановили такі штрафи:
- в мирний час – від 5 100 до 8 500 грн для громадян, від 17 000 до 25 500 грн – для посадових і юридичних осіб;
- повторно впродовж року – від 8 500 до 11 900 грн для громадян, від 25 500 до 34 000 грн – для на посадових і юридичних осіб;
- в особливий період – від 17 000 до 25 500 грн для громадян, від 34 000 до 51 000 грн – для на посадових і юридичних осіб.
Для порівняння, раніше за це порушення карали штрафом від 1 700 до 3 400 тис грн для громадян у мирний час (від 3,4 тис до 5,1 тис грн для посадових та юросіб), за повторне порушення – від 3 400 грн до 5 100 грн (5,1 тис-8,5 тис грн для інших категорій).
Штрафи накладатимуть впродовж трьох місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше одного року з моменту його вчинення.
Водночас ТЦК можуть не складати протоколи за порушення правил військового обліку та мобілізації за зазначеними статтями у випадку неявки належно повідомленої особи та за наявності у ТЦК документів, що підтверджують отримання виклику.
Що буде, якщо військовозобов’язаний не прийде до ТЦК
У повістці обов’язково мають бути вказані мета виклику, місце, день і час, коли військовозобов’язаний повинен прийти до ТЦК.
До ТЦК можна не прийти лише з кількох поважних причин (смерть близького родича, хвороба, стихійне лихо, умови війни, до прикладу, ракетний обстріл). Однак цю причину потім потрібно буде підтвердити документально.
Якщо військовозобов’язаний не прийшов до ТЦК, керівник ТЦК звертається до поліції з проханням доставити людину туди або протягом 5 днів надсилає рекомендаційний лист з проханням прийти самостійно.
Далі, якщо протягом 10 днів після вручення вимоги військовозобов’язаний не прийшов, тоді ТЦК протягом 30 днів звертається до суду з проханням обмежити призовника у праві керувати транспортним засобом.
Однак суд не може ухвалити рішення, якщо водійство є джерелом доходу для людини, якщо людина має інвалідність I чи II групи чи має дитину з такою інвалідністю.
Обмеження накладаються до моменту прибуття в ТЦК. Апеляцію можна подати протягом 15 днів з дня ухвали.
ЕП також детально розповідала про мобілізацію транспортних засобів, і в яких випадках авто не можуть вилучити.
Тим не менш, ТЦК ще має довести суду, що призовнику дійсно вручили повістку і він не прийшов, а Нацполіція не змогла доставити його в ТЦК.
Читайте також: Мобілізація транспортних засобів: у кого та за яких умов можуть вилучити авто
Нові правила мобілізації. Що передбачає ухвалений Радою закон
Економічна правда