Результати саміту COP28: світ домовився скоротити використання викопного палива
Представники майже 200 країн на кліматичному саміті COP28 у середу, 13 грудня, домовилися почати скорочення глобального споживання викопного палива, щоб запобігти найгіршим наслідкам зміни клімату.
Про це пише Reuters.
"Угода, укладена в Дубаї після двох тижнів запеклих переговорів, мала на меті надіслати потужний сигнал інвесторам і політикам про те, що світ єдиний у своєму прагненні порвати з викопним паливом, що, за словами вчених, є останньою надією на запобігання кліматичній катастрофі", – зазначає видання.
Перед цим повідомлялось, що конференцію ООН з питань зміни клімату (COP28) продовжили у зв'язку з тим, що її учасники не змогли узгодити підсумкову заяву у вівторок, 12 грудня.
Основним пунктом розбіжностей було ставлення учасників конференції до закріплення в підсумковому документі зобов'язання домагатися повної відмови від викопних джерел енергії, тобто вугілля, нафти і газу. На ухваленні цього рішення наполягали насамперед Німеччина, Євросоюз і США. Проти виступали, серед інших, країни–члени ОПЕК Саудівська Аравія і Росія.
Як додає Reгters, понад 100 країн наполегливо лобіювали включення в угоду COP28 чітких формулювань щодо "поступової відмови" від використання нафти, газу та вугілля, але зіткнулися з потужною опозицією з боку очолюваної Саудівською Аравією групи виробників нафти ОПЕК, яка заявила, що світ може скоротити викиди, не відмовляючись від конкретних видів палива.
Ця боротьба призвела до того, що деякі аналітики побоювалися, що переговори зайдуть у глухий кут.
Президент COP28 Султан аль-Джабер назвав угоду "історичною", але додав, що її справжній успіх буде в її реалізації.
"Ми – це те, що ми робимо, а не те, що ми говоримо. Ми повинні зробити кроки, необхідні для того, щоб перетворити цю угоду на реальні дії", – додав він.
Зазначається, що члени Організації країн-експортерів нафти контролюють майже 80% доведених світових запасів нафти, а також близько третини світового видобутку нафти, і їхні уряди значною мірою покладаються на ці доходи.
Натомість великі острівні держави, вразливі до кліматичних змін, були одними з найактивніших прихильників поетапної відмови від викопного палива і мали підтримку великих виробників нафти і газу, таких як США, Канада і Норвегія, а також Європейського Союзу і десятків інших урядів.
Проте учасники досягли консенсусу – остаточна угода полягає в "упорядкованому та справедливому переході від викопного палива в енергетичних системах, щоб досягти чистого нуля до 2050 року".
Загалом у документі наведено вісім кліматичних дій, які учасники саміту вважають необхідними для скорочення викидів і утримання зростання глобальної температури в межах 1,5 градусів. Зокрема, учасники COP28 закликають до 2030 року потроїти обсяг використання відновлюваних джерел енергії.
"Це момент, коли багатосторонність фактично об'єдналася, і люди взяли до уваги індивідуальні інтереси і спробували визначити загальне благо", – заявив після ухвалення угоди посол США з питань клімату Джон Керрі.
Водночас провідний переговірник від Альянсу малих острівних держав Анне Расмуссен розкритикувала угоду як неамбітну.
При цьому конвенція про зміну клімату вимагає від держав вжити заходів для зменшення "небезпечного впливу людської діяльності на клімат", стабілізації рівня викидів парникових газів і в такий спосіб запобігти кліматичній кризі.
Незважаючи на те, що в документі не міститься конкретних вимог щодо відмови від викопного палива, все ж виконавчий секретар Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату Саймон Стіл назвав угоду "початком кінця" епохи викопного палива.
Читайте також: Війна та мир у Дубаї: світ поляризується між Заходом та нафтогазовими диктатурами на чолі з Росією
Економічна правда