В Україні наростають втрати через польських далекобійників - Reuters
В Україні наростають економічні втрати через протести польських далекобійників.
Про це пише агентство Reuters, яке провело власне дослідження проблеми.
"Тижні блокування доріг польськими далекобійниками, які протестують на кордоні, призведуть до скорочення загального імпорту України приблизно на п’яту частину в листопаді та можуть коштувати Києву один відсотковий пункт зростання ВВП, якщо вони триватимуть", - заявив агентству неназваний високопоставлений український чиновник.
При цьому, переговори щодо припинення протестів перевізників ускладнені тим фактом, що Польща, яка є членом Європейського Союзу, перебуває у стані переходу влади після виборів 15 жовтня.
Польські перевізники кажуть, що українці витіснили їх з власного ринку, використовуючи зміни часів війни для дозволів.
Але втрачає наразі Україна.
"Зрив дуже очевидний. Це різке зниження; ніби одна п’ята нашого місячного імпорту застрягла на кордоні", – сказав в інтерв’ю Reuters Тарас Качка, торговий представник України та заступник міністра економіки.
Він навів неопубліковані урядові дані, згідно з якими Україна імпортувала товарів і продуктів на 3,8 мільярда доларів США за перші 26 днів листопада, порівняно з 5,2 мільярда доларів США за весь жовтень.
Цифри показують масштаби шкоди, яку протести завдають українській економіці, яка минулого року скоротилася майже на третину після вторгнення Росії.
Качка сказав, що уряд намагається мінімізувати шкоду та інвестуватиме в альтернативні експортні маршрути, якщо це дійде до цього, що є непростим завданням.
"Масштаб виклику великий. Я згоден з людьми, які кажуть, що це може коштувати 1% зростання ВВП", - сказав він.
"Влада має пару тижнів, але якщо на місяці, то, можливо, доведеться переглянути (вниз) прогнози зростання економіки. Можливо, на 0,5%, 1%, але це значна сума", – вважає аналітик Віталій Ваврищук. в українському інвестиційному домі ICU.
Українські чиновники кажуть, що зниження поставок призвело до зростання цін на деякі товари, зокрема скраплений газ (LPG), яким користується близько 1 мільйона автомобілістів в Україні, зріс на 30%.
Перший заступник міністра сільського господарства Тарас Висоцький повідомив, що зниження поставок м'ясо-молочної продукції призвело до подорожчання цієї продукції на 5%. Ціни на деякі продукти харчування можуть зрости на 10%, сказав він у телевізійних коментарях.
Заступник міністра інфраструктури Сергій Деркач заявив Reuters, що переговори між Україною, Польщею та ЄС, схоже, зайшли в "патику", оскільки протестувальники хочуть знову запровадити дозвільну систему для українського автомобільного транспорту, який в’їжджає до ЄС. Дія дозвільної системи вперше була скасована згідно з угодою, підписаною в червні 2022 року, і призупинена до липня 2024 року.
"Ключове питання – переконати мітингувальників, що ми зараз не можемо щось зробити з дозволами, тому дайте нам якісь конкретні вимоги, крім дозволів, і ми будемо говорити", – сказав Деркач.
Як пише Reuters, зазвичай товари через Польщу становили 50% українського експорту автомобільним транспортом, але далекобійники заблокували чотири з восьми пунктів пропуску, включаючи найбільший. Україна також межує зі Словаччиною, Угорщиною, Румунією та Молдовою на заході.
Водночас голова головної бізнес-асоціації далекобійників Польщі Ян Бучек заявляє, що Київ не демонструє готовності йти на компроміс і створює перешкоди для роботи далекобійників з ЄС в Україні.
За його словами, українські автоперевізники незаконно використовують бездозвільну систему для роботи в ЄС, а не тільки для перевезення товарів в Україну та з України, створюючи дешевшу робочу силу, ніж польські перевізники.
Бучек також каже, що українська система електронної черги на перетин кордону однаково застосовувалася як до повністю завантажених вантажівок ЄС, так і до порожніх, що спричиняло тривалий час очікування для останніх.
Польські далекобійники кажуть, що продовжуватимуть протести, доки їхні вимоги не будуть виконані, і хочуть більшої участі політиків з основних політичних партій Польщі.
"Вибори в Польщі поклали кінець майже десятиріччю консервативного правління, мабуть, проклали шлях до уряду під керівництвом проєвропейського колишнього прем’єр-міністра Дональда Туска. Але президент склав до присяги уряд від чинної партії "Право і справедливість", який не має парламентської більшості й, як очікується, не протримається довго", - пише Reuters.