Україна торік наростила імпорт азотних добрив через падіння виробництва майже вп'ятеро
За підсумками 2022 року Україна виробила 1,13 млн тонн азотних добрив - це в 4,6 раза менше порівняно з 5,2 млн тонн у 2021 році.
Про це повідомляє Мінагрополітики.
За словами керівника аналітичного проєкту "Інфоіндустрія" Дмитра Гордейчука, до війни в Україні на постійній основі працювали три заводи: "Рівнеазот", "Сєвєродонецьке Об’єднання Азот" і черкаський "Азот". Також діяв Дніпроазот, але з деякими інтервалами.
Обсяг власного виробництва перевищував імпорт, йдеться про понад 70%.
"Всього в 2021 році було імпортовано 1,4 млн тонн азотних добрив, тоді як загальне виробництво, за даними Держкомстату, перевищило 5,2 млн тонн", - зазначив Гордейчук.
Однак, за його словами, з початком війни працюючими залишилися тільки два заводи - "Рівнеазот" та черкаський "Азот".
Лише один місяць зміг попрацювати "Сєвєродонецькє Об’єднання Азот". "Звичайно, такі зміни суттєво змінили статистику у гіршу сторону: у підсумку всього за 2022 рік вдалося виробити лише 1,13 млн тонн азотних добрив та імпортовано 4,3 млн тонн", - сказав керівник аналітичного проєкту "Інфоіндустрія".
За його словами, до липня 2022-го українські фермери ще мали змогу купувати добрива за довоєнними цінами і це не було так дорого як в ЄС.
"Ціни в тій самій Польщі на окремі добрива були вищі аж до Нового року. Після липня почала стрімко рости в ціні селітра. Фактично за три місяці вона зросла з 27 000 грн/тонну до 37 000 грн/тонну, що створило критичну ситуацію для українського фермера.
Класично аграрії користуються співвідношенням, коли вартість тонни селітри не повинно коштувати більше ніж 2,5 тонни пшениці, щодо карбаміду – то це 3,0-3,5 тонни кукурудзи. У 2022 році ці показники були в двічі, навіть втричі перевищені", - йдеться у повідомленні.
На сьогодні точні витрати сучасного українського аграрія важко порахувати, однак якщо взяти 1 га кукурудзи, то на нього потрібно витратити орієнтовно 8-9 тис грн.
Йдеться лише про базовий азот, а ще ж потрібне підживлення, паливо для внесення, яке також подорожчало. Тому фінальна сума звичайно є "непривабливою" для аграрія", - додали в Мінагрополітики.
"Дуже багато залежить від кліматичних умов, адже добрива працюють як комплексне живлення й основне це погодні умови. Але якщо аграрій вноситиме менше добрив на 30% і більше, тоді падіння врожаю може бути двократним. Тому підтримка міжнародних партнерів у цьому питання для нас є дуже важливою", - резюмував перший заступник міністра Тарас Висоцький.
Економічна правда