Газовий "план Б" Європи та "токсичні" гроші росіян: підсумки на економічному фронті 30 березня
У своїй неоголошеній війни проти всього цивілізованого світу росія не знає правил. Якщо на полі бою вона не гребує використовувати заборонену міжнародними конвенціями зброю, то в економічних відносинах рф вдається до відвертого шантажу та погроз, "вбиваючи" репутацію країни, з якою можна вести бізнес.
Реакція світу на економічні дії москви більш ніж очікувана: ті компанії, які з якихось причин продовжували працювати на російському ринку, виходять з нього; торговельні відносини з росією переглядаються та обмежуються; на активи країни-агресора та осіб, причетних до агресії, оголошується полювання по всьому світу.
Тим часом всередині самої росії поступово зростає соціальна нерівність. В той час, як простим росіянам скасовують погоджені у банку іпотечні кредити, найбагатші, "особливі", росіяни отримують можливості купувати валюту за таким само "особливим" курсом.
З часом, коли економічний потенціал росії знижуватиметься, нерівність у доступі до ресурсів зростатиме ще більше. Та чи призведе вона до соціальних перетворень покаже лише час.
Шантаж голодом і холодом
Україна та росія — найбільші експортери зернових та продовольства. На чорноморський регіон припадає близько 30% світового експорту пшениці, 20% кукурудзи та 75% соняшникової олії. На постачання цієї продукції розраховують сотні мільйонів людей по всьому світу, яким набагато менше пощастило з кліматичними умовами та ґрунтами.
Війна росії проти України стала великим викликом для продовольчої безпеки світу та суттєво підвищила ризик поширення голоду у найбільш вразливих країнах.
У ході своєї агресії росія фактично заблокувала всю українську зовнішню торгівлю. Зокрема торгівлю зерновими. Наразі у Чорному морі застрягла майже сотня кораблів з тисячами тонн продовольства, яке ніяк не може потрапити до тих регіонів Землі, які його потребують. Ще сотні тисяч тонн українських зернових та олії взагалі не можуть виїхати за кордон.
Загрозу продовольчій безпеці світу ще більше посилюють заяви російських аграріїв, які пропонують центробанку рф шантажувати весь світ переведенням на розрахунки за свою продукцію у рублі. Напередодні такі ж пропозиції кремль озвучував стосовно торгівлі газом, на що отримав рішучий опір країн ЄС та G7.
Наразі невідомо, чи підтримає ці пропозиції своїх аграріїв російська влада. Якщо вона все ж піде на такий крок, то покаже усьому світу, що не гребує погрожувати голодом мільйонам людей на планеті, аби лише вдовольнити свої нічим не підкріплені амбіції.
До слова про енергетичний шантаж: європейці почали чітко усвідомлювати, що ризик перекриття постачання газу росією дуже високий. Тож уряди окремих країн ЄС вже почали готувати "плани Б" на випадок реалізації цього сценарію.
Так найбільша економіка ЄС — Німеччина — активувала план надзвичайної ситуації, аби скоригувати обмежені поставки енергоносіїв у тому разі, якщо росія припинить постачати свій газ.
Поки що у залежній від російського газу Німеччині активували лише перший пункт цього плану: посилений моніторинг за споживанням та запасами газу. Разом з цим німців закликали зменшувати власне споживання блакитного палива.
Свій план на випадок зупинки постачання російського газу має й Франція. У разі реалізації негативного сценарію у цій країні будуть припиняти подачу природного газу найбільшим його споживачам, яких у Франції близько 5 тисяч. Серед них переважно промислові підприємства та торгові центри.
"Наразі нема про що турбуватися, газ із Росії продовжує нормально надходити до Франції, а також наближається кінець опалювального сезону", — повідомив директор французької газорозподільчої компанії GRDF Лоранса Пуар'є-Дієтца.
Ймовірно, подібні плани мають й інші європейські імпортери російського газу, а хто ще не має, той активно над ним працює. Тож Європа буде готовою до російського газового "удару", тим більше, що опалювальний сезон вже добігає кінця. Але чи захочуть коли-небудь європейці знову купувати російський газ після того, як москва шантажувала їх його відключенням — питання риторичне.
"Токсичний" російський паспорт
Після початку росією війни проти України та запровадження жорстких санкцій Заходу проти низки російських олігархів, європейські банки стали дуже обережно ставитися до російських грошей.
Так, видання Reuters повідомляє, що банківські рахунки на Заході почали заморожувати не лише тим росіянам, які потрапили під дію санкцій, але й просто заможним людям з російськими паспортами.
Яскравий приклад — Євген Чичваркін, який втік з росії ще у 2008 році та є активним критиком політики кремля. Мільйонер повідомив, що один зі швейцарських банків заморозив його рахунок.
Про подібні проблеми повідомляють й інші заможні власники російських паспортів, проти яких не застосовували санкцій.
"Четверо росіян, які проживають за кордоном з подвійним громадянством, розповіли, що банки заморожували їхні рахунки або платежі в Лондоні, Цюриху та Парижі. Один багатий емігрант з Лондона сказав, що перейшов на готівку, щоб робити покупки", — повідомляють у виданні.
Зайва обережність фінансових установ заходу має сенс, оскільки ще далеко не усі російські олігархи потрапили під санкції США, ЄС, Британії та Швейцарії.
За даними видання Bloomberg, 10 з 20 найбагатших росіян досі не потрапили під санкції Заходу, хоча, ймовірно, мають тісні зв'язки з кремлем. Видання також зазначає, що списки олігархів, проти яких ЄС, США та Британія впровадили санкції, майже не перетинаються. Так, лише троє олігархів є у всіх трьох санкційних списках, а чотири з п'яти найзаможніших взагалі не потрапили до жодного списку.
Компанії йдуть, але обіцяють підтримку співробітників
Санкції проти росії та проблеми для російської економіки, які викликав напад на Україну, змушують бізнес вдаватися до радикальних кроків.
Згідно з результатами опитування аналітичного центру НАФІ, 27% респондентів серед представників малого та середнього бізнесу вирішили скоротити штат співробітників, ще 16% відправили людей у відпустку за власний рахунок, а 25% скоротили зарплати.
Звичайно, міжнародні компанії, які йдуть з російського ринку, керуються принципами соціальної відповідальності і в основному запевняють, що будуть платити співробітникам зарплати на час трансферу та намагатимуться забезпечити їх майбутнє працевлаштування.
Втім, жодна компанія не уточнила, як довго вона готова підтримувати своїх працівників на ринку, де вона припиняє діяльність, та з якого не буде отримувати прибутки.
Як показала практика виходів, компанії можуть змінювати свою думку в межах одного місяця відповідно до ситуації. Ті, які місяць тому думали, що можна поставити операції на паузу та перечекати, за чотири тижні війни виходять з новим рішенням припинити будь-яку бізнес-діяльність в країні-агресорі. А це – пряма загроза зайнятості росіян.
Наприклад, лише сьогоднішні заяви про вихід двох компаній з росії – данського рітейлера меблів JYSK та канадського золотовидобувача Kinross Gold, який хоче продати свій російський бізнес, – потенційно можуть зачепити до 2,5 тисяч працівників.
Втім, це питання часу, оскільки не кожна компанія, яка приймає рішення завершити роботу в росії, може легко вийти зі свого бізнесу в країні.
Наприклад, французький автовиробник Renault після рішення залишити РФ, досі вивчає, як це зробити. Одним з потенційних кроків може бути передача своєї частки в "АвтоВАЗ" місцевому інвестору, проте його треба знайти та ще вирішити, що робити з власним московським заводом.
Поки міжнародні компанії шукають російських покупців своїх філій у країні, російські компанії продають свої дочірні підприємства закордоном. Через санкції свій підрозділ у Франкфурті продає один з найбільших російських банків ВТБ.
Проте не всі хочуть розставатися з російським ринком. Виробник шоколаду Ritter Sport відмовляється йти з країни, оскільки Росія є другим за величиною ринком збуту для компанії. А фінська залізнична компанія VR Transpoint вирішила відновити вантажне сполучення з РФ після роз’яснення, що санкції РЖД на неї не вплинуть.