Українська правда

Майно олігархів для України та "дегазпромізація" Європи: підсумки на економічному фронті 19 березня

Ярослав Железняк, Ярослав Вінокуров — 19 березня 2022, 23:00
Майно олігархів для України та дегазпромізація Європи: підсумки на економічному фронті 19 березня
 
getty images

Десятки років спочатку Радянський союз, а потім російська федерація займали важливу ланку у європейській та світовій економіці. Маючи одні з найбільших у світі покладів нафти та газу, росія була невід’ємною частиною світових торговельних та виробничих ланцюжків. Здавалося, що місце рф у цих ланцюжках зарезервоване до останніх днів життя викопних джерел енергії.

Однак усе змінилося за три тижні.

Тепер російським виробникам майже неможливо знайти покупців на свої енергоресурси. Російську нафту відмовляються купувати навіть з великим дисконтом — і це у той час, коли у світі розгорілася справжня енергетична криза, а попит на викопне пальне виріс до багаторічних рекордів.

Яким буде майбутнє країни-бензоколонки, у якої ніхто не купує пального можна побачити на "успішних" прикладах Венесуели та Ірану. Гіперінфляція, дефіцит продуктів, відсутність у країні товарів та послуг світових брендів — усе це вже почало поступово почало ставати невід’ємною частиною економічної рутини росії, наближаючи колись велику економіку до колапсу та повної ізоляції.

Європа без Газпрому

Російська "спеціальна військова операція" на території України, або простіше кажучи терористична війна проти Українського Народу, стала початком кінця російської економіки. У відповідь на військові дії агресора об’єднався весь цивілізований світ, розпочавши в рф "спеціальну економічну операцію".

Жорсткі економічні санкції вже суттєво обмежили можливості агресора та суттєво знизили його здатність фінансувати подальші військові дії та підтримувати електорат щедрими соціальними виплатами. Не дарма у російському мінфіні вже запланували урізати видатки бюджету федерації на пів трильйона рублів, аби мати змогу хоч якось триматися на плаву.

Однак схоже, що цей секвестр російського бюджету далеко не останній, бо після блокування резервів російського центробанку наступним етапом "спеціальної економічної операції" стане "дегазпромізація".

Країни ЄС одна за одною оголошують про свої плани відмовитися від російського газу, позбавляючи агресора його ключового економічного та політичного засобу шантажу. Напередодні від російського газу вже відмовилися у Польщі. Починаючи з наступного року країна не купуватиме газпромівське блакитне паливо.

Наразі до Польщі вирішила приєднатися й Болгарія, у якої саме закінчується 10-річний контракт з російським газовим монополістом. Після його закінчення наприкінці 2022 року Болгарія не укладатиме нової угоди і почне купувати пальне з інших джерел.

Наразі Болгарія отримує майже весь свій газ з росії. Раніше він проходив через газотранспортну систему України, однак після побудови "Турецького потоку" росія прокачувала його в обхід.

Проєкти, які дозволяли б балканській країні диверсифікувати постачання газу роками блокувалися не в останню чергу завдяки корупції, шантажу та лобістів газпрому. Цьогоріч уряд Болгарії планує максимально прискорити їхню реалізацію.

Усвідомлення того, що покладатися на росію — це хибний вибір дійшло не лише до Болгарії, але й до традиційно прихильної до рф Німеччини. Міністр економіки країни Роберт Габек вже заявив, що "Німеччина була дурною, адже створила умови для того, щоб бути наполовину залежною від російського блакитного палива".

Надалі найбільша економіка Європи має намір диверсифікувати джерела постачання енергоресурсів так, щоб на жодну з країн-імпортерів не припадало більше 10-20% від німецького газового імпорту.

"Велика четвірка" нафтосервісу на вихід

Виходів з російського ринку за суботу було небагато, але всі гучні. 

По-перше, згортати діяльність у росії почали нафтосервісні компанії з так званої "великої четвірки". Одразу три американські гравці оголосили про скорочення бізнес-діяльності на російському ринку через санкції. 

Подальші інвестиції та запровадження технологій зупиняють Halliburton, Schlumberger та Baker Hughes. Ці три компанії – найбільші західні гравці на ринку нафтосервісу, які допомагають російським компаніям видобувати нафту та газ. Їх вихід здатен послабити потенціал російської нафтогазовидобувної галузі та залишити агресора без ключового важеля шантажу Європи. 

Також більш жорстке рішення щодо роботи в росії нарешті прийняла компанія Bosch – компанія зупиняє поставки та роботу всіх семи заводів у РФ.  До такого радикального кроку компанію, не в останню чергу, підштовхнули заяви України про те, що деталі виробництва Bosch знайдені у військовій техніці окупанта. 

Раніше видання Der Spiegel повідомляло, що Німеччина розслідує потенційні порушення експортних обмежень компанією через заборонені поставки до Росії деталей "подвійного призначення", які можуть використовуватися як у побутових, так і у військових цілях. 

До цих скандалів компанія збиралася зупинити лише два з семи заводів, і не через напад росії на Україну, а через ускладнені поставки комплектуючих для виробництва. 

Через зупинку всіх заводів без роботи можуть залишитися близько 4 тисяч росіян. Та поки про зачинення заводів і повний вихід з ринку держави-терориста не йдеться, тож і про остаточну втрату цих робочих місць також. Зазвичай компанії, які оголошують про тимчасову зупинку потужностей в рф, продовжують виплачувати співробітникам зарплати. Так було, наприклад, у випадку McDonald’s.

На жаль, не всі компанії можуть швидко схаменутися, а деякі навіть продовжують адвокатувати свою непохитну позицію. Так, швейцарська харчова компанія Nestle не тільки не залишає ринок, але й топ-менеджмент компанії "не бачить нічого неетичного" в роботі з країною-агресором. 

Тож сьогодні до Швейцарії звернувся вже президент України Володимир Зеленський із закликом "бути як українці" в питанні бізнесу на крові. Сподіваємося, влада країни-союзника знайде стимули допомогти компанії прийняти правильне рішення. 

компанії газ ЄС