unsplash

Мінімальне податкове зобов'язання на земельну ділянку, яке планують запровадити законопроєктом №5600, не визначатиметься для земельних ділянок, які знаходяться в межах населених пунктів, а також для земельних ділянок у користуванні дачних та садових кооперативів.

Про це у коментарі ЕП сказав нардеп від "Слуги народу", голова підкомітету з питань рентних платежів, екологічного податку та оподаткування АПК Олексій Устенко.

"Мінімальне податкове зобов'язання – це мінімум, який сукупно має бути сплачено з гектара. Згідно з формулою розрахунку у законопроєкті, на перехідний період у два роки він відповідатиме 4% нормативної грошової оцінки земділянки, після цього періоду - 5%.

Тобто за підсумками року землекористувач дивитиметься на загальну суму податків з ділянки, і якщо заплачено менше, ніж мінімальне податкове зобов'язання, то різниця має доплатитися до бюджету", - пояснив нардеп.

За його словами, для всіх сільгоспземель, що перебувають у межах населених пунктів, не буде розраховуватись мінімальне податкове зобов'язання та не здійснюватимуться доплати.

"Це ті самі городи та присадибні ділянки. Також ця норма не торкнеться ділянок у дачних та садових кооперативах. Тобто зі звичайних городів нічого доплачувати не треба", - сказав Устенко.

Він додав, що ця норма не вплине на тих аграріїв, які обробляють землю, продають урожай та офіційно сплачують усі податки.

"Це торкнеться тієї землі, яка обробляється незаконно - із неї продається врожай, але вважається вона необроблюваною, чи оброблюваною для потреб. Ми хочемо вивести таку землю з податкової тіні - -а оцінками Мінагрополітики, це понад 8 млн га сільгоспземлі та мільярди гривень недоотриманих доходів до бюджету", - уточнив нардеп.

Верховна Рада планує розглянути законопроєкт №5600 у другому читанні цього пленарного тижня. У першому читанні законопроєкт ухвалили 1 липня 2021 року.

Читайте детальніше: Нові податки на нерухомість, сільське господарство та надприбутки олігархів: що лишилося від "антиахметівського" закону після 11 тисяч правок

Нагадаємо:

Депутати вирішили не відмовлятися від запровадження нового принципу розрахунку податків із сільськогосподарської діяльності, тож поняття "мінімальне податкове зобов'язання" (МПЗ) увійде до Податкового кодексу. Правда, депутати зробили низку змін.

МПЗ – мінімально можлива сума податків, яку платитимуть користувачі землею (особи чи компанії). Розмір цього зобов'язання визначається за формулою.

Як працюватиме МПЗ? Наприклад, фермерське господарство (юридична особа, платник податку на прибуток) орендує 10 га на Київщині. Компанія має найманих працівників, із зарплати яких відраховує ПДФО та військовий збір.

Продаючи врожай, господарство отримує прибуток, з якого платить податок. Крім того, компанія сплачує земельний податок і ренту за спеціальне використання води, якщо вона використовується для поливу рослин.

Після запровадження МПЗ компанії доведеться заплатити більше податків. Якщо сума всіх сплачених компанією податків буде меншою за визначене МЗП, то цю різницю доведеться доплатити.

У згаданому прикладі МЗП для фермера становитиме близько 13,25 тис грн (нормативно-грошова оцінка гектара землі на Київщині – близько 26,5 тис грн за га).

Тобто сума всіх сплачених компанією податків за рік не може бути меншою за 13,25 тис грн, інакше різницю доведеться доплатити в складі податку на прибуток.

До другого читання до переліку податків і зборів, на які можна буде зменшити МПЗ, вирішили додати 20% від витрат на оренду землі. Така зміна означає, що в разі ухвалення проєкту фермери платитимуть у бюджет менше.

Більше про ринок землі, ціни, угоди, закони і лайфхаки читайте в рубриці ЕП "Земельний гід".

Економічна правда