Проєкт державного бюджету на 2021 рік є занадто оптимістичним, ризикованим та недопланованим, що ставить під загрозу співробітництво з Міжнародним валютним фондом.

Про це заявили учасники вебінару "Бюджет-2021: пріоритетні сфери фінансування та відмінності від державного бюджету-2020", організованого CASE Україна.

За словами експерта організації Василя Поворозника, основний локомотив зростання дохідної частини бюджету – податкові надходження, вони зростають на 18,5% і становитимуть 930 млрд грн. За його словами, у Мінфіні причиною зростання податку на додану вартість назвали боротьбу з махінаціями, скрутками та іншими махінаціями з ПДВ.

"Тому останні два місяці спостерігається значне скорочення відшкодування цього податку, експортери  скаржаться на затримки і незлагоджену систему автоматичного повернення ПДВ," - заявив Поворозник.

На його думку, збільшення мінімальної заробітної плати негативно відіб’ється на малому та середньому бізнесі, зокрема ФОПи будуть платити більше. Не виключено, що у кризових умовах економіки це призведе до зростання тінізації економіки.

За словами економіста CASE Україна Наталії Лещенко, видаткова частина державного бюджету зросте на 5% - до 1,33 трлн грн, а видатки зведеного бюджету – на 4%, до 1,7 трлн грн.

"Зростання видатків замість їх скорочення – це не дивно, зважаючи на досить повільні темпи реформ, виконання нетипових для ринкової економіки зобов‘язань, та вибіркову підтримку окремих груп населення на тлі відсутності стратегічного бачення", - заявила Лещенко. 

Крім того, частина видатків, на її думку, запланована в недостатньому обсязі. Насамперед це стосується оплати праці в бюджетній сфері через підвищення мінімальної зарплати та І розряду єдиної тарифної сітки. 

"Є підозра, що уряд не буде повністю відновлювати єдину тарифну сітку, і зарплата лікаря буде мало відрізнятися від зарплати медсестри", - вважає експертка. 

У фахівців є побоювання, що запланованих ресурсів не вистачить і на виконання збільшених зобов‘язань Пенсійного фонду. 

"Окрім того, що бюджетом-2020 передбачений трансферт Пенсійному фонду в 202 млрд грн, за 8 місяців 2020 року він ще збільшив борги перед Держказначейством на 16 млрд грн. Зважаючи на помірний ріст доходів бюджету ПФ на 2021 рік, можна очікувати, що і наступного року він продовжуватиме накопичувати борги", - вважає Лещенко.

За словами виконавчого директора CASE Україна Дмитра Боярчука, є підозри, що роздуті інфляційні очікування бюджету пов’язані з тим, що уряд здійснить емісію гривні, щоб покрити дефіцит бюджету.

Адже, на думку Поворозника, оптимістичні показники документу можуть викликати питання у МВФ, і це стане причиною дебатів з міжнародними донорами, що призведе до перегляду проєкту бюджету.

Експерти зазначили, що нинішні показники не можна сприймати як остаточні.

"Існує ризик збільшення видаткової частини під час внесення правок народними депутатами і необхідності пошуку ресурсів, яких не вистачає на виконання анонсованих урядом зобов‘язань", - йдеться в повідомленні.

Економічна правда