НАБУ оскаржить закриття справи "Роттердам+"

Національне антикорупційне бюро заявляє, що ще 2 дні тому прокурор САП обговорював на нараді, як краще рухатися по справі, а тепер вирішив закрити її "з незрозумілих причин".

Про це йдеться в повідомленні пресслужби НАБУ.

НАБУ оскаржить це рішення.

"Розслідування цієї справи перебувало на завершальній стадії, детективи зібрали всі необхідні і переконливі докази для направлення її до суду і доведення винуватості підозрюваних", - стверджують в НАБУ.

У Бюро стверджують: експертиза підтвердила, що дії 6 осіб завдали споживачам 18,87 млрд грн збитків, і сказала, що питання протиправності дій повинен вирішити суд.

Прокурор САП при цьому жодного разу за час розслідування не витребував матеріали провадження і не питав у слідства, чи дійсно всі можливості довести вину підозрюваних вже вичерпані, стверджують в НАБУ.

"Два дні тому (прокурор. - Ред.) обговорював на нараді, як краще рухатися по справі далі. Замість того, щоб направити її до суду, з незрозумілих детективам причин він несподівано прийняв рішення про закриття справи нібито на підставі відсутності достатніх доказів і можливостей їх отримати, таким чином зробивши неможливим покарання винних осіб", - сказано в повідомленні.

"НАБУ категорично не погоджується з таким рішенням. Ми переконані, що вирішення долі цього провадження поза судовим процесом не відповідатиме законним інтересам громадянського суспільства і держави. Адже справа "Роттердам+" є знаковою для України, і про необхідність її завершення неодноразово заявляли вищі посадові особи", - цитує заяву пресслужба.

"Ми будемо робити все можливе законним чином, щоб відновити розслідування і передати справу до суду для її оцінки як неупередженим судом, так і громадянським суспільством", - пообіцяли в НАБУ.

Нагадуємо:

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Віталій Пономаренко, який керує справою з боку САП, вніс постанову про закриття справи "Роттердам+".

Знати більше: Заплати Ахметову і друзям президента, або Формула з доходом на 24 мільярди

Непохитний "Ротердам+": як "еліта" пошила в дурні всіх українців

Як відомо, у грудні 2016 року Окружний адміністративний суд міста Києва відмовив у позові до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, яким позивач просив визнати незаконною постанову НКРЕКП про затвердження формули "Роттердам+".

Апеляційний адмінсуд і Вищий адмінсуд залишили рішення без змін.

У січні 2020 року позивач подав до ОАСК заяву про перегляд рішення про відмову за нововиявленими обставинами, але суд повернув заяву, оскільки, на його думку, заявник не є учасником справи. Позивач подав апеляцію на таке рішення і 10 березня суд її задовольнив. Також суд повернув заяву про перегляд рішення для продовження розгляду її суддею ОАСК.

У березні 2016 року Нацкомісія затвердила нову методику визначення оптової ринкової ціни на електроенергію. Згідно з нею, вартість вугілля у виробництві вугільно-теплової генерації рахувалась за формулою "вартість вугілля у порту Роттердам плюс вартість його доставки в Україну".

Через застосування нової формули теплові генерації, в тому числі генерації ДТЕК Ріната Ахметова і державне "Центренерго", стали продавати електроенергію дорожче.

Формула втратила чинність з 1 липня цього року у зв'язку з переходом України на новий ринок електроенергії. 

8 серпня 2019 року детективи НАБУ у справі "Роттердам+" повідомили про підозру шістьом особам, зокрема голові Нацкомісії Дмитру Вовку та Бутовському. 

За даними слідства, Вовк за попередньою змовою з групою інших осіб розробили та у 2016 році прийняли необґрунтований регуляторний акт, так звану "формулу Роттердам+".

Цим документом вони створили умови для штучного зростання ціни продажу електричної енергії на Оптовий ринок електроенергії, чим завдали державі збитків на 18,9 мільярда гривень.

НАБУ не знайшло документального підтвердження того, що вугілля в Україну за формулою "Роттердам+" потрапляло морем з Роттердама в заявлених обсягах.

Економічна правда