Україна переходить на міжнародні розрахунки в китайській валюті
Китай почав валютну експансію в Україну.
26 червня глава НБУ Сергій Арбузов вперше підписав з керівництвом Народного банку Китаю (НБК) двосторонню угоду-своп, пише "Комерсант-Україна".
Суть валютної операції полягає в тому, що Нацбанк за 19 млрд гривень купує 15 млрд юанів (2,36 млрд доларів).
Ця угода укладена на три роки і може бути продовжена за взаємною згодою сторін.
"Угода спрямована на зміцнення двостороннього фінансового співробітництва та сприяння торгівлі та інвестиціям, а також на спільну підтримку регіональної фінансової стабільності", - йдеться в повідомленні НБК.
Китай широко використовує цей механізм для просування своєї валюти, яка поки що навіть не є вільно конвертованою.
Подібні договори підписані більш ніж з 20 країнами світу - наприклад, в травні угоду-своп було укладено з Японією, а минулого тижня - з Бразилією.
Аналогічний договір Китай підписав з Білоруссю навіть на більшу суму, ніж з Україною, - на 20 млрд юанів (3,1 млрд доларів).
"Для Китаю вигоди від таких угод очевидні - він прагне зробити юань повноцінною світовою валютою і крок за кроком йде до цієї мети", - відзначає директор Інституту економіки і прогнозування НАНУ Валерій Геєць.
Нацбанк обговорює включення в резерви російських рублів.
Своп-операція дозволить Україні збільшити валютні резерви НБУ на 2,36 млрд доларів - до 33,1 млрд доларів.
"Збільшення буде зафіксовано статистикою, але воно не призведе до посилення оперативних можливостей НБУ впливати на курс гривні", - вважає аналітик ІК Concorde Capital Віталій Ваврищук.
Оскільки юань не відноситься до числа вільно конвертованих валют, його буде складно обміняти на долари.
"Покупцем зможе виступити лише Народний банк Китаю", - вважає Ваврищук.
Однак на початку 2011 року, коли Китай запустив торги юанем на валютному ринку США, керівництво КНР заявило, що йому потрібно всього 5-10 років, щоб зробити юань повністю конвертованим.
В даний час обсяг експорту китайських товарів в Україну значно перевершує обсяги поставок українських товарів до Китаю: у 2011 році - на 4,08 млрд доларів, а в січні-квітні поточного року - на 1,47 млрд доларів.
"Враховуючи, що саме Китай має перевагу в двосторонній торгівлі, такий договір вигідний в першу чергу їм, а не Україні", - впевнений президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко.
"Влада в черговий раз вражає своєю непослідовністю. Після заяв про необхідність захисту національного виробника, вона погоджується на заходи, що сприяють просуванню китайського імпорту на шкоду національному виробництву", - відзначає виконавчий директор "Європейської бізнес асоціації" Анна Дерев'янко.
Юань може бути використаний для прямих розрахунків між підприємствами двох країн, особливо якщо НБУ буде регулярно виставляти двосторонні котирування: купувати юань у експортерів та продавати цю валюту імпортерам, як, наприклад, він робить з такою екзотичною валютою, як австралійський долар.
"Хоча курс юаня фактично прив'язаний до долара, так само, як і курс гривні, існують великі ризики зміцнення національної валюти Китаю. У такій ситуації договори в юанях будуть вигідні при укладанні довгострокових експортних поставок з України, в інших випадках бізнес буде віддавати перевагу і орієнтуватися на більш стабільні валюти", - упевнений виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.
Зараз 1 долар коштує 6,36 юаня. До кінця року очікується зміцнення до 6 юанів.
У валютній угоді експерти вбачають спробу знизити залежність від Росії.
"Дуже схоже, що Україна погодилася на цей крок з метою створити фундамент для більш активної взаємодії. У нинішній ситуації посилення економічного співробітництва з Китаєм - єдиний варіант, щоб уникнути диктату Росії, і упустити цей шанс не можна", - вважає Охріменко.
До сих пір українська влада з побоюванням ставилася до експансії китайського капіталу в країну.
За словами джерела видання в Кабміні, один з китайських інвесторів готовий відкрити в Україні автомобільне виробництво, але співрозмовник побоюється, що це викличе захисні заходи з боку Росії.