За якістю харчів в Україні стежить п'ять установ, у ЄС - одна

В Україні контроль безпечності харчових продуктів в тій чи іншій мірі покладено на п’ять різних органів виконавчої влади.

Зокрема, це: Державна санітарно-епідеміологічна служба, Державна ветеринарна та фітосанітарна служба, Державна служба з карантину рослин, Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів та Державна екологічна інспекція України.

Можна лише уявити, яке інспекційне навантаження лягає на підприємства харчової галузі, адже часто перевірки різних органів слідують одна за іншою, при цьому перевіряють всі вони в переважній більшості випадків одні і ті ж параметри, наголошує Олександр Вержиховський, експерт з питань якості та безпечності продукції "Українського клубу аграрного бізнесу"

Найчастіше критеріями оцінки ефективності роботи цих органів є кількість здійснених перевірок та сума стягнених штрафів.

Вищенаведені фактори, а також факт наявності у кожної із служб власних інтересів, призвели до того, що діюча система контролю безпечності харчових продуктів не є ефективною, підприємства потерпають від постійних перевірок, а споживач не може бути впевнений у тому, що він купує безпечний продукт.

З огляду на це, реформування наявної системи з наданням всіх повноважень єдиному контролюючому органу виглядає абсолютно логічним кроком.

Більше того, це відповідатиме вимогам гармонізації вітчизняного законодавства з європейським, адже всі держави-члени ЄС або вже створили, або перебувають на шляху створення єдиних органів з контролю безпечності процесу виробництва харчових продуктів від поля і до кінцевого споживача.

"Слід подивитись правді у вічі та визнати, що перепони, які виникають на шляху реформування існуючої системи контролю безпечності харчових продуктів, та докази, які наводять противники такого реформування, спричинені у першу чергу небажанням представників контролюючих органів, з яких знімаються ці повноваження, віддавати певні сфери впливу", - зауважує Вержиховський.

По суті, продовжив він, реформа передбачає зосередження всіх спеціалістів, залучених до процесу контролю та нагляду, в структурі одного органу, що дасть можливість максимально підвищити прозорість їх роботи, а також рівень безпечності харчових продуктів в цілому.