Юристи склали схему тіньового управління Києвом командою Черновецького
Юристам вдалося скласти схему тіньового управління столицею, яка, власне, і забезпечила - у всіх сенсах - успіх команди Леоніда Черновецького.
"Кожен гвинтик системи відповідав за свою ділянку, - ділиться знаннями один зі співрозмовників. - Про клієнта, що потрапляє на будь-якому етапі в розробку, сповіщали "центр ухвалення рішень", - пише видання DT.UA з посиланням на джерела.
В'ячеслав Супруненко - його ключова фігура. Зять Черновецького здійснював глобальний контроль.
А також здійснював відсіювання неефективних чиновників-учасників. Земельний кадастр і управління земельних ресурсів були під Супруненком.
Євлах - ініціював розгляд потрібних рішень у комісіях, а також внесення питань з голосу, які стали одним з найулюбленіших способів хлопців у вишиванках "вирішувати питання".
За Довгим - оперативне проведення рішень в раді. За Черновецьким - підписи під рішеннями Київради.
"Решта відповідальних гвинтиків чітко виконували покладені на них функції, - продовжило джерело. - Включаючи організацію потрібних погоджень та дозволів, а також роботу з депутатами, судами, оцінювачами тощо. Їх фінансову мотивацію у тому числі. Діяли правила підписання рішень і розпоряджень у вигляді прямих вказівок про підписання, умовних позначень на документах або використання спеціальної людини, документи з рук якої підписувалися автоматично".
Питання, які стоять "на контролі", на будь-якому етапі вирішувалися з вражаючою легкістю, що було першочерговим завданням земельного управління та управління комунальної власності.
При "збої" на будь-якій ділянці системи "винні" суворо каралися. Реєстр "контрольних питань" був єдиним і обов'язковим для виконання всіма учасниками.
Без узгодження "центру прийняття рішень" жодне питання не виносилося на комісію і сесію. Таким чином, відсікалися будь-які спроби домовитися з "клієнтами", минаючи верх.
За словами співрозмовника, очевидно, що в столиці діяла юридично грамотне і дуже заповзятливе угруповання.
"З чітким розподілом ролей. І часткою. Була задіяна вся вертикаль влади. Прокуратура протестувала. Іноді. Навіть у суді відстоювала свої позиції. Але виграти суди було практично неможливо. 80% вкраденого, за нашою інформацією - продано. Кількість кешу головної столичної Сім'ї може їй дати підставу звернутися до "Форбсу" з гнівним питанням: "А хто такий Ахметов?".
Більше того, щодня, вся країна працює на подорожчання активів Черновецького та його мандрівну по світу родину. Це реальна національна загроза, - сказав співрозмовник.
Як результат, команда Олександра Попова виявилася вельми обмеженою у своїх можливостях.
1,3 мільярда гривень від приватизації, закладені і в без того скромний бюджет - сьогодні цифра непідйомна.
"Продавати ж нічого! - у свою чергу не приховують розчарування люди з Хрещатика, 36. - Міністерство просить 500 квадратів під свою структуру - немає цих квадратів! Національний олімпійський комітет робить заявку на майданчик у 1000 квадратів - немає таких майданчиків! Все, що мало хоч якийсь інвестиційний інтерес, вичищено. Все в оренді, у власності, у користуванні. Залишилися одні околиці. Без комунікацій. Їхні схеми виявилися прості і геніальні".