На рахунках НБУ є "кабальні" для України ВВП-варанти. Скільки доходів вони принесли та звідки взялися?

Національний банк України виявився одним із власників ВВП-варантів – інструменту, відповідно до якого держава має робити виплати залежно від темпів економічного зростання аж до 2041 року.

Про це Нацбанк повідомив у відповіді на запит ЕП.

"На балансі НБУ перебувають державні деривативи (ВВП-варанти). ОЗДП на балансі НБУ немає. Номінальна вартість державних деривативів у власності НБУ – близько 43,8 млн дол., що становить 1,4% від загального обсягу державних деривативів", – йдеться у відповіді регулятора.

За оцінками співрозмовників ЕП на фінансовому ринку, за розміром своєї частки Нацбанк входить до переліку топ-20 найбільших власників цього інструмента. Найбільшим тримачем ВВП-варантів є Міністерство фінансів – близько 20%.

Як власник варантів, НБУ вже отримував дохід від них. Зокрема, у 2021 році (виплата здійснювалася за зростання економіки у 2019 році) та у 2024 році (Мінфін здійснив виплату за підсумками 2021 року та в межах домовленості із власниками цього інструмента про подальше призупинення виплат на два роки).

Загалом, завдяки зростанню економіки Нацбанк заробив 1,6 млн дол.: 0,6 млн дол. у 2021 році та 1 млн дол. у 2024 році.

"До прибутку до розподілу НБУ за 2021 та 2024 роки було включено 15 млн грн та 39 млн грн реалізованих результатів переоцінки ВВП-варантів відповідно", – кажуть в Нацбанку та додають, що 10% від цих сум направили на формування загальних резервів.

У Нацбанку не уточнили, як саме ВВП-варанти потрапили на його рахунки. Втім, за інформацією ЕП, це могло статися під час "банкопаду". Одна з нині неплатоспроможних установ могла передати НБУ старі єврооблігації України у якості застави за кредитом рефінансування. Після реструктуризації 2015 року частину цих цінних паперів обміняли на варанти.

"Кабальний" інструмент

ВВП-варанти – спеціальні інструменти, які уряд випустив в межах реструктуризації зовнішнього боргу у 2015 році. Тоді Міністерство фінансів, яке очолювала Наталія Яресько, домовлялося про списання 20% з 18 млрд дол. зобов'язань за євробондами. Натомість Мінфін випустив "інструмент повернення вартості" такого прощеного боргу, який розподілив серед кредиторів.

Загальна номінальна вартість ВВП-варантів становить 3,24 млрд дол., але ці кошти не повертаються. Натомість держава Україна зобов'язана робити виплату власникам цього інструменту, розмір якої прив'язаний до ВВП та темпів його зростання:

• якщо ВВП за рік зросло на менш ніж 3%, то виплата не здійснюється;
• якщо зросло на 3-4%, то розмір виплати становить 15% від темпу приросту ВВП понад 3% (наприклад, якщо ВВП зросло на 3,5%, то розмір виплати становить 15% від 0,5% ВВП або ж 0,075% ВВП в грошовому вимірі);
• якщо ВВП зросло на понад 4%, то розмір виплати власникам варантів становить 0,15% ВВП за ріст від 3% до 4% "плюс" 40% від суми, що перевищує 4% від ВВП. Наприклад, якщо ВВП України зросте на 5%, то вона має заплатити власникам варантів суму, еквівалентну 0,55% від ВВП. Якщо ж зростання ВВП становитиме 6%, то виплаті підлягатиме сума, еквівалентна 0,95% ВВП і так далі.

Через такі умови виплат за варантами співрозмовники ЕП в уряді називали їх "кабалою". До початку великої війни Мінфін намагався нівелювати можливі негативні наслідки виплат за ВВП-варантами та почав викуповувати їх з ринку, коли котирування були низькими на тлі новин про підготовку РФ до війни. Тоді вдалося викупити близько 20% державних деривативів.

У 2022 році Україна домовилася з власниками ВВП-варантів про відтермінування платежів на 2 роки. Натомість термін обігу варантів продовжили до 2041 року, а їхнім власникам запропонували "плату за згоду".

Цю плату та відтермінований платіж за 2021 рік (який мали здійснити у 2023 році) Україна виплатила власникам ВВП-варантів 1 серпня 2024 року. Розмір платежу за згоду тоді становив 130,1 млн дол., а за зростання економіки у 2021 році – 70,5 млн дол.

Крім цього, в межах домовленості 2022 року власники варантів погодилися, що розмір наступного платежу буде вдвічі меншим, ніж розраховано за формулою.

Наприкінці травня 2025 року уряд має виплатити власникам ВВП-варантів платіж за підсумками зростання ВВП у 2023 році. Тоді, через низьку базу порівняння з 2022 роком, коли економіка впала майже на третину, ВВП виросло на 5,3%.

Відтак, за формулою варантів, розмір платежу України цьогоріч має становити 0,67% ВВП 2023 року, що перевищує 1,2 млрд дол. 31 травня уряд має заплатити близько половини цієї суми – 600-650 млн дол.

Нова реструктуризація

Вільних коштів на здійснення виплат за ВВП-варантами у 2025 році в України немає, зважаючи на те, що все ще тривають активні бойові дії. Відтак, Міністерство фінансів наразі намагається домовитися з власниками варантів про реструктуризацію цього інструменту. Ціль уряду на переговорах – позбутися варантів, обмінявши їх на більш прийнятний та прогнозований інструмент, наприклад, єврооблігації.

Переговори ускладнює те, що для того, аби змінити умови випуску ВВП-варантів, необхідна згода власників 75% цього інструменту. Комітет кредиторів, з яким вів переговори Мінфін, представляє інтереси 25-30% тримачів варантів. Ще 20% належить Мінфіну і, як виявилося, 1,4% – Нацбанку.

У таких умовах кожен голос щодо змін умов випуску варантів має значення для України, адже, не набравши необхідних 75% голосів, вона не зможе позбутися цього інструменту та вимушена буде здійснювати значні виплати за ним протягом наступних 16 років.

Попри це, уряд не звертався до НБУ щодо сприяння у голосуванні за реструктуризацію. У самому Нацбанку вказують, що, як правило, "не мають права голосу при голосуваннях щодо змін умов цінних паперів випущених Україною і не входять до комітетів кредиторів", адже є пов'язаною з емітентом особою.

Крім цього, Мінфін не звертався до НБУ щодо потенційної купівлі у нього варантів. 

"Продаж Національним банком державних деривативів, зокрема і Міністерству фінансів, є можливим, але залежатиме від цінових умов такого продажу. Наразі Національний банк не ухвалював жодного рішення щодо продажу державних деривативів та умов такого продажу", – заявили в НБУ.

Хай там як, проте відсутність вчасної домовленості щодо варантів не означатиме автоматичного дефолту України. Під час переговорів про реструктуризацію боргу у 2024 році уряд зумів вибороти положення про те, що неплатіж за варантами не призводить до дефолту за єврооблігаціями.

Нагадаємо:

15-23 квітня Міністерство фінансів проводило переговори з комітетом власників ВВП-варантів, під час яких сторони не зуміли досягти компромісу. Коментуючи переговори, міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що ВВП-варанти були створені для економічної реальності, якої вже не існує.

"Помірне зростання ВВП України у 2023 році не свідчить про економічне процвітання – це лише крихке відновлення після майже 30% падіння, спричиненого повномасштабною війною РФ проти України. Ці інструменти не мають стати на заваді нашому відновленню. Наша мета – знайти справедливе та комплексне рішення цього питання", – зазначив він.