Тютюновий ринок: ціна зменшення тіні

Ще довго основною темою для бюджетних дискусій будуть пошуки додаткових джерел фінансування величезних військових видатків. І тут нам уже доводиться обирати серед поганих рішень. 

18 липня 2024 року уряд ініціював зміни щодо підвищення ставок і розширення сфери застосування військового збору та інші новації, які збільшать податкове навантаження на законослухняний бізнес і громадян і, як очікується, дозволять залучити до бюджету 138,7 млрд грн. Вони гаряче дискутуються сьогодні.

Водночас, ще не вичерпано можливості іншого, більш суспільно прийнятного варіанту дій. Як зауважує голова податкового комітету парламенту Данило Гетманцев, неабиякий потенціал криється у продовженні детінізації економіки України. 

В цілому можливості впливу детінізації на доходи бюджету можна оцінити на рівні 500 млрд грн на рік, але "одним ударом" із цим впоратися складно.

Детінізація також обговорюється при спілкуванні з МВФ. За підсумками чергової такої офіційної зустрічі Данило Гетманцев резюмував: "Обговорили непростий стан публічних фінансів, а також відзначили зусилля України з детінізації економіки, що дозволяє не тільки забезпечити рівні умови господарювання бізнесу, але й зібрати до державного бюджету у 2024 році плюс 45,8% у порівнянні з аналогічним періодом 2023 року". 

Очевидно, що поки позитивні зміни у напрямі детінізації є, МВФ готовий продовжувати надавати нам фінансову підтримку без вимоги застосувати ще "більш болючі" інструменти зменшення "діри" державної скарбниці.

Складність процесу детінізації добре простежується на прикладі боротьби з нелегальним тютюновим ринком. Провідну роль тут взяв на себе податковий комітет парламенту. Попри численні виклики, Бюро економічної безпеки (далі – БЕБ) стало флагманом цієї боротьби. 

А сама боротьба нагадує "знищення триголового змія: поки доходить справа до відсікання другої або третьої голів, встигає відрости перша". Є очевидні успіхи, є "завислі питання", а також спостерігається постійна зміна подій "на полі бою", коли одні виклики долаються, а замість них постають інші.

Але про все по-порядку.

Нелегальна торгівля сигаретами: перші позитивні результати рішучих дій 

У новому дослідженні Kantar, яке ілюструє ситуацію станом на квітень 2024 року, ми бачимо помітне зменшення рівня нелегальної торгівлі тютюновими виробами. Якщо у грудні 2023 року цей показник становив рекордні 25,7%, то у березні поточного року – 19,1%, а вже у квітні – 18%.

Це відбулося за рахунок зменшення частки нелегальної продукції з маркуванням "Duty Free" або призначеної для експорту у загальному обсязі споживання сигарет із 12,9 до 9,2 і 5,7% відповідно. 

Така тенденція є результатом заборони продажу вітчизняних тютюнових виробів із маркуванням "Duty Free" у магазинах безмитної торгівлі на час воєнного стану, яка набрала чинності з 1 жовтня 2023 року. Згодом були запроваджені обмеження щодо імпортної такої продукції. Маємо успіх.

Щоправда, при цьому постає питання: чому згадана схема, хоч і у вдвічі менших масштабах, продовжила своє існування? Мабуть, через півроку дії заборони уже не можна припускати, що сигаретні пачки із написом "Duty Free" "реалізуються зі складських запасів". 

Важливо також звернути увагу на те, що заборона унеможливила документальну легалізацію продажів через магазини безмитної торгівлі. Проте виробництво нелегальних сигарет, імовірно, відбувається в інший спосіб – з необлікованої сировини. 

Як продовжує фіксувати податковий комітет парламенту, деякі виробники мають підозріло високі втрати і нереалістичні норми використання тютюнової сировини.

Своєрідним "тривожним дзвіночком" є часткове заміщення сигарет із написом "Duty Free" підробленою продукцію, частка якої у загальному обсязі споживання сигарет у квітні порівняно з березнем 2024 року зросла з 8,7 до 10,1%. 

При цьому 60% підроблених сигарет – це підробки брендів міжнародних компаній (контрафакт). Вони реалізуються як із підробленими марками акцизного податку, так і без марок взагалі. Решта 40% – це сигарети з підробленими акцизними марками, на пачках яких вказано назву одного з п’яти національних виробників.

Тенденція до розширення ринку підробленої продукції в цілому та контрафакту зокрема, фрагментація цього ринку, визначають основний фокус подальшої боротьби із нелегальним тютюновим ринком та її заходи.

Частка контрабандних сигарет у загальному обсязі їх споживання залишається незначною, збільшившись у квітні 2024 року порівняно з груднем 2023 року з 1,5 до 2,2%. 

Але і тут не варто "спочивати на лаврах", оскільки при зменшенні внутрішнього нелегального виробництва попит на дешеві сигарети "стимулюватиме" їх нелегальні поставки з-за кордону. Сьогодні така "бізнес-модель" менш вигідна.

У регіональному розрізі найбільше нелегальних сигарет збувається у Дніпропетровській обл. (21% від усього їх нелегального обсягу), Одеській обл. (12%), Києві та Київській обл. (10%), Харківській обл. (10%), Хмельницькій обл. (8%) і Львівській обл. (7%). 

Ці регіони залишаються "найслабкішими ланками" правоохоронної системи. А зменшення таких "вогнищ загорання", на що уже націлена робота податкового комітету парламенту, матиме вплив на загальний рівень нелегальної торгівлі тютюновими виробами.

І найголовніше: станом на квітень 2024 року річні втрати податкових надходжень (акцизний податок, ПДВ, роздрібний акциз) внаслідок існування нелегального ринку сигарет оцінювалися на рівні 23,4 млрд грн. 

Як бачимо, це зовсім не "крапля в морі", а 17% від додаткового податкового плану фінансування військових видатків, про який я згадувала на початку. Є за що боротися!

Новий етап протидії нелегальному виробництву сигарет

З огляду на переважно внутрішнє нелегальне виробництво сигарет у фабричний спосіб, знаковою подією в ході боротьби з їх нелегальним ринком стало блокування такого виробництва. 

14 травня 2024 року розпочалися обшуки на п’яти найбільших виробниках сигарет, щодо яких є підтверджені відомості про їх нелегальну діяльність. І тут важливо відзначити ключову роль БЕБ.

Результати цих обшуків оприлюднив керівник підрозділу детективів захисту економіки у сфері обігу підакцизних товарів БЕБ Віктор Лисенко. У межах розслідування кримінальних проваджень було призначено низку експертиз. Згодом Державна податкова служба України (далі – ДПС) провела перевірку та анулювала одній із компаній-фігурантів ліцензію на виробництво тютюнових виробів. Матеріали стосовно ще одного виробника передані до ДПС. Його, імовірно, також очікує позбавлення ліцензії.

Детективи БЕБ вилучили дві лінії для виробництва сигарет та 18 тонн тютюнової сировини на неліцензійному складі одного з виробників, одну лінію для переробки тютюнової сировини – на складі, який офіційно не зазначено виробником, понад 3 тис електронних сигарет із переклеєними датами виготовлення, залишки пакувальної тари, близько 5 тонн тютюну, який зберігався на складі одного з виробників без відповідної ліцензії та зразки сигарет, щодо яких призначено порівняльні експертизи, тощо. Слідчі дії тривають.

Але, на жаль, у цій "переможній ході" не обійшлося без резонансного прецеденту. У липні інформаційний простір сколихнула новина про незаконне розблокування діяльності одного із фігурантів обшуків із побиттям представників Національної поліції. 

Реагуючи на такі зухвалі дії, Данило Гетманцев ініціював відкриття кримінальної справи та висунув ініціативу щодо запровадження санкцій для власників і керівників тютюнового організованого злочинного угруповання. Важливо також реалізувати інші заходи, щоб обмежити можливості застосовувати силу проти правоохоронних органів.

На позитивну оцінку заслуговує прийняття парламентом 18 червня 2024 року у другому читанні законопроєкту про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального (реєстраційний №10346). 

Зокрема, він регламентує встановлення на підприємствах, на яких здійснюється виробництво тютюнових виробів, контрольних постів і цілодобових систем відеоспостереження. Також незабаром з’явиться можливість блокування за ініціювання ДПС інтернет-сайтів, які незаконно продають підакцизну продукцію.

Додам, що при цьому важливо обрати ефективні технічні рішення та інші механізми практичної реалізації норми про відеоспостереження, а також провести роботу над ідентифікацією осіб, які створили зазначені інтернет-сайти, із блокуванням їх банківських карток і рахунків та притягненням їх до відповідальності.

Подальші кроки

Очевидно, що боротьба на цьому не завершиться. Далі, як уже зазначалося, її фокусом має бути контрафактне виробництво сигарет. Слід визначити умови існування цієї "бізнес-моделі", фактори, які на неї впливають, розробити заходи протидії відповідній діяльності. 

Іншим об’єктом пильної уваги має стати виробництво сигарет із підробленими акцизними марками, на пачках яких вказано національних виробників.

Згадаю окремі можливі рішення.

Допомогти подолати засилля підробок може, серед іншого, запровадження з лютого 2025 року порталу "еТютюн", на якому виробники та імпортери подаватимуть інформацію про склад тютюнових виробів і викиди внаслідок їх вживання. 

Зокрема, портал дозволить ідентифікувати усіх виробників та імпортерів тютюнових виробів, сформувати їх перелік, який буде загальновідомим. Будуть оприлюднені також дані щодо зразків тютюнових виробів з усіх виробничих ліній в Україні. І якщо до запуску порталу залучити фахівців Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, з’явиться можливість додатково опублікувати результати експертизи зразків щодо легальності їх погодження (з інформацією про виробниче обладнання та його власника).

Альтернативну базу зразків тютюнових виробів можна створити із залученням Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ, що підвищить ефективність встановлення фактів і способів підробки.

Зазначені заходи будуть найбільш ефективними разом із введенням у дію реєстру обладнання для виробництва тютюнових виробів. Серйозною проблемою на сьогодні є відсутність публічної інформації щодо ліній для виробництва тютюнових виробів та виданих ліцензій на таку діяльність. 

А найпоширеніша схема із судової практики – з’являється "власник" арештованого обладнання, надає документи, що здав обладнання в оренду і стверджує, що не знав, що воно стало інструментом для вчинення злочину. Згодом арешт знімається, обладнання повертається "власнику", а виробництво нелегальної продукції продовжується. Використання цифрових інструментів перешкоджатиме такому.

Іншим діджитальним рішенням, яке потребує мінімальних фінансових ресурсів для впровадження, але обмежить нелегальне виробництво сигарет, може стати відстеження переміщення тютюну і тютюнових виробів. Такий механізм успішно впроваджено у Польщі. 

Це система GPS-моніторингу перевезень "чутливих" вантажів SENT (таких товарів як ліки, дерево, підакцизні товари і в тому числі пальне). Якщо маса тютюну і тютюнових виробів, що перевозяться, становить понад 500 кг, це переміщення підлягає онлайн-відстеженню та відображається у базах даних правоохоронних органів.

Насправді роботи ще дуже багато. Важливо розробляти системні рішення і діяти. Бо ціна нерішучості або зволікання надто уже висока!