Українська правда
Перспективи для інвестицій всередині країни

Прощавай, російський газ. Як країни ЄС шукають постачальників в Африці

росія втрачає свої позиції на газовому ринку. Які країни стануть новими постачальниками палива в Європу в найближчі роки?

Газова війна росії проти Європейського Союзу, постійний шантаж та маніпуляції принесли результати. Але не такі, про які мріяли росіяни.

За даними європейського центру Bruegel, частка російського газу в імпорті ЄС за рік зменшилася з 41% до 19%, а частка скрапленого газу зросла з 17% до 34%.

У 2022 році Євросоюз став найбільшим у світі покупцем LNG, обігнавши колишніх лідерів – Китай, Японію та Південну Корею.

Експорт російського газу зменшився на рекордні 46%. За прогнозами Міжнародного енергетичного агентства, поставки викопного палива з рф уже ніколи не повернуться на довоєнний рівень.

Частка росії в міжнародній торгівлі газом до 2030 року зменшиться вдвічі – до 15%, а за умови виконання країнами кліматичних зобов’язань може скоротитися до 10%.

Після вторгнення росії до України ЄС почав шукати надійних постачальників енергоресурсів. У фокусі уваги опинилися країни Близького Сходу та Африки.

Щоб збільшити імпорт газу з цього регіону, ЄС зосередився на будівництві інфраструктури. У 2022 році Німеччина, яка історично була найбільшим імпортером російського газу та єдиною країною ЄС без LNG-терміналу, за рекордні терміни запустила перший термінал, а в середині січня ввела в роботу другий.

До кінця 2023 року країна має намір збудувати п'ять терміналів.

Розширювати потужності також будуть Італія, Албанія, Греція, Нідерланди, Фінляндія, Естонія, Хорватія. На 2023 рік плани ЄС масштабні: вісім LNG-терміналів, п'ять з яких – плавучі установки з регазифікації і зберігання зрідженого природного газу (FSRU), що збільшить загальні потужності на 42 млрд куб м.

Ці проєкти разом з існуючими покриють 75% обсягу споживання газу в ЄС.

Чим багата Африка і що вона може запропонувати Європі?

У 2010-2020 роках на африканський континент припали 40% виявленого газу у світі завдяки серії відкриттів родовищ у Мозамбіку й Танзанії і розробці проєктів у Єгипті, Сенегалі та Мавританії. Газовидобувний сектор Африки має хороші перспективи для розвитку: загальні запаси палива становлять 13-17,5 трлн куб м, понад 75% доведених запасів розташовані на території Алжиру, Єгипту і Нігерії.

Згідно з аналітичними даними, попит на бурові установки в регіоні у 2022 році зріс на 20% порівняно з 2020 роком і збільшиться ще на 30% у 2023 році порівняно з 2022 роком. Загалом же видобуток газу в Африці у 2022 році становив близько 240 млрд куб м і до 2030 року він може зрости до 340 млрд куб м.

У короткостроковій перспективі Алжир, Єгипет та Нігерія мають шанси очолити потоки африканського газу до Європи, адже на континент приходять світові нафтогазові мейджори (велика фірма, що посідає провідну позицію на ринку – ЕП).

Алжир – найбільший та давній постачальник палива в Європу. Країна посідає десяте місце у світі за підтвердженими запасами газу, шосте – за обсягом експорту, третє – за запасами сланцевого газу. Країна багата на природні ресурси, але дві третини алжирської території залишаються недослідженими.

Оскільки більшість родовищ в Алжирі виснажені, країна намагається розширювати партнерство з іноземними інвесторами: 80% загального видобутку вуглеводнів у країні припадають на державну нафтову компанію Sonatrach, 20% – на міжнародні.

Алжир видобуває 78-90 млрд куб м газу на рік, з яких 80% експортуються переважно до європейських країн: трубопроводами до Іспанії та Італії, а також танкерами з двох заводів LNG. Місцеві термінали використовувалися на 50-60%.

До початку великої війни в Україні Алжир забезпечував 11% потреб Євросоюзу в природному газі. Тепер цей відсоток буде значно вищим.

У 2022 році в алжирській пустелі відкрили родовище, мінімальні запаси якого оцінені 340 млрд куб м газу. Це найбільше відкриття за останні два десятиліття. Видобуток почнеться у 2023 році. Ще одне перспективне родовище, Ain Tsila, мають запустити в першому кварталі 2023 року в обсязі 3,5 млрд куб м на рік.

Розробка цих проєктів може забезпечити експорт додаткових 10 млрд куб м газу у 2023 році і компенсувати природне падіння поставок через виснаженість родовищ.

Після відмови ЄС від російського газу державна нафтогазова компанія Алжиру уклала угоду з італійською ENI щодо поступового збільшення експорту газу до 9 млрд куб м через трубопровід Transmed – Enrico Mattei до 2024 року. Окрім Італії та Іспанії, партнерство з цією країною налагоджують Німеччина та Польща.

Єгипет – другий після Алжиру виробник природного газу в Африці. Доведені запаси палива в країні становлять 2,1 трлн куб м. Ключовим родовищем, яке забезпечило рекордне зростання видобутку газу, є глибоководне середземноморське родовище Зохр із запасами в обсязі 850 млрд куб м.

Країна видобуває 60 млрд куб м палива на рік і планує нарощувати цей показник. Країна уклала угоду з Італією про збільшення експорту LNG до 3 млрд куб м.

Єгипет також підписав тристоронній меморандум про взаєморозуміння між ЄС, Єгиптом та Ізраїлем щодо розширення поставок скрапленого природного газу. Так, за 2022 рік експорт газу з Єгипту зріс на 14% до рекордних 8 млрд куб м.

Показово, але для збільшення експортних поставок LNG в країні скоротили власне споживання газу для виробництва електроенергії та перейшли на мазут, споживання якого зросло в п’ять разів у першій половині 2022 року.

Також було оголошено про прискорення розвитку потужностей вітрової та сонячної генерації, щоб вивільнити більше природного газу для експортних ринків.

Нігерія посідає дев'яте місце у світі за доведеними запасами газу, які становлять 5,5 трлн куб м. Запаси вуглеводнів у цій країні найбільші на африканському континенті: 29% припадають на нафту, 21% – на природний газ.

Основними інвесторами в сектор видобутку є National Petroleum Corporation (NNPC), Shell PLC, TotalEnergies SE, Chevron Corporation і ExxonMobil Corporation.

Щорічно Нігерія видобуває 50 млрд куб м газу на рік, 30% ідуть на внутрішній ринок. Газ для країни є найбільшим експортним товаром після нафти.

Нігерія – лідер континенту з експорту LNG, 60% ресурсу у 2022 році спожив ЄС.

Країна нарощує потенціал для виробництва і транспортування скрапленого природного газу. Для цього вона реалізує амбітний проєкт Nigerian LNG train 7, який передбачає розширення терміналу в Бонні. Інвестиції в проєкт становлять 6,5 млрд дол, роботи планують завершити протягом чотирьох років.

Після розширення виробнича потужність терміналу зросте на 35% до 30 млн тонн на рік (близько 31 млрд куб м після регазифікації). За прогнозами KPMG, у майбутньому Нігерія зробить основний внесок в нафтогазовий потенціал Африки.

Ангола – другий за величиною виробник нафти в Африці. У країні працюють світові гіганти – BP, Chevron, Eni, ExxonMobil, Petrobras, Statoil і Total.

Багато років країна виробляла лише нафту, вважаючи газ марним побічним продуктом через непомірно дороге транспортування з морського шельфу або віддаленість родовищ, до яких треба було вести окремі газопроводи.

На більшості офшорних проєктів газ закачували в пласти в процесі інтенсифікації видобутку нафти або спалювали. Високі ціни, збільшення попиту на неросійський газ та енергетична криза посприяли запуску низки інвестиційних проєктів у секторі газовидобутку, адже запаси газу в країні оцінені понад 800 млрд куб м.

У липні державна компанія Sonangol в партнерстві з BP, Eni, Chevron і TotalЕnergies вирішили почати розробку шельфових родовищ Кілума і Мабокейро. Це перший у країні самостійний газовидобувний проєкт. Перші кубометри газу планують отримати у 2026 році, потужності оцінюють 4 млрд куб м на рік.

Крім того, Chevron та ангольська дочірня компанія Sanha Lean Gas Connection будують морську систему газопроводів для транспортування газу до LNG-терміналів. Ідеться про газ, який буде видобуто вдруге. Обсяги поставок у 2023 році становитимуть 5 млрд куб м, потенційна потужність – майже 11 млрд куб м.

Рішення щодо реалізації ще одного проєкту, PAJ, ухвалюватимуть у 2023 році. Початок промислової розробки планують на 2025-2026 роки, щорічні обсяги видобутку прогнозують на рівні 5 млрд куб м.

Ангола має один завод LNG. Він один з найбільших на континенті і переробляє газ із семи морських родовищ. У планах країни стати глобальним експортером LNG. З цією метою планують збільшувати капітальні інвестиції.

Нафтогазові проєкти також можуть реалізувати Танзанія і Мозамбік.

Запаси газу на офшорі Танзанії оцінені 111 млрд куб м. У 2023 році країна починає будувати свій перший LNG-термінал вартістю 30 млрд дол.

Мозамбік планує розширити проєкт Rovuma LNG і побудувати другий плавучий завод. Інвестиційне рішення мають ухвалити у 2023 році. Інвестиції становитимуть 30 млрд дол. Проєкт має три блоки, запаси газу оцінені 2,5 трлн куб м.

Масштабна розробка родовищ та реалізація нових проєктів в Африці можуть забезпечити ЄС мільярдами кубометрів газу, які замінять кривавий ресурс з росії.

Довгострокова перспектива газовидобутку в Африці передусім буде залежати від експортного попиту. Очікується, що обсяги виробництва газу на континенті зростуть на 30-40% у найближчі десять років завдяки новим видобувним проєктам.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Росія газ ЄС Африка