Українська правда

Як рятують від інфляції та у що вкладають гроші роздрібні інвестори

Які сфери є найбільш привабливими для дрібних приватних інвесторів під час війни?

Сьогодні Україна переживає найтривожніший момент у своїй історії. Щоб вистояти у війні, їй потрібна не лише сила зброї, а й економічне підґрунтя. 

Сподіватися на план Маршалла та іноземні інвестиції, вочевидь, можна лише після війни. Зараз ми як суспільство маємо розраховувати переважно на себе – а значить, на внутрішніх інвесторів, що так чи інакше пов’язують своє майбутнє з Україною.

І тут виникає чимало питань: чи вдалося таким інвесторам зберегти свої статки? Скільки з них наразі мають мотивацію до вкладення у вітчизняні бізнеси? Якої інформації та підтримки потребують люди, що готові інвестувати в Україну вже сьогодні?

Усі ці питання ми поставили спільноті "УкрІнвестКлубу" – першого та найбільшого в Україні майданчика роздрібних інвесторів, що протягом двох років до початку війни об'єднав понад 5 000 учасників. 

Онлайн-опитування проходило з 4 до 16 квітня 2022-го, у ньому взяли участь 430 приватних інвесторів з усіх регіонів України, хоча значна частина (46%) до війни були мешканцями Києва та області. 

Більшість респондентів – чоловіки (87%), дві третини з них – у віці 25-45 років. Ці люди мали досвід співпраці з клубом та вкладали кошти у реальний сектор – нерухомість, ритейл, агробізнес, логістичні проєкти тощо. 

Як війна вплинула на фінансовий стан роздрібних інвесторів?

44% учасників опитування відзначили суттєве або критичне погіршення. Серед цих людей чверть оцінювали свій довоєнний фінансовий стан і рівень доходів як високий або вищий за середній. 

Ще майже половина вважали його "середнім". І лише 16% з тих, у кого фінансовий стан суттєво погіршився через війну, не були задоволені своїми статками і до початку воєнних дій. 

 
Як війна вплинула на фінансовий стан роздрібних інвесторів?

Серед 33 учасників опитування, які взагалі не відчули погіршення, відповіді щодо фінансових втрат розділилися практично навпіл: 17 людей оцінили свої довоєнні доходи як вищі за середні або ж високі, інші мали "середні" статки. 

Не можна стверджувати, що вплив війни у більшій мірі відчули на собі ті, хто мав гірший фінансовий стан до її початку. Основними причинами погіршення фінансового стану є закриття проєктів, куди інвестовано кошти, а також втрата основного джерела доходу. 

Втрат зазнали всі категорії роздрібних інвесторів – і ті, хто мав, що втрачати, і ті, хто лише рухався до розбудови власного добробуту. 

Малюнок 2. Які основні причини погіршення фінансового стану
Які основні причини погіршення фінансового стану?

Витрати на волонтерство і допомогу країні, хай навіть і за рахунок власного добробуту – дуже поширена практика серед учасників опитування.

Чи готові роздрібні інвестори вкладати кошти в українську економіку під час війни? 

40% учасників спільноти мають намір і надалі витрачати вільні кошти на допомогу країні, військовим та волонтерські ініціативи. 

Цей високий показник цілком очікуваний та зрозумілий. Допомога армії та волонтерство – головна "інвестиція" у майбутнє нашої країни, без якої навряд чи будуть успішними усі інші проєкти. Від початку війни ми багато разів спілкувалися на цю тему у внутрішніх чатах клубу, тож результати опитування лише підтвердили: значна частка учасників спільноти розділяє це твердження не на словах, а на ділі.

Малюнок 3. Якщо зараз у вас є
Якщо зараз у вас є "вільні" фінанси, як ви плануєте їх скерувати?

Третина, або 33% учасників спільноти планують і надалі інвестувати в українські проєкти, які розвиваються прямо зараз. 

Отримавши таку обнадійливу статистику і спираючись на досвід нашого клубу до війни, ми, у свою чергу, ініціювали низку суспільних ініціатив. 

Щоб українці могли інвестувати у воєнну економіку попри всі ризики, необхідні додаткові важелі – принаймні, державні гарантії захисту від не воєнних негараздів. 

Як інвестори запобігатимуть ризику знецінення грошей у воєнний час?

Варіант, який залишається популярним серед більшості респондентів – зберігання грошей у валюті, готівкою або на банківському рахунку. Його планують використати майже 2/3 опитуваних. 

Ця відповідь цілком корелює із відповіддю на попереднє запитання, де 61% поки не планує витрачати наявні гроші. 

Трохи більше половини, або 54% учасників вважають дієвими інвестиції в зарубіжні проєкти та акції. А 45% опитаних бачать захист від знецінення у конвертації коштів в криптовалюті. 

Третина, або 33% респондентів вважають, що інвестиції у вітчизняну економіку можуть стати одним з інструментів, що допоможе уникнути ризиків девальвації. Отже, маємо ще одне підтвердження цілком серйозних намірів роздрібного інвестора – підтримати країну у найскрутніші часи.

 
Які способи запобігання ризику знецінення грошей ви вважаєте ефективними під час війни?

Купівля нерухомості у західних регіонах України приваблює 16% респондентів. Це невеликий показник, імовірно тому, що під загрозою поки що лишається вся країна в цілому. 

Лише 2% опитуваних бачать способом збереження вартості грошей купівлю транспорту та іншого майна і його передачу у користування ЗСУ. Ми згодні, що цей спосіб має певні ризики, але очевидною причиною є й недостатність інформації про такі можливості з боку держави. 

Які сфери є перспективними для роздрібного інвестора? 

Результат опитування виявився цілком подібним до піраміди Маслоу. Перші місця посіли індустрії, що пов’язані із базовими людськими потребами. 

Сільське господарство та будівництво набрали відповідно 56% та 50% відповідей. Наступними йдуть інфраструктура (транспорт, склади, пошта) та переробка – 41% та 40%. 

Простіше кажучи, вибір відповідей дає наглядне уявлення про те, що шкала перспективних галузей корелюється із шкалою пріоритетних життєвих потреб людини.

 
Які індустрії ви вважаєте перспективними для розвитку саме у воєнний час?

Важливо: ми не представили на діаграмі галузі, що привернули увагу менше 15% опитаних. До речі, серед таких сфер опинився і ВПК – військово-промисловий комплекс, шо приваблює лише 1% респондентів. 

Якої інформації потребує інвестор?

Найбільше потенційні інвестори потребують якогось єдиного переліку і короткого опису проєктів, в які наразі можна інвестувати. Ми, як інвестиційний клуб, регулярно складали та оновлювали такі лістинги, так само діяли й інші подібні до нашої спільноти. 

Та зважаючи на поточні ризики, вважаємо, що прийшов час створити централізований реєстр проєктів, які потребують приватних роздрібних інвестицій. А також – ввести відповідальність за подання неправдивих даних до реєстру.

На другому місці – потреба в аналітичній інформації про економіку у воєнний час. І цієї інформації справді бракує! Аналітики про воєнні дії цілком вистачає, а інколи буває й забагато – так, що це створює непотрібні ризики для ЗСУ та цивільних. А ось якісна економічна аналітика – на вагу золота.

Трохи більше половини респондентів хотіли б мати інформацію про напрямки бізнесу, які наразі є найважливішими в Україні. Стільки ж зацікавлені в знайомстві з українськими власниками бізнесу, які відновлюють свою діяльність в Україні. 

При цьому, із вітчизняними підприємцями, котрі відновлюють діяльність за кордоном, прагне познайомитись значно менше інвесторів – 37%. Тож сімнадцять пунктів різниці – за патріотизм та віру в Україну.

 
Якої інформації потребує інвестор?

Цікаво, що аналітики економічних напрямків, які будуть перспективними у післявоєнний час, потребує усього 1% респондентів. Чому? Напевне тому, що більшість людей зараз живе суто у теперішньому часі. 

Крім того, українське суспільство, скоріше за все, вже не має ілюзій, про швидкий перебіг цієї війни. Тож наша спільна задача – держави, бізнесу і всього суспільства – використати цю зацікавленість і цей ресурс для відбудови української економіки вже зараз.

Дмитро Карпіловський, Олександр Тихомиров, співзасновники "УкрІнвестКлубу"

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
інвестиції війна