Українська правда
Перспективи для інвестицій всередині країни

Чи потрібні державі 78 спиртзаводів?

Чому монополія держави на виробництво спирту заважає галузі розвиватися та що принесе приватизація, крім наповнення бюджету.

Другий рік поспіль Фонд держмайна докладає зусиль для приватизації спиртових заводів, які дісталися Україні разом з радянською спадщиною. 

Загалом їх 78. Із них 37 заводів належить концерну "Укрспирт", держпідприємству "Укрспирт" – 41 завод. Для пересічного читача дивно, що існує дві структури з однаковою назвою. 

Між тим, балансоутримувачем є держпідприємство, а органом управління галузі – Міністерство економічного розвитку і торгівлі. 

Зрозуміло, що така кількість спиртзаводів не просто покриває всі потреби українців. Тому і розпочато масову приватизацію вищезгаданих об’єктів. 

Після завершення передачі у приватні руки буде знищена монополія держави на виробництво спирту (таких країн лише дві — Україна та Білорусь) і дозволено експорт в інші країни. 

Мова йде не тільки про спирт, але й про "бурду" (сухі залишки від зерна після виробництва спирту). 

Станом на сьогодні реально працюють 15 заводів. Ще приблизно стільки ж повністю знищено, але інфраструктурно ще можуть функціонувати комунікації (тепло-, водопостачання, електроенергія тощо). 

На базі "розбазарених" спиртзаводів можна легко організувати інше виробництво. Окрім цього, запустити після приватизації можуть ще приблизно 60 об'єктів.

Тепер поясню різницю між двома структурами з однаковою назвою — концерном і державним підприємством. 

ДП "Укрспирт" — одне державне підприємство, куди все майно, — 41 завод, "залили" урядовим рішенням. Концерн "Укрспирт" — це 37 окремих державних підприємств, кожне з яких має спиртзавод. 

Першочергово йшла мова про приватизацію близько 40 спиртзаводів. На кінець червня 2021 року продано 25 непрацюючих заводи і отримано 1,5 млрд гривень в бюджет. 

При цьому, основні групи потенційних покупців: виробники алкогольних виробів, виробники біоетанолу, фармацевтичні компанії, хімічні виробництва, агрохолдинги, а також "чисті інвестори" (непрофільний бізнес).

Причини приватизації спиртової галузі

Беззаперечним є той факт, що у більшості населення відповідна галузь економіки — виробництво спирту — асоціюється з корупцією, зловживаннями, "лівим" спиртом, тотальною неефективністю в управлінні. Монополія держави на виробництво спирту є причиною більшості таких асоціацій. 

Наприклад, експерти стверджують, що така монополія призвела чотириразового скорочення легального виробництва харчового спирту. У цей же час, частка тіньового обороту спирту зросла з 10% від загального споживання у 2007 році до 55% у 2019 році. 

Також вони зауважують, що через високу собівартість виробництва, українські спирти типово програють конкуренцію європейським. 

Вартість виробництва українського етилового спирту в 1,5 рази вища, ніж в країнах Євросоюзу. Як наслідок, втрати державного бюджету щорічно сягають від 8 до 10 млрд гривень.

Загалом, не дивним є той факт, що з 2016 по 2019 роки на ДП "Укрспирт" змінилися 5 очільників. Кадрові ротації виглядали як зміна "бенефіціарів", а не намагання реанімувати цю галузь економіки. 

Нагадаю, одного з керівників "Укрспирту" Михайла Лабутіна просто фізично викрали. Та й загалом, статус "смотрящего" за галуззю є типовим випадком для спиртової галузі ще з часів Януковича. 

У 2019 році було ухвалено зміни до Закону "Про державне регулювання виробництва і поширення спирту". 

Лібералізація галузі стала реальністю, а приватизація – найкращим виходом із ситуації. Єдине глобальне обмеження стосувалось обмеження імпорту спирту до 2024 року. 

Приватизація спиртової галузі: сьогодення і що далі? 

Наразі силами Фонду держмайна відбувається перший етап демонополізації галузі. Через електронну систему Prozorro.Продажі приватизуються непрацюючі спиртзаводи. 

На сьогодні до приватних рук передано 25 заводів. Серед останніх можна виділити Караванський спиртзавод у Харківській області, за який держава отримала 101 млн гривень. 

У Фонді держмайна зауважують, що стартова ціна зросла в 4,4 рази. Тому можна сміливо говорити про високий інтерес інвесторів до спиртзаводів. 

Надалі планується розпродати ще 37 заводів ДП "Укрспирт". За попередніми оцінками, Фонд держмайна хоче отримати ще понад 3 млрд гривень. 

Приватизація спиртової галузі – це не одноразова "акція" для наповнення бюджету. За умови відповідних інвестиції у спиртзаводи, держава отримає нові робочі місця і великі надходження від податків, сплачених приватними власниками.

Профільне виробництво створить ринкові умови. Держава втратить беззмістовну монополію і багаторазово окупить нинішній status quo. 

Спирт — багато в чому унікальна продукція, що потрібна як виробникам алкогольної продукції, так і біоетанольщикам, "хімікам", фармацевтичним компаніям тощо. Тим більше, якщо не забувати, що імпорт спирту закрили до 2024 року.

Щодо експорту, то наша продукція викликає інтерес на ринках Центральної та Східної Європи, а також Середньої Азії. За умови входження іноземних інвесторів, продукцію намагатимуться робити максимально якісною, щоб насичення українськими спиртами інших країн відбувалось більш інтенсивно. 

Приватизація спиртової галузі є одним з наріжним каменів прозорості роботи Фонду держмайна. Станом на сьогодні чиновники йдуть по запланованій "дорожній карті". 

Головне, щоб народні депутати не придумали нових причин, чому треба зупинити лібералізацію галузі і створення повноцінного "капіталістичного" ринку виробництва спирту.

Матеріал підготовлено в рамках проєкту "Приватизація + демонополізація = економічне зростання".

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
ФДМУ приватизація Укрспирт спирт