Українська правда
Перспективи для інвестицій всередині країни

Відкриті дані: від журналістики зради до журналістики впливу

Оцінювати людей чи рішення? Шукати негаразди чи дивитися на динаміку? Покусувати окремих політиків чи впливати на політичні рішення?

Вже більше двох років я займаюся медійною складовою проекту "Опендатабот" — платформи для роботи з відкритими даними.

За цей час нам вдалося спостерігати за роботою колег, які роблять матеріали на основі відкритих даних, та й самі ми робити велику кількість сюжетів.

Одні з них ми умовно називали #зрада, інші — #перемога. Недавно окреслився новий, більш досконалий формат. Ми назвали його "журналістика впливу".

І для журналістики зради, і для журналістики впливу потрібні відкриті дані. Проте чи однаково вони ефективні?

Інформаційний привід: негаразд чи політичне рішення 

Журналістика зради починається з виявлення негаразду. Це може бути проблема окремо взятої людини чи організації. Для журналіста важливо виявити, що щось відбулося незаконно, була вчинена якась махінація чи просто хтось заробив нечесні гроші. Відкриті дані — це один з можливих способів виявити аномалію.

Наприклад, активіст-антикорупціонер насправді заробляв на своїй діяльності, вимагаючи гроші. Заступник керівника СБУ отримав, ймовірно, незаконно, квартиру за 6 мільйонів. Харківський чиновник зареєстрував 154 однакові компанії.

Негаразди всюди. Саме ними харчується журналістика зради. Достатньо знайти один недолік, як невдовзі у вас з'явиться можливість побачити й інші.

Журналістика впливу починається з політичного рішення та його оцінки. Кожне політичне рішення має мету і наслідки. Саме це і стає підставою для журналістського розслідування.

У 2018 році боржників з виплати аліментів перестали випускати за кордон — чи знизилася їх кількість? В Україні безвізовий режим — чи стали українці більше мандрувати? В Україні з'явилися поліцейські — чи краще працює нова служба?

Можна відштовхуватися і від соціальної проблеми. Наприклад, українці не платять податки — які рішення на цю тему ухвалювалися, які з них були ефективними.

Головний герой: зрадник чи професіонал

У журналістиці зради головним героєм стає зрадник. Це людина, недолік якої ми знайшли. Якщо продовжити копати, то зможемо знайти ще чимало підозрілих фактів. Наприклад, можна звернути увагу на те, у що одягнена дружина героя, на якій машині він їздить, у якій квартирі живе, і порівняти це з його декларацією.

Можна подивитися, у яких бізнесах він бенефіціар, виявити їх проблеми. Можливо, його компанії не сплачують податкові борги. Можливо, компанія співпрацює з політичними силами, якимись поганими чи російськими компаніями.

У журналістиці впливу ми оцінюємо професійну діяльність людини чи організації та її результативність. Головне питання, яке цікавить журналіста, — чи було рішення правильним, тобто наскільки професійно працює та чи інша людина. При цьому приватне життя людини лишається захищеним.

[BANNER1]Експерти: підтверджую зраду чи оцінюю рішення

У журналістиці зради нам потрібні експерти, які зможуть підтвердити, що герой справді скоїв щось погане. Підійдуть також експерти з певних сфер права, які можуть вказати на незаконність дій, або ж просто свідки цієї ситуації.

У журналістиці впливу потрібні експерти з тих сфер діяльності, у яких ухвалювалося те чи інше рішення.

Якщо ми оцінюємо ефективність санкцій для боржників — потрібна людина, яка скаже, які санкції вплинули на ситуацію найбільше, який існує досвід вирішення аналогічних ситуацій в інших країнах, які підводні камені такого рішення. Якщо оцінюємо поліцейську реформу — потрібні експерти з прав людини.

Висновок: "усюди негаразди" чи "ми знаємо, як краще діяти"

Проблема журналістики зради у тому, що пошук негараздів не створює нічого нового і не відповідає на питання, що потрібно зробити. Якщо ми зловимо політика на корупції, це не вирішить проблему і не відповість на питання, кого слід вибрати.

У журналістиці впливу ми не оцінюємо людину, ми оцінюємо її діяльність. Якщо ми бачимо, що діяльність була успішною, реформа спрацювала, динаміка поліпшилася, ми автоматично зможемо зробити висновок і про самого політика. Якщо ж динаміка була поганою, то наступного разу його вибирати не слід.

Для інших політиків такий журналістський матеріал стає уроком: якщо рішення було правильним, його слід повторювати, якщо ні — політику слід переглядати.

Зараз у журналістів є достатньо інструментів для роботи. Кожен з них можна використати не лише для примноження негараздів, а й для того, щоб впливати на політичні рішення, ставати для них доказовою базою та допомагати владі ставати більш ефективною. Відкриті дані — чудовий інструмент для цього.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
ЗМІ