Українська правда

Хто і скільки заробляє на шахтарях за допомогою "Роттердама"

Отримуючи у тарифі покриття ціни вугілля на рівні 2 200 гривень, теплові станції, у тому числі ті, що належать компанії ДТЕК, купують у державних шахт вугілля за ціною 1 330 гривень.

Міністр енергетики Ігор Насалик в інтерв'ю ЕП заявив, що формула "Роттердам+" не працює.

Насправді це не так.

Формула працює і на її базі Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), затверджує оптову ціну електроенергії та тарифи для споживачів.

Йдеться про ціну, за якою теплові електростанції продають електроенергію ринку. У ній, зокрема, враховується і ціна на вугілля. Як це виглядає на практиці?

У теплової генерації (ТЕС-ТЕЦ) є два види витрат.

1. Постійні. Не залежать від обсягу виробництва електроенергії і повільно змінюються. Приклад — витрати на охорону. Охороняти станції треба постійно, і відповідні видатки не залежать  від обсягу виробництва електроенергії.

Постійні витрати становлять 20-30%.

2. Змінні. Ті, які змінюються у разі зростання обсягу виробленої електроенергії. Так, щоб виробляти більше електроенергії, потрібно більше вугілля або газу (для спрощення далі — вугілля).

Змінні витрати становлять 70-80%.

Отже, зміна ціни, за якою ТЕС продають електроенергію ринку (ціну затверджує НКРЕКП), означає, що тариф уже покриває всі інші змінні витрати, бо постійні і так не змінюються.

Оскільки зазначені видатки, тобто кількість вугілля для виробництва 1 кВт/год електроенергії, — стабільні, це означає, що підвищення тарифу покриває витрати на вугілля.

Тож чим вищий тариф ТЕС, тим вища ціна на вугілля у нього "зашита".

Який тариф яку вартість вугілля покриває

Тариф ТЕС, грн за кВт/год

Ціна вугілля, грн за тону

1,63

2 200

1,50

2 000

1,40

1 800

1,30

1 650

1,20

1 500

1,10

1 350

1,00

1 150

0,90

1 000

Робота станцій у маневровому режимі може давати до 10% премії до тарифу ТЕС.

Збільшувати тариф може надбавка на інвестиційну складову, але у 2015-2016 роках рішень щодо введення інвестиційної надбавки уряд і НКРЕКП не ухвалювали.

Це підтверджується і в опублікованих презентаціях проекту "Крєпость", де ДТЕК за допомогою страйків шахтарів у квітні 2015 року вимагав тариф 1,2 грн за кВт/год. Там же вказана і ціна вугілля 1 500 грн.

Фактично тарифи були такими протягом останніх двох років: навесні 2015 року — 0,85 грн, у січні 2016 року — 0,91 грн. За десять днів жовтня тариф становив 1,63 грн. Тобто він покриває абсолютно іншу ціну вугілля, ніж те, що було рік чи півроку тому. Таким чином, "Роттердам+" працює і дуже потужно.

"Роттердам+" несправедливий, і це не раз обговорювалося. Відомо, що в українських шахтарів зарплата майже у 20 разів нижча, ніж в австралійських, і росте не так швидко, як тарифи для ТЕС.

Найгірше те, що "Роттердам" діє для встановлення тарифів на електроенергію, але не діє для формування ціни на вугілля з державних шахт.

Отримуючи у тарифі покриття ціни вугілля на рівні 2 200 грн, теплові станції (ТЕС), у тому числі ті, що належать компанії ДТЕК, купують у державних шахт вугілля за ціною 1 330 грн.

 ФОТО 1
 

Державні шахти стають збитковими. Хоча за ціни 2 200 грн за тонну і найбільш збиткова шахта може стати прибутковою.

Крім того, державні шахти продають в середньому понад 250 тис тонн вугілля на місяць. З них 180 тис тонн у жовтні купує ДТЕК. Отже, недоплати державним шахтам можуть становити 200 млн грн лише за жовтень. Ці кошти осідають у покупців вугілля.

До 2016 року ці дві ціни — вугілля та електроенергії — були пов'язані: у тарифі була закладена реальна ціна продажу вугілля з державних шахт. Але потім з'явився "Роттердам+".

Голова НКРЕКП Дмитро Вовк для тарифів цю формулу застосовує, а міністр енергетки Насалик для вугілля державних шахт — ні.

Звісно, за такого ціноутворення у державних шахт не вистачає коштів, щоб оплачувати електроенергію. З початку 2016 року їх заборгованість виросла на 1,3 млрд грн до 9,4 млрд грн.

Списання боргів, а все до того йде, означатиме їх погашення коштом усіх платників податків.

Паралельно з цим для державних шахт просять підтримку з бюджету — 1,8 млрд грн на 2017 рік.

У шахтарів постійні борги з виплат зарплати. Наприклад, перед шахтарями ДП "Волиньвугілля" та ДП "Львіввугілля" у кінці жовтня існує борг ще за серпень і вересень.

Тимчасом Мінпаливенерго планує закрити 11-13 шахт (8,5 тис шахтарів) через збитковість. Але як шахтам не бути збитковими за такої політики?

А профспілки в цей час мовчать, нічого не помічають.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
ДТЕК НКРЕ вугілля електроенергія