Чому Україні важливо вступити до SEPA

Задовго до того, як я стала народною депутаткою, мене дивувала одна риса української політики. Зміни, які б суттєво покращити життя в країні, гальмують з причин, що шокували б суспільство своєю дріб'язковістю, якби воно про них знало.

Реформи фінмоніторингу, наприклад, часто блокують через банальний страх за власні рахунки чи сейфові комірки, у які, боронь Боже, хтось зазирне. Хоч як абсурдно це звучить, зараз такий страх може коштувати Україні дуже дорого.

Ідеться про приєднання до SEPA (Single Euro Payments Area), Єдиної зони платежів у євро, яку часто називають фінансовим безвізом. Щоб туди потрапити, ми маємо привести законодавство про протидію відмиванню коштів у відповідність до вимог ЄС. Потрібний пакет законопроєктів уже у Верховній Раді. Його треба ухвалити у 2026 році, інакше вимоги до України стануть значно жорсткішими.

Навіщо нам SEPA

SEPA охоплює 41 країну: усі держави Євросоюзу, а також Велику Британію, Швейцарію, Молдову, країни Західних Балкан. У платіжних схемах Європейської платіжної ради (EPC) беруть участь близько 3 600 банків та інших надавачів платіжних послуг. Щороку через ці схеми проходить понад 50 млрд операцій.

Приєднання до SEPA означає, що платежі в євро між Україною та цими країнами проходитимуть за спільними правилами. Для бізнесу це швидші перекази, менші комісії та простіші розрахунки, для економіки – ще й мультиплікаційний ефект. Компанії швидше отримують оплату, малому бізнесу легше вийти на ринок ЄС, а європейським партнерам та інвесторам комфортніше працювати з Україною.

За оцінками Мінфіну, український бізнес та громадяни можуть заощаджувати 70-100 млн євро щороку. Єврокомісія оцінює потенційну економію в перший рік у 200 млн євро, а ефект для економіки загалом – у 0,3% ВВП.

Ідеться не лише про приватний бізнес. Україна купує в ЄС багато товарів та обладнання для оборони: лише в межах кредиту Ukraine Support Loan ЄС передбачив на ці потреби 60 млрд євро. Зараз кожен міжнародний платіж з України має "націнку третьої країни". Її створюють банки-кореспонденти, додаткові комплаєнс-процедури і відсутність єдиного клірингу, а це коштує грошей і часу.

Після приєднання до SEPA платежі в євро йтимуть тією ж інфраструктурою і за тими ж правилами, що в ЄС. У більшості банків ЄС такий онлайн-переказ коштує 0-1 євро. Коли через кордон проходять мільярди, навіть невелика економія на кожному платежі складається в значні суми. Що менше грошей іде на фінансове обслуговування оборонних контрактів, то більше залишається на оборону.

Те саме стосується відбудови. Інвестиції, гранти, закупівлі обладнання, будівельні контракти створять величезний потік платежів. Якщо їх проводити за звичними для євросоюзівців правилами, працювати з Україною стане дешевше, а для інвесторів зникне ще один бар'єр. Саме тому й говорять про "фінансовий безвіз".

До чого тут фінмоніторинг

Щоб отримати "вхідний квиток" до SEPA, Україна має довести, що її фінансова система відповідає критеріям Європейської платіжної ради. Одна з головних вимог стосується фінансового моніторингу та протидії відмиванню коштів.

Для цього Верховна Рада має ухвалити три законопроєкти: №14327-д, №15501 і №15503. Основний з них, №14327-д, завершує етап приведення фінмоніторингу до вимог ЄС. Він створює Реєстр рахунків та індивідуальних банківських сейфів і Реєстр бенефіціарних власників трастів, а також змінює правила фінмоніторингу і верифікації бенефіціарів. Два інші проєкти вносять зміни до кодексів.

"Великий брат" не зазиратиме в комірки

Саме реєстр рахунків і сейфів зачепив за живе частину депутатів. Побутує острах, що держава отримає єдину базу, де бачитиме гроші громадян, їхні платежі й мало не вміст сейфів. Це не відповідає тексту законопроєкту. У реєстр не потраплять ні залишки коштів, ні історія платежів, ні інформація про вміст сейфів.

Щодо рахунку там будуть ідентифікаційні дані власника, IBAN і банк, щодо сейфа – лише факт укладення договору оренди. Тобто реєстр показує, де в людини є рахунок чи сейф, але не показує, скільки на рахунку грошей і що лежить у сейфі.

Реєстр потрібен для того, щоб орган, який має законні підстави шукати активи конкретної особи, не розсилав запити по всій банківській системі.

Доступ до реєстру матиме визначене коло органів, а проєкт передбачає запобіжники від необґрунтованих запитів. Так само це працює в Євросоюзі: його законодавство передбачає національні механізми доступу до інформації про банківські рахунки та їхню взаємодію на рівні Союзу.

Чому важливо встигнути зараз

Нам не можна зволікати і вести теревені про захист українців від поліцейського свавілля. Насправді за ними часто стоїть тривога за все "нажите непосильною працею". Зараз для оцінки готовності України до SEPA в сфері фінмоніторингу достатньо відповідати чинним четвертій і пʼятій директивам ЄС про протидію відмиванню коштів. Цей етап завершує пакет, що лежить у Верховній Раді.

Однак правила змінюються. Для заявок, поданих після листопада 2026 року, Європейська платіжна рада вимагатиме відповідності значно масштабнішому антивідмивному пакету ЄС. Він перебудовує всю систему фінмоніторингу.

Змінюються вимоги до перевірки клієнтів, правила щодо готівки і криптоактивів, визначення бенефіціарів, санкційний контроль, нагляд і робота реєстрів. У ЄС новий Регламент про протидію відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (AMLR) застосовуватиметься з 10 липня 2027 року. Україна за Дорожньою картою має адаптувати до нього законодавство до четвертого кварталу 2027 року.

У цьому й принципова різниця. Якщо встигнемо зараз, приєднання до SEPA і наступний етап реформи йтимуть паралельно. Якщо запізнимося, нова реформа стане передумовою для SEPA і сходинка стане вищою. Від нових правил ми нікуди не дінемося, бо їх треба впровадити в межах вступу до ЄС. Питання в тому, отримаємо ми "фінансовий безвіз" одночасно з реформою чи тільки після неї.

Грошовий стимул

Ці закони також пов'язані з міжнародним фінансуванням України. Створення реєстру рахунків і сейфів є зобов'язанням у межах Ukraine Facility – програми підтримки ЄС на 50 млрд євро. Запустити реєстр Україна мала в третьому кварталі 2026 року, а забезпечити його роботу – у другому кварталі 2027-го.

Ще 3,35 млрд дол. пов'язані з програмою Світового банку: це 1 млрд дол. кредиту і 2,35 млрд дол. гранту. Одна з умов програми полягає в ухваленні законодавства для приєднання до SEPA. Відповідні зобов'язання є і в програмі МВФ.

Тож цієї осені одночасно сходяться умови щодо SEPA, Ukraine Facility, Світового банку, МВФ і нашого євроінтеграційного графіка.

Що буде після приєднання

Позитивне рішення щодо України не означатиме автоматичного підключення всіх банків. Спершу Європейська платіжна рада включить Україну до географічної зони SEPA. Потім кожен банк чи платіжна установа приєднуватимуться до платіжних схем. Між рішенням щодо країни і першими операціями минає близько пів року.

Тим часом SEPA розвивається. Наступний етап передбачає масові миттєві платежі, перевірку отримувача перед переказом, нові інструменти проти шахрайства. Уся ця конструкція з директив, реєстрів і перевірок має одну мету: зробити економічну взаємодію України з ЄС простішою, швидшою і дешевшою.

Сподіваюся, цього разу колеги-депутати дослухаються до аргументів і стануть на бік суспільного інтересу, подолавши страх за свої банківські комірки. Бо вікно можливостей зачиняється вже цієї осені.