Українська пропозиція для ЄС: газосховища та європейські устремління

Поки в Україні триває перетасовка фігур в урядових структурах, з поля зору зникають важливі заходи, які відбуваються на європейському енергетичному ринку.

Мова йде про міжнародну енергетичну конференцію GasReg21, яка відбулася у місті Познань, Польща.

Вона була присвячена природному і скрапленому газу (LNG), нафтовим ринкам.

Цей захід став найкращим за останній час місцем зустрічі рейтингових компаній, які працюють у секторах газу та нафти, впливових "енергетичних" європейських політиків, відомих експертів.

Важливу роль України на європейському енергетичному ринку розуміють усі ключові гравці, зокрема, віце-президент найбільшої польської державної компанії PGNiG (український аналог - "Нафтогаз України") Мачей Возняк.

Він зазначив, що Україна є ключовим партнером Польщі у реалізації стратегічних газових проектів.

"Це стосується будівництва спільного інтерконектора, яке повинне завершитися до 2019 року. Україна також може стати основним партнером із зберігання польського скрапленого газу.

Він надходитиме в українські підземні сховища з LNG-терміналу у Свіноуйсьцє, який може почати роботу у липні 2016 року", - повідомив Возняк.

Автор (праворуч) з Мачеєм Возняком

Голова правління енергетичної біржі Польщі (POLPX) Іренеуш Лазор розповів про перспективи українсько-польського Центрально-європейського газового хабу. "Від України вимагається лише послідовність та передбачуваність", - сказав він.

Топ-менеджер пообіцяв Україні всіляку підтримку, зокрема, стосовно передавання досвіду у створенні енергетичної біржі.

Чимало уваги на конференції було приділено LNG. Висновок один: динаміка виробництва та купівлі-продажу скрапленого газу зростає з кожним днем. На світову арену трейдингу виходять Норвегія та США, що неодмінно спричинить переділ сфер впливу та падіння цін на газ на світових ринках.

Говорили і про призабутий проект "LNG Україна". В розмові off-the-record Фред Хатчінсон, виконавчий директор американської консалтингової компанії LNG Allies, яка є одним з основних рупорів американського LNG-експорту, підкреслив: "Перспективи будівництва LNG-терміналу біля Одеси мінімальні".

На його думку, найоптимальніший варіант - купівля скрапленого газу у поляків. Проте Україна мусить знати, що США відкриті для допомоги у вирішенні питання енергетичної незалежності України, запевнив Хатчінсон.

Оскільки головні дискусії точилися навколо питань регіонального енергетичного ринку - країн Балтії, Центральної та Східної Європи, ситуація в Україні обговорювалася в контексті створення нових умов для торгівлі газом та СПГ, будівництва інтерконекторів, розвитку інфраструктури.

Під час презентації України

Під час обговорень звучали три ключові тези для України.

1. Послідовність у реформуванні енергетичної інфраструктури.

2. Наполегливість у зовнішньому позиціонуванні та відстоюванні свого місця у єдиному європейському енергетичному просторі.

3. Готовність європейської спільноти та США підтримувати Україну фінансово та організаційно за умови постійного зворотного зв'язку з боку Києва.

Як єдиний представник та запрошений спікер з України автор під час панельної дискусії зазначив, що лібералізація енергетичного ринку у європейському Центрально-Східному та Балтійському регіонах - це взаємні можливості.

Для України це нагода стати членом великої європейської енергетичної сім'ї, інтегрувати свій ринок, зробити його прозорим та передбачуваним.

Для Європи це можливість отримати партнера з найбільшими газосховищами та газотранспортною системою регіону, країну з європейськими устремліннями.

Для реалізації цих взаємовигідних цілей Україна повинна здійснити два кроки: unbunding "Нафтогазу" та створення енергетичної біржі, зокрема, біржі газу.

При правильному управлінні Україна може інтегруватися у європейську спільноту лише за десять років. Також цілком реально створити Національну енергетичну біржу з офісом у Києві та найбільший у Європі Центрально-європейський газовий хаб. Хай це буде моїм закликом до української влади.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона непретендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися зточкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеноїінформації і виконує винятково роль носія.