Прозорість оборонних закупівель не гарантувала надійних постачальників – аудитори
Хоча держпідприємство "Державний оператор тилу" здійснило 95% процедур закупівель через електронну систему, через допущені порушення та помилки в тендерній документації 7.2% оголошених лотів були оскаржені та скасовані, а 15,5% – визнані неуспішними через відсутність пропозицій.
Про це повідомляє Рахункова палата.
Аудитори перевірили відповідність здійснення оборонних закупівель за тиловим напрямом забезпечення Збройних Сил України у 2024 році. Вони перевірили діяльність Міністерства оборони України та ДП "Державний оператор тилу".
Аудит мав на меті визначити, наскільки процеси проведених ДП "ДОТ" закупівель відповідають вимогам нормативно-правових актів.
"Аудитори з'ясували, що хоча ДП "ДОТ" і здійснило 95% процедур закупівель через електронну систему, забезпечивши умови конкурентного середовища, однак через допущені порушення та помилки в тендерній документації 100 лотів (7.2% оголошених) були оскаржені та скасовані, 216 (15,5%) – визнані неуспішними через відсутність пропозицій", – говориться у повідомленні.
Прозорість закупівель відбір надійних постачальників не гарантувала, стверджує Рахункова палата.
Зобов'язання виконувалися із відхиленнями щодо якості, обсягів та строків в бік погіршення для держави: з 718 контрактів, укладених ДП "ДОТ", за 429 (60%) відтерміновано або зменшено обсяги поставок, а 40 – розірвано.
"Постачальники, яким переносилися терміни поставок, уникали відповідальності та сплати санкцій за несвоєчасне та неналежне виконання зобов'язань. Поряд з цим через нерезультативну претензійно-позовну роботу і неналежне застосування банківських гарантій бюджет недоотримав близько 2 млрд грн нарахованих штрафних санкцій", – говориться у повідомленні.
Аудитори виявили, що порядок підтвердження "нагальної потреби" закупівлі не унормовано.
Застосування закупівель без електронної системи при визначенні такої потреби призводило до закупівель у 21 випадку за збільшеною на 395 млн грн та у 11 випадках за зменшеною на 112 млн грн вартістю порівняно з електронною системою закупівель.
Встановлено також факти неправомірного збільшення вартості закупівель (на майже 98 млн грн), а перелік та обсяги закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення протягом року змінювався 48 разів, і врешті не був виконаний у повній мірі.
"Це свідчать про відсутність стабільного планування, неналежне визначення потреб та слабкий управлінський контроль", – зазначають аудитори.
У середньому виконання переліку та обсягів закупівель становило 81% – за продуктами харчування, 89% – за паливно-мастильними матеріалами і 69% – за 21 номенклатурною позицією речового майна.
Система контролю якості матеріальних засобів тилового призначення не забезпечувала належного управління ризиками, виявив аудит.
"Порядок гарантування якості та процедури оцінки ризиків не визначені, план робіт з державного гарантування якості не затверджений. Технічні специфікації залишалися недосконалими, а план їх оновлення – невиконаним", – зауважили у Рахунковій палаті.
Нагадаємо:
Через несистемні кадрові рішення Міноборони витрати на утримання підрозділів, залучених до процесів тилового забезпечення, зросли на 35 мільйонів гривень. Загалом адміністративно-управлінські видатки у сфері тилових закупівель зросли на 285 млн грн, що у 3,4 раза більше порівняно з 2023 роком.
Раніше повідомлялося, що уряд створює міжвідомчу робочу групу з питань реформування моделі оборонних закупівель щоб вирішити проблемні питання, що виникають під час здійснення таких закупівель.
Раніше уряд дозволив Фонду розвитку інновацій закуповувати спеціальні інноваційні технології, зокрема робототехніку, безпілотні системи тощо без застосування процедур закупівель, визначених законодавством.
Тим часом Рахункова палата розпочала аудит діяльності (ефективності) на тему "Розвиток інновацій та технологій для потреб оборони під час воєнного стану".
Раніше Міністерство оборони України та Міністерство цифрової трансформації України запускають грантовий конкурс Brave1 для рішень у сфері штучного інтелекту.
Раніше повідомлялося, що Україна розвиватиме "данську модель", за якою партнери купують зброю в українського ОПК для потреб української армії, і на цю програму на 2025 рік очікується залучити понад мільярд доларів.