Аналітичні центри запропонували уряду змінити модель управління воєнними ризиками
Аналітичні центри, що спеціалізуються на економічній політиці, звернулися до уряду з пропозицією зосередитися не на прямій компенсації бізнесу збитків з бюджету, а на збільшенні обсягу страхового, банківського та міжнародного капіталу.
Про це говориться у зверненні аналітичних центрів.
Серед них Центр соціально-економічних досліджень – CASE Україна, Інститут соціально-економічної трансформації, Український інститут правової політики, Інститут податкових реформ, Асоціація податкових консультантів та інші.
Аналітичні центри пропонують поступово переходити до моделі управління воєнними ризиками, "яка дозволяє за рахунок обмеженого бюджетного ресурсу залучати значно більший обсяг страхового, банківського та міжнародного капіталу, аніж пряма компенсація збитків з бюджету".
"Держава не може і не повинна одноосібно компенсувати збитки приватного бізнесу. Її завдання — створити умови, за яких ризик розподіляється між бюджетом, бізнесом, страховим ринком, перестраховиками, банками та міжнародними фінансовими організаціями", – наголошують аналітики.
Вони рекомендують уряду зосередити першочергові рішення на взаємопов'язаних напрямах відновлення постраждалого бізнесу, які грунтуються на масштабуванні системи страхування воєнних ризиків та розширенні програми "Доступні кредити 5-7-9%".
Постановою Кабміну вже запроваджено часткову компенсацію вартості пошкодженого або знищеного майна та часткову компенсацію страхових премій за договорами страхування воєнних ризиків.
"Водночас масштаб збитків та потенційних ризиків значно перевищує нинішню ємність як державної програми, так і приватного страхового ринку. Ключова проблема полягає не лише у вартості страхового поліса, а передусім у недостатній ємності ринку для прийняття катастрофічно великих воєнних ризиків", – говориться у повідомленні.
Аналітичні центри говорять про необхідність суттєво збільшити масштаб програми компенсації страхових премій, зробити її прогнозованою та багаторічною і забезпечити достатній ресурс для підприємств, які відповідають визначеним критеріям ризику.
Програма має передбачати можливість переходу від фіксованих лімітів до диференційованої компенсації залежно від рівня ризику, вартості активів, географії та інших об'єктивних факторів.
"Водночас лише збільшення компенсації страхових премій не вирішить проблему ємності ринку, наголошують аналітики. Необхідно доповнити чинний механізм державним перестрахуванням катастрофічного шару воєнних ризиків — моделлю M3", – говориться у повідомленні.
Її принцип полягає у розподілі ризику між кількома рівнями.
1-й шар – бізнес – франшиза орієнтовно 5-10% від вартості об'єкту за однією локацією (адресою), що забезпечує участь власника у ризику та зменшує моральний ризик.
2-й шар – первинний страховий ринок. Це комерційне страхове покриття в межах доступної ємності українських та міжнародних страховиків.
3-й шар – перестрахування. Ідеться про консолідовану ємність ЕКА та міжнародного перестрахового ринку.
4-й шар – державний stop-loss. Державна гарантія/механізм перестрахування у визначеному розмірі/частці/пропорції для катастрофічного шару збитків (коли сукупні збитки перевищують сукупні платежі), який не може бути прийнятий ринком.
"Державний ресурс має бути спрямований насамперед на останній, найбільш ризиковий шар, а не на заміщення приватного страхового капіталу. Збільшення лише компенсації премії без реального перестрахування результату не дає", – говориться у повідомленні.
Необхідна єдина термінологія ризиків/виключень і принципи врегулювання збитків для всіх учасників моделі, зазначають аналітичні центри
"За наявними розрахунками, модель M3 дозволяє отримати до 1,59 грн страхового покриття на кожну 1 грн бюджетного ресурсу, тоді як пряма компенсаційна модель забезпечує значно менший ефект", – говориться у повідомленні.
Остаточні параметри моделі мають бути визначені на основі актуарних розрахунків, анкетування бізнесу для визначення PML (потенційно можливого збитку), географічного розподілу об'єктів, вартості основних фондів, напрямків економічної діяльності підприємств тощо.
Держава також має забезпечити можливість часткового перестрахування воєнних ризиків страховиків через ЕКА у диференційованих лімітах, єдині підходи до визначення ризиків та виключень, а також єдині принципи врегулювання збитків.
Це дозволить сформувати стандартизований та диверсифікований страховий портфель, який буде більш привабливим для міжнародних перестраховиків, переконані аналітики.
Важливо також розширити перелік активів, які можуть бути застраховані. Йдеться не лише про будівлі та обладнання, а й про товарні запаси, сировину, готову продукцію, товари в дорозі та у виробництві, транспорт і орендоване майно, кажуть вони.
"Для ритейлу, фармацевтики, логістики та виробничих підприємств саме ці активи часто є критичними для продовження операційної діяльності. Їх страхування може здійснюватися з використанням цифрових даних РРО, бухгалтерського обліку, ТТН та інших систем верифікації", – говориться у зверненні.
Окремо необхідно забезпечити швидкість та прозорість фіксації збитків. Доцільно створити єдине вікно, в якому факт воєнного ураження фіксується в одному реєстровому записі протягом 72 годин із використанням фото- та відеоматеріалів.
Оцінка збитку має здійснюватися незалежними кваліфікованими оцінювачами або аварійними комісарами, а не органом, який безпосередньо розпоряджається виплатою. Єдиний реєстр має одночасно запобігати подвійній компенсації та дозволяти використовувати один набір підтверджених даних у страхових, бюджетних, податкових і кредитних процедурах.
Аналітичні центри пропонують розширити напрям відновлення у програмі "Доступні кредити 5-7-9%", збільшити граничні суми та створити спеціальний механізм кредитування підприємств, які постраждали внаслідок воєнних атак.
Вони зазначають, що основою має стати державна портфельна гарантія, яка покриває орієнтовно 70–80% кредитного ризику, при цьому банк зберігає власну частку ризику. Це дозволить використати банківський капітал як основне джерело фінансування відновлення, а державний ресурс — як інструмент розподілу ризику.
У межах програми доцільно передбачити три взаємопов'язані продукти: короткострокові кредити на оперативний ремонт і заміну обладнання; кредити на поповнення оборотного капіталу, включно з фінансуванням заробітних плат, закупівель та інших критичних витрат; а також довгострокове інвестиційне кредитування модернізації, релокації та створення резервних виробничих потужностей.
Для таких кредитів необхідно зберегти пільгову ставку на рівні 5–7% у гривні, передбачити строк кредитування нерухомості до 10 років із відстроченням погашення основної суми на 12–18 місяців, включити до програми великих платників та групи пов'язаних осіб з окремими лімітами, а також не допустити банківських комісій, які фактично нівелюють ефект пільгової ставки.
У випадках втрати підприємством застави її функцію має частково замінювати державна портфельна гарантія, зазначають аналітики.
"Принципово важливо поєднати кредитування зі страхуванням. Банківський кредит, страховий поліс, перестрахування та державна гарантія відновлення мають працювати як єдиний пакет", – кажуть вони.
Наявність адекватного страхового покриття повинна враховуватися банком під час оцінки кредитного ризику з урахуванням ліквідності поліса, його виключень та франшизи.
Це дозволить зменшити кредитний ризик банків, збільшити обсяг доступного фінансування та одночасно знизити потребу в бюджетній компенсації процентної ставки, пояснюють аналітики.
"Окремий механізм необхідний для підприємств, які мали кредити до атаки, але через пошкодження активів втратили здатність їх обслуговувати. Новий кредит без реструктуризації старого боргу лише збільшуватиме боргове навантаження", – говориться у звернення.
Тому доцільно запровадити можливість продовження строку кредиту, відтермінування погашення основної суми, grace period, реструктуризації процентних платежів та часткової державної гарантії за реструктуризованим портфелем.
Таким чином, страхування має стати передумовою масштабного кредитування, а державна гарантія — інструментом мультиплікації банківського капіталу, а не заміною приватного фінансування, говориться у зверненні.
Нагадаємо:
Раніше аналітичні центри, які спеціалізуються на економічній політиці, заявили, що за умов хронічного дефіциту державного бюджету та пріоритетного спрямування ресурсів на оборону, Україна не може дозволити собі неадресні соціальні виплати, які не враховують реальний майновий стан отримувачів.