Зеленський знищив незалежність НАБУ. Як тепер виглядатиме боротьба із корупцією?

22 липня Верховна Рада голосами 263 народних депутатів ухвалила в другому читанні законопроєкт №12414, а президент Володимир Зеленський через кілька годин підписав документ. Відповідно до цього закону, який набрав чинності вже 23 липня, Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) стають залежними від рішень генерального прокурора. Останній – фігура політична – його призначає президент за поданням нардепів.

Основна версія цих подій: НАБУ впритул підібралося до Тимура Міндіча (співвласник компанії Студія "Квартал 95", де виступав до президентства Зеленський) і Олексія Чернишова, після чого президент і вирішив знищити незалежну від нього антикорупційну вертикаль.

Старт цієї реформи дали після Революції Гідності. Спочатку у 2015 році створили НАБУ, як слідчий орган, та САП для представлення справ у суді. Все разом запрацювало з 2018 року, коли була створена остання ланка в цій системі – Вищий антикорупційний суд (ВАКС).

Ця вертикаль займається топкорупцією. До неї належать злочини посадовців категорії А та Б – починаючи від міністрів і керівників департаментів в органах влади, закінчуючи прокурорами та суддями.

Ще одна відмінність нової тріади від старої (Національна поліція, прокуратура та суди загальної юрисдикції) полягає в матеріальній частині підслідності. Перша займається розслідуваннями корупційних діянь розмір шкоди або предмет злочину (хабар чи розтрата) яких сягає перевищує 1,24 млн грн (для ст. 354 ККУ – підкуп, ст. 368 – отримання хабара, ст. 369 – пропозиція хабара, ст. 369-2 – зловживання впливом) або 4,96 млн грн (для інших правопорушень).

Через це формально порівнювати результати роботи старої і нової систем важко. За останні п’ять років суди загальної юрисдикції винесли майже 15 тис. вироків за корупційними статтями, тоді як ВАКС лише чверть сотні.

Проте в першому випадку більшість випадків це хабарі п’яних водіїв патрульним інспекторам (ст. 369 ККУ), тоді як в другому – топ корупціонери із мільйонними історіями (всього, за даними НАБУ, станом на літо 2025 року винесено більше ніж 250 вироків по їх справах, але ми не враховували в аналізі деякі статті ККУ, як, приклад 191 – розтрата, де важко визначити чи обвинувачений є чиновником чи ні).

Ще одна відмінність – в ефективності.

Дії старої прокуратури із поліцією та СБУ в загальних судах мали наслідком ув'язнення лише 9% спійманих корупціонерів. У НАБУ, САП та ВАКС цей показник становить майже 40%. Причому все це впливові особи.

Такий відверто слабкий результат у старої гвардії має своє пояснення. Річ у тім, що справи, які пов'язані із корупційними і економічними злочинами, прокуратура, як правило, банально "продає": більшість з них закінчуються угодою зі слідством про визнання винуватості і умовним покаранням чи просто штрафом, якщо це передбачено ККУ. Так прокурори показують високу статистику формально покараних осіб, і водночас їх декларації поповнюються елітними автомобілями і домівками, а корупціонери фактично відбуваються переляком і штрафом.

Це також дає уявлення, як, ймовірно, виглядатиме боротьба із корупцією після знищення незалежності НАБУ. "Те, що люди бачать корупцію – в першу чергу заслуга антикорупційних органів, тому що з десяти новин про наявність корупції, вісім-дев'ять продукують саме вони. Якби їх не було, ми б і не знали про корупцію", – підсумовує голова правління фундації DEJURE Михайло Жернаков.

Інформаційне поле для цього вже створюється. "Чесно кажучи, в українському суспільстві та певних соціальних групах ця проблема перебільшується і надмірно акцентується", – сказала прем’єр-міністерка Юлія Свириденко в інтерв’ю Bloomberg.