Бізнес зростає попри все, держава стагнує, іноземці здають позиції. Підсумки 2025 року
Держстат оприлюднив фінансову звітність вітчизняного бізнесу за 2025 рік. ЕП склала традиційний рейтинг 200 найбільших компаній країни та оцінила, як змінилися їхні позиції за четвертий рік великої війни.
Торік їхній сукупний дохід становив 6 трлн грн – на 14% більше, ніж у 2024 році. Темп зростання, як і минулорічний, залишився вище офіційної інфляції. Поріг входження до рейтингу – близько 9 млрд грн на рік.
Бізнес адаптується до умов воєнної економіки нерівномірно: приватні компанії наростили виручку майже на 15%, державні залишилися на рівні 2024 року.
Уже традиційно очолює рейтинг "Д.Трейдінг" Ріната Ахметова – 292 млрд грн, що на 36% більше, ніж у 2024 році, і майже на чверть більше, ніж у найближчого конкурента.
Серед 11 галузей лише одна пішла "в мінус": гірничо-металургійний комплекс.
Електроенергія (+28%)
46 компаній • 1 563 млрд • +27%
Із 46 компаніями та майже 1,5 трлн грн сукупного доходу електроенергетика – найбільша галузь рейтингу. "Д.Трейдінг" Ахметова та державний "Енергоатом" разом отримали понад 547 млрд грн – більше, ніж увесь агросектор.
Головна причина зростання – наслідки тарифного рішення 2024 року. З початку літа того року вартість електроенергії для побутових споживачів злетіла з 2,64 грн до 4,32 грн за кВт-год – на 64%. З новими тарифами галузь провела повний 2025 рік, що суттєво покращило фінансові показники сектору.
Нафта і газ (+2%)
25 компаній • 971 млрд грн • 16% рейтингу
25 нафтогазових компаній зібрали 971 млрд грн – приріст лише 2%, з урахуванням інфляції – фактичне скорочення. Для найбільш стратегічної галузі країни це невтішна картина.
Ключовий удар прийшов звідти, звідки його чекали. З 1 січня 2025 року Україна зупинила транзит російського газу і 60-річна система трубопроводів перетворилася на архів з дорогим утриманням.
Дохід "Нафтогазу" впав на 21% до 125 млрд грн, "Оператора ГТС України" – на 27%. Транзитні збори становили до 85% доходів газотранспортної системи. "Укргазвидобування" впало через методичне знищення росіянами газовидобутку.
Роздрібні гравці демонструють протилежну динаміку. "Петрол контракт" (нові разом з "Петрол партнер" головні юрособи бренду WOG) зріс утричі, "Євро смарт пауер" (бренд "БРСМ – нафта") – учетверо. Це пов'язано з міксом детінізації ринку і традиційної ротації юридичних осіб на ринку пального.
Сільське господарство і переробка (+9%)
35 компаній • 787 млрд грн • 13% рейтингу
Аграрний і переробний сектори збільшили виручку на 9%, але за цим усередненим показником сховані дві різні історії.
Вітчизняний бізнес попри все зростає. МХП Юрія Косюка виріс на 23% до 58 млрд грн, "Кернел" Андрія Веревського – на 16% до 106 млрд грн. Натомість чотири найбільші світові зернотрейдери скоротили виручку: "Каргілл" – на 44%, "АДМ юкрейн" – на 31%, "Луї дрейфус" – на 16%, "Вайтерра" (Bunge) – на 36%. У 2025 році вони разом заробили в Україні вдвічі менше, ніж у 2021-му.
У кожного своя причина. ADM переживає глобальну кризу: у 2024 році компанія почала внутрішнє розслідування облікових порушень, звільнила фінансового директора і скоротила тисячі трейдерів, зокрема у Швейцарії та Китаї. "Каргілл" конфліктує з українським урядом: Київ заморозив виплати за кредитом на 704 млн дол. у рамках реструктуризації боргу.
Дистрибуція (+17%)
20 компаній • 638 млрд грн • +18%
20 дистриб'юторів і представники тютюнового ринку разом зібрали 638 млрд грн (+18%). Лідер – тютюновий дистриб'ютор "ДЛ Солюшн" (114 млрд грн, +30%), який постав на уламках "Тедіса" одеського бізнесмена Бориса Кауфмана. Фармацевтичні гіганти БАДМ та "Оптіма-фарм" – разом понад 143 млрд грн.
Продуктовий ритейл (+18%)
12 компаній • 576 млрд грн • 10% рейтингу
Дванадцять мереж продовольчої торгівлі заробили 576 млрд грн, приріст – 18%.
"АТБ-маркет" залишається абсолютним лідером: 247 млрд грн (+18%), це майже вдвічі більше, ніж у конкурентів. "Сільпо-фуд" отримав 106 млрд грн (+14%), "Фора" – 44 млрд грн (+27%). Дискаунтер "Траш" з цієї ж групи за рік виріс на 50%.
Французька мережа "Ашан" показала нульове зростання. Для гіпермаркетів це означає падіння реальних обсягів: великий торговий зал під час постійних тривог і відключень не надто зручний. Виграє той, хто ближче до будинку, має менший чек і більше точок.
ГМК (-4%)
15 компаній • 483 млрд грн • 8% рейтингу
Гірничо-металургійний комплекс – єдина велика галузь рейтингу, яка пішла "в мінус". 15 компаній зібрали 483 млрд грн – на 4% менше, ніж роком раніше.
У грудні 2024 року "Шахтоуправління "Покровське" – єдина шахта коксівного вугілля в Україні – евакуювала персонал через наближення лінії фронту. У березні 2025-го її підірвали, щоб підземні тунелі не використали для обходу Покровська. Наслідок: виручка шахти впала на 59%, "Запоріжкоксу" – на 41%, "Метінвест холдингу" – на 46%. "Метінвест" уже імпортує коксівне вугілля із США.
"Запоріжсталь" та "АрселорМіттал Кривий Ріг" поки тримаються: невеликий плюс, але із зростанням залежності від дорогого імпортного вугілля. Галузь, яка десятиліттями будувалася навколо власних ресурсів, занепадає.
Непродовольчий ритейл (+17%)
19 компаній • 449 млрд грн • 7% рейтингу
19 компаній непродовольчої роздрібної торгівлі отримали 449 млрд грн (+17%). "Епіцентр К" лідирує з 80 млрд грн (+14%) і зберігає позицію попри стагнацію будівельного ринку.
Найцікавіше – fashion-ритейл. Польський LPP (Reserved, Cropp, Sinsay) виріс на 54% до 17 млрд грн і продовжує відкривати магазини. "Індітекс" (Zara, Massimo Dutti) – плюс 62%.
Дискаунтер "Аврора" виріс на 30% до 49 млрд грн.
ІТ (+19%)
12 компаній • 195 млрд грн • 3% рейтингу
12 компаній ІТ-сектору і телекому зібрали 195 млрд грн (+19%). Половину цього обсягу генерують три мобільні оператори. "Київстар" отримав 44 млрд грн (+20%), "Vodafone Україна" – 26 млрд грн (+14%), "Лайфселл" – 16 млрд грн (+19%).
Примітний феномен – гемблінг. "Слотс ю. ей." (Slotoking) зросла на 27% до майже 16 млрд грн і вперше увійшла до топ-200. "Геймдев" (Slots City) отримала 9 млрд грн. Легалізований гральний бізнес виходить з тіні і показує обсяги, як у великих ритейлерів. IT-аутсорсинг тим часом скорочується: EPAM – мінус 10%, GlobalLogic – мінус 7%.
Транспорт (+2%)
6 компаній • 186 млрд грн • 3% рейтингу
Шість компаній транспортного сектору отримали 186 млрд грн – зростання на 2%.
"Укрзалізниця" – найбільша транспортна компанія рейтингу – втратила 14% виручки (89 млрд грн). Підвищення тарифів не компенсувало скорочення обсягів перевезень. Вантажна база стиснулася через падіння ГМК і труднощі з аграрною логістикою.
Натомість "Нова пошта" виросла на 22% до 54 млрд грн. Приватний оператор тепер більший за державну "Укрпошту" в чотири рази.
Промисловість (+157%)
5 компаній • 81 млрд грн • 1% рейтингу
Промислові новачки – головне відкриття рейтингу.
"Укравіасистем" зросла в 37 разів: з 457 млн грн до 17 млрд грн. Три заводи в Перечині під Ужгородом зросли на десятки мільярдів. Їх назви не надто відомі пересічним українцям, але контекст зрозумілий: релокація виробничих потужностей із східних областей України та оборонне замовлення докорінно трансформують промисловий ландшафт регіону.
Будівництво (+12%)
5 компаній • 68 млрд грн • 1% рейтингу
П'ять будівельних компаній отримали 68 млрд грн (+12%).
ГК "Автострада", яка будує метро в Києві, – лідер ринку. Вона та її "дочка" разом виросли на 36-41%. Натомість "Автомагістраль-південь" упала на 23%. Компанія у 2025 році вступила у відкритий конфлікт із силовиками та генпрокурором Русланом Кравченком. Зайве нагадування, що будівельний ринок в Україні формується не тільки за бізнес-підручниками.