Від державного до приватного. Як медична реформа змінила ринок лікарських послуг

На початку 2021 року президент Володимир Зеленський різко розкритикував медичну реформу, яку з 2016 року реалізовувала тодішня в. о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун. "Реформа медицини, започаткована попередньою владою, не відбулася, а принцип "гроші за пацієнтами" не впроваджений", – заявив президент.

Однак дані Національної служби здоров’я України (НСЗУ) свідчать, що Зеленський помилявся. Принцип "гроші йдуть за пацієнтом" не лише працює, а й стимулює зростання приватного сектору. Цей сектор бореться за гроші, які виділяються з бюджету на первинні та вторинні (спеціалізовані) медичні послуги для майже 31 млн українців.

За даними НСЗУ, кількість комунальних закладів, які надають первинні медичні послуги, скоротилася з 1 278 до великої війни до 1 209 на початку 2025 року.

Ще драматичніші події розгорнулися після початку реалізації другого етапу реформи – спеціалізованої допомоги (гарантовані державою медичні послуги). Кількість відповідних комунальних закладів за три роки зменшилася з 1 617 до 1 362.

Зрозуміло, що на це вплинула велика війна: держава тимчасово втратила контроль над приблизно п'ятою частиною території. Цифри були б ще більші, якби частина закладів не знайшла прихисток на нових місцях.

Наприклад, кілька лікарень з Маріуполя ще у 2022 році переїхали до Києва, Біловодський ЦПМСД (Луганська область) тимчасово розташований в Рівному, а 20 співробітників Родинської міської лікарні (Донецька область) у 2024 році переїхали з-під Покровська до Білої Церкви. Щоправда, не всім закладам вдалося підтвердили якість послуг та отримати контракти від НСЗУ, особливо щодо пакетів спеціалізованих послуг.

Однак справа не тільки у війні. Якщо не враховувати Харківську, Запорізьку, Луганську, Донецьку та Херсонську області, то кількість комунальних закладів, які надають первинні послуги, не змінилася, проте в сегменті спеціалізованої допомоги їх все одно поменшало (імовірно, через створення опорних лікарень шляхом укрупнень): було 1 266, стало 1 157.

Усе це легко компенсує бізнес, який за останні роки збільшив представництво в півтора разу.

У первинному секторі кількість приватних закладів зросла з 267 до 445, ФОП – з 585 до 910. Якщо у 2021 році 60% надавачів таких послуг припадали на комунальні заклади, то зараз – 47%, хоча більшість пацієнтів обслуговується в комунальних закладах: 87% від 30,5 млн, хто має укладену декларацію.

На "вторинці" – ще більше зростання. Кількість надавачів пакетних послуг приватної форми власності за час великої війни подвоїлася: із 141 до 282.

"Загалом мережа, яка надає послуги програми медичних гарантій, тобто те, що Національна служба здоров'я закуповує, збільшується", – розповів співзасновник Українського центру охорони здоров'я Павло Ковтонюк.

Це вибиває головний аргумент з рук критиків реформи, проведеної за часів Супрун, заступником якої тоді працював Ковтонюк. Ніби закладів буде менше і вони стануть менш доступними для малих громад. Ні перше, ні друге не підтверджується наявними даними.

Відсоток первинних закладів у містах залишився на рівні 30% (решта – у селах та селищах).

Прогалини, що виникають, швидко заповнює бізнес, якому є за що боротися. За підрахунками ЕП, приватні заклади і ФОП претендують на понад 6 млрд грн від держави за надані медичні послуги населенню і з кожним роком ця цифра, очевидно, ставитиме більшою: весь бюджет медичних гарантій на 2025 рік становить 175,5 млрд грн.