Корупція сприймається українцями як найбільша перешкода для розвитку бізнесу – так вважають 47% громадян. Що відбувається з корупцією в Україні, як з нею борються і чи виріс її рівень під час війни?
Аби відповісти на ці запитання, ЕП проаналізувала відкриті дані Єдиного державного реєстру судових рішень та статистичну інформацію щодо кримінальних проваджень Офісу генерального прокурора.
Така мала кількість вироків для посадовців вищого та середнього рівнів може свідчити як про те, що з корупцією борються недостатньо, а статистика роздувається "справами по 17 тис грн", так і про те, що корупції справді немає, або, як каже міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, "ця проблема сильно перебільшена".
Президент Володимир Зеленський, вочевидь, прихильник другої версії. У жовтні 2022 року він заявив, що "в Україні більше немає корупції", бо "всі корупціонери поїхали з країни".
Якщо всі корупціонери і виїхали, то на нових елітних автівках
Проте в цифрах є дивні закономірності, які змушують сумніватися в твердженні президента. Наприклад, в Україні є близько 42 тис чиновників категорій "А" та "Б". Виходить, що їх шанси опинитися на лаві підсудних становлять орієнтовно 0,09%. Тоді як для найдрібніших клерків категорії "С" ця цифра – 0,25% (щорічно близько 400 вироків для 160 тис працівників категорії "С").
Тож або правоохоронці недопрацьовують стосовно вищих посадовців, або треба прийняти факт, що чим вищий ранг українського чиновника, тим він чесніший.
Топчиновники уникають покарання частіше, ніж клерки. Як судять корупціонерів
Ще одна аномалія полягає в шансах бути визнаним винуватим, якщо опинився на лаві підсудних. Наприклад, за ст. 368 ККУ ("Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою") у майже половині випадків посадовці вищої та середньої ланок уникають покарання.
Водночас чиновники найнижчої ланки у 80% таких випадків визнаються винними. Проте коли провідні посадовці потрапляють до нових антикорупційних органів (Національне антикорупційне бюро, Спеціалізована антикорупційна прокуратура, Вищий антикорупційний суд), такої разючої різниці, на відміну від судів загальної юрисдикції, уже немає.
Дані і методологія. Джерело даних: проєкт "Антикорупційний барометр" (мікродані, які аналізували при підготовці публікації, доступні за посиланням), Єдиний державний реєстр судових рішень, інформація щодо зареєстрованих кримінальних проваджень Офісу генпрокурора з порталу відкритих даних data.gov.ua.
Врахована статистика лише щодо судів першої інстанції, до якої належить і ВАСУ. До категорій "А" та "Б" відносилися особи, якщо в матеріалах судової справи чітко зазначено, що така особа займала або займає відповідальне чи особливо відповідальне становище.