Безнаказанность и вседозволенность. Почему пойманных на коррупции работников МСЭК не сажают за решетку

Упродовж останнього місяця вітчизняний інформаційний простір сколихують новини про затримання в різних областях країни працівників медико-соціальних експертних комісій (МСЕК). До функцій останніх віднесене проведення експертизи осіб для встановлення інвалідності.

Найбільш зухвалою виявилася історія голови МСЕК Хмельницької області Тетяни Крупи. У ході розслідування фактів незаконного оформлення інвалідності чоловікам, що уникали мобілізації, правоохоронці провели обшуки в службових кабінетах та за місцем проживання Крупи.

У її робочому кабінеті виявили 100 тис. дол., медичні документи з ознаками підроблення, а також списки ухилянтів з прізвищами та фіктивними діагнозами.

Крім того, вдома в посадовиці вилучили понад 5 млн дол., 300 тис. євро, 5 млн грн, брендові прикраси, а також документи, що можуть свідчити про відмивання грошей через бізнес-проєкти. Під час слідчих дій Крупа намагалася позбутися частини грошей, викинувши через вікно дві сумки з половиною мільйона доларів.

Подібні новини вже стали буденністю. У жовтні правоохоронці викрили голову МСЕК Харкова та його спільників, які за хабарі видавали військовозобов'язаним фальшиві довідки про інвалідність, і голову міжрайонної МСЕК на Київщині, якого обвинувачують у сприянні отриманню чоловіками груп інвалідності без об'єктивних підстав. У вересні затримали їх колегу з Полтавщини із спільницею, які за 9 тис. дол. оформляли інвалідність для дружин військовозобов'язаних.

"Чоловіча" справа? Опікунами у 80% випадків стають військовозобов'язані

Після кожного такого випадку під акомпанемент суспільного осуду влада обіцяє суворе покарання підозрюваним, аби заспокоїти громадян та не допустити повторення випадків хабарництва серед медиків.

Проте аналіз даних з Реєстру судових рішень за останні три роки свідчить про інше: гучні справи завершуються формальними вироками або умовними термінами.

У судовому реєстрі від початку великої війни ЕП знайшла 216 вироків, де фігурує діяльність МСЕК. У 50 з них обвинуваченою стороною є лікарі та члени комісії. Зазвичай їм інкримінують кілька статей Кримінального кодексу: 369-2 (зловживання впливом), 368 (хабар), 358 (підроблення документів), 114-1 (перешкоджання діяльності ЗСУ) та 368-5 (незаконне збагачення).

Саме за останньою статтею 7 жовтня суд арештував Крупу з альтернативою застави 500 млн грн. Це найшвидший спосіб, адже в її декларації цих грошей не було, тоді як інші злочини, наприклад, підроблення довідок про непридатність, ще треба задокументувати та довести у встановленому законом порядку.

Тож наразі це лише припущення суспільства та слідства, імовірно, не безпідставні, що 6 млн дол. готівки та інші цінності якось пов'язані з роботою Крупи на посаді голови МСЕК. Теоретично в її справі мають з'явитися інші статті, зокрема щодо підробки документів і перешкоджання діяльності ЗСУ.

На перший погляд, вироки в таких справах звучать суворо: п'ять років позбавлення волі, як у випадку завідувачки амбулаторії в Одесі, яка організувала злочинну групу для видачі фіктивних довідок. Однак на практиці більшість засуджених звільняють від відбування покарання з випробувальним терміном (як правило – за угодою з прокурором про визнання винуватості) навіть без конфіскації майна.

Вироків без умовного терміну щодо працівників медичної сфери ЕП нарахувала лише два. Перший стосується голови міжрайонної Київської МСЕК, якого засудили до п'яти років позбавлення волі, другий – лікаря-рентгенолога Львівського обласного госпіталю, якого засудили до чотирьох років.

Проте обидві справи стосуються подій 2020-2021 років, тобто до початку великої війни. Крім того, перша справа перебуває в апеляції і вирок ще не набрав чинності, а другу Вищий суд влітку 2024 року перекваліфікував на більш легку статтю і присудив замість ув’язнення штраф 85 тис. грн.

Безкарність підживлює вседозволеність, що призводить до нових випадків корупції. Відсутність реальних вироків лише посилює відчуття безкарності серед посадовців.

Проблема з доведенням вини організаторів корупційних схем у МСЕК не єдина. Аналогічна ситуація спостерігається з тими, хто переправляє ухилянтів за кордон чи обкрадає державу під час війни.