Хто і для чого купив 245 колишніх АЗС Коломойського? Інтервʼю з власником компанії-переможця аукціону
На ринку пального з'явився новий гравець: компанія "Макс енерго ресурс". У бліц-інтерв'ю її власник розповів ЕП про мотиви купівлі понад двох сотень заправок, плани їх розвитку та причетність до олігархічних груп.
Головною інтригою останніх днів на ринку пального залишалося ім’я переможця тендеру Приватбанку на купівлю 245 АЗС і 33 земельних ділянок, які до цього контролювали Ігор Коломойський з партнерами.
Учасники ринку говорили, що представники мереж навряд чи прийшли б на торги, оскільки з майже двох з половиною сотень заправок у більш-менш робочому стані є максимум 60 об’єктів. Левова частка АЗС перебуває на окупованій території, зруйнована чи розібрана колишніми власниками або мародерами. Отже, покупець – або новий гравець з інших бізнесів, або хтось з гуртових операторів.
Переможцем конкурсу стала маловідома компанія "Макс енерго ресурс", яка почала займатися імпортом пального лише після початку великої війни та перебудови ринку на постачання з країн Євросоюзу. Її засновник та одноосібний власник Ігор Супруненко погодився на бліцінтерв’ю.
На частину питань Супруненко відмовився відповідати, пославшись на необхідність завершити юридичні формальності, пов’язані з купівлею об’єктів. Він пообіцяв через кілька днів надати ЕП більше деталей, зокрема щодо структури власності, яка буде організована в процесі викупу цього активу.
— Ви власник та засновник компанії "Макс енерго ресурс", яка перемогла в аукціоні з продажу 245 АЗС і 33 земельних ділянок, що до цього належали так званій групі "Приват" Ігоря Коломойського. Розкажіть про свою компанію.
— Компанія займається імпортом нафтопродуктів.
— У реєстрі вказано близько десяти видів діяльності. Серед них – торгівля пальним, вантажний, залізничний, автомобільний, морський, річковий транспорт, складське господарство.
— Займаємося лише нафтопродуктами, більше нічим.
— Почали займатися до чи після початку великої війни?
— "Макс енерго ресурс" почав займатися після початку війни. Тоді всі перекинулися на Європу (ЄС – ЕП). Ми налагодили логістичні ланцюги і з перших місяців великої війни почали займатися імпортом нафтопродуктів. Ми не входимо олігархічні групи. У нас кілька співвласників, але ми не причетні до жодної групи.
— Хто ще серед співвласників? У реєстрі вказано, що на 100% компанією володіє Ігор Супруненко. До цього не доводилося чути ваше прізвище.
— Можливо, у певних колах я відомий. Загалом ми не з публічних, навряд чи про нас багато хто чув.
— Можете більш детально розповісти про компанію? Звідки берете пальне, які у вас були обсяги, скільки податків сплатили, звідки гроші на купівлю АЗС?
— Зараз тривають певні юридичні процеси, у тому числі пов’язані з купівлею цих АЗС, тому сьогодні я не можу розкривати всі деталі. Через кілька днів ми надамо вам усю детальну інформацію і її можна буде висвітлювати як таку, що підтверджена реєстраційними діями.
— Яка мета купівлі цих заправок?
— Основна мета – розвивати мережу. Ми хочемо зайняти певний сегмент на ринку нафтопродуктів, підвищити конкуренцію, постачати якісне пальне. Ми не займаємося і ніколи не займалися різними дурницями на зразок змішування "бодяги". Ми хочемо постачати якісне пальне до кінцевого споживача, збільшити обсяги імпорту, збільшити проливи. Відповідно, створити робочі місця і, звісна річ, заробляти.
— Збільшити "проливи"? Ви ж до цього працювали тільки в гуртовому сегменті.
— Так.
— Що значить "збільшити проливи"?
— Ми вважаємо, що якщо ці заправки привести до ладу і запустити, то на них через два-три роки можна проливати 25 тисяч тонн пального.
— Кажуть, що понад половину цих заправок – мотлох, вони розташовані на периферії, у великих містах нічого немає.
— Це неправда.
— У якому вони стані?
— Є частина заправок, які зараз запустити неможливо. Є певна кількість, яка може запрацювати протягом пів року. Заправки майже всі розукомплектовані.
— Тобто з них вкрали обладнання?
— Так, вкрали обладнання, бензоколонки, але інфраструктурно вони цілі, вони живі. Є розбиті заправки, припустимо, Сумська область. Ми їх усі проїхали, крім окупованих територій. Є комплектні заправки. Багато заправок розташовані на трасах, з ними треба працювати. Щоб їх запустити, треба вкласти великі кошти.
Плюс є проблеми з документами: попередні власники не захотіли віддавати технічну документацію. З цим теж треба багато працювати. Сказати, що вони в гарному стані? Ні. В хорошому стані? Ні. Абсолютно в незадовільному? Так теж не можна сказати. Так, це не крупні європейські заправки на зразок WOG, ОККО або UPG, але вони в принципі розраховані на інший сегмент споживача.
— Ви купили 245 АЗС. Скільки з них можна відновити?
— До 100, на першому етапі навіть менше 100. На першому етапі можна запустити 55-60 заправок.
— Перший етап – це близько пів року?
— Так. Другий етап – це ще 50-60 АЗС, а решту треба відновлювати. Максимум половина заправок – це те, що ми маємо запустити протягом наступного року.
— Усі 245 розташовані на підконтрольній території?
— Частина на окупованій.
— Скільки?
— Знищених і на окупованих територіях близько 50 заправок. Є певні об’єкти на вже деокупованих територіях, але вони знищені. Це Запорізька, Херсонська та Харківська області.
— Думки учасників ринку щодо цієї угоди розділилися. Одні вважають, що через дуже поганий стан заправок на них буде важко заробляти. Інші кажуть, що АЗС придбали "бодяжники" або оптимізатори, які будуть продавати пальне поганої якості або оптимізувати податки.
— Бачите, яка спотворена фантазія у цих людей. Бо хто учасники цього ринку? Це лідери ринку, які розвиваються, їх ми не беремо, і ті, хто займаються "бодягою" або оптимізацією. Хлопці, які звикли так працювати. Вони не хочуть і не можуть повірити, що є люди, які готові щось розвивати, щось будувати і працювати чесно. Вони просто в це не можуть повірити, у їх спотворену фантазію це просто не вкладається.
Вони розуміють тільки одне: якщо ти купив умовні 100 літрів пального, то його обов’язково треба чимось розбавити і на цьому ще "прикурити". Насправді ж математика доволі проста.
Зараз налагодилися логістичні ланцюжки, є нормальна ціна входу: плюс-мінус 40 гривень (за літр бензину – ЕП), про це всі прекрасно знають. У гурті ти можеш заробляти плюс-мінус 20 доларів на тонні, на заправці ти можеш додати ще 50-80 доларів і заробити загалом 70-100 доларів.
Ні, їх це не влаштовує, бо треба поставити ціну на стелі 58 гривень, бонусами скинути кілька гривень і продати за 55-56. І от начебто все складається, більш ніж нормальна маржа, але комусь треба розбавити це пальне, щоб додати ще 30 копійок.
Ми не працюємо на цьому ринку десятиліттями, ми не звикли "бодяжити", ми це не вміємо робити, тому наша логіка не завжди може збігатися з логікою давніх учасників ринку. Ми просто кажемо, що нас влаштовує менший заробіток.
Проміняли білорусів на індусів. Як змінився ринок пального
— Де ви берете пальне?
— Греція та Румунія.
— Тобто морським та залізничним транспортом?
— Так, морським і залізничним. Автомобільним теж возили, але це невеликі обсяги.
— На внутрішньому ринку взагалі не купуєте?
— Ні, тільки імпорт.
— Чому?
— Наші ланцюги так налаштовані.
"Золотий стандарт" Терехова: як близька до родини мера Харкова фірма заробляє на ринку пального
— Який оборот у вашої групи?
— Плюс-мінус півтора мільярда гривень за минулий рік.
— Скільки грошей плануєте інвестувати? На першому етапі – у запуск АЗС і в перспективі трьох, пʼяти, десяти років?
— Поки можемо говорити лише про перший рік. Загалом у запуск цього проєкту заплановано вкласти 1,2 мільярда гривень.
— Ця сума включає і 696 мільйонів, які треба сплатити за АЗС?
— Так, це на першому етапі. Поки без модернізації, якогось величезного ребрендингу, хоча він обов'язково буде. На першому етапі запуску, у найближчі три-чотири місяці, крім суми купівлі плануємо додатково вкласти 500 мільйонів гривень.
— Ребрендинг буде обов'язково?
— Так. Там є багато заправок без магазину, без усієї інфраструктури. Зрозуміло, що в майбутньому ми плануємо перебудову, але зараз будемо запускати як є.
— Коли може запрацювати перша заправка?
— Ми хочемо якнайшвидше, але все залежить від того, як швидко отримаємо погодження від Антимонопольного комітету. Воно може затягнутися на два-три місяці.
— Ви напевно робили розрахунки, які обсяги пального можна реалізовувати через ці АЗС.
— Вони різні, усе буде залежати від нашої політики. У нас є бачення і стратегія, але поки залишимо їх за кулісами. Є колектив, фахівці, які мають величезний досвід роботи, які готові з нами співпрацювати, стати членами нашої команди, які розвивали дуже великі мережі і будували багато заправок.
Коломойському світить до 12 років за шахрайство та відмивання коштів. Як він виводив гроші, за версією слідства?
— Ви не боїтеся, що становище колишніх акціонерів, зокрема Ігоря Коломойського, у перспективі може змінитися і вони почнуть судитися за повернення цих заправок?
— Ризики завжди є, враховуючи те, що відбувається. В Ігоря Валерійовича особисто ми нічого не брали. Ми нікого не знаємо, ні з ким не спілкувалися, не належимо до жодної олігархічної групи, просто пішли на торги і чесно відіграли.
Що буде завтра? Ми про це не знаємо, ми ні від чого не застраховані. Чужого точно не брали, але за своє завжди будемо боротися.