Де Україна братиме і на що витрачатиме гроші у 2025-му. Аналіз проєкту держбюджету

Увечері 13 вересня уряд погодив головний кошторис, за яким країна буде жити у 2025 році. Документ винесли на розгляд Верховної Ради саме тоді, коли депутати розглядають зміни до бюджету-2024. Його видатки мають збільшити на пів трильйона гривень, аби держава профінансувала бойові виплати солдатам за серпень та наступні місяці.

У мирні часи "промах" у бюджетуванні на пів трильйона гривень міг бути достатньою підставою для того, аби відправити у відставку не лише міністра фінансів, а й весь уряд. Проте під час великої війни правки до бюджету на кілька сотень мільярдів гривень стали буденністю. Майже напевно такі правки очікує і бюджет на 2025 рік, причому ще на етапі свого проходження через парламент.

Основні цифри

Кожен бюджет Міністерство фінансів розраховує на підставі макроекономічного прогнозу, який складає Міністерство економіки. Адже для того, щоб визначити, скільки податків можна зібрати, необхідно знати курс валют, рівень інфляції і темпи зростання економіки.

У 2025 році уряд очікує, що ВВП України зросте на 2,7% (у 2024 році очікується зростання на 3,5%). Інфляція за підсумками 2025 року становитиме 9,5% (7,9% цьогоріч), а середня зарплата зросте з 20 581 грн до 24 389 грн на місяць. При цьому безробіття скоротиться з 18,2% до 17,7%.

Середньорічний курс долара у 2025 році очікується на рівні 45 грн.

Основні соціальні показники в бюджеті уряд не змінив:

• мінімальна зарплата – 8 000 грн;
• прожитковий мінімум (загальний) – 2 920 грн;
• прожитковий мінімум для працездатних осіб – 3 028 грн;
• прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, – 2 361 грн.

Також уряд залишив у бюджеті на 2025 рік норми про "спеціальні" прожиткові мінімуми. Зокрема той, який застосовується для визначення посадового окладу суддів та держслужбовців (2 102 грн), і той, який застосовується для визначення компенсацій пенсіонерам, які виграли судові справи в держави щодо доплати за проживання в чорнобильській зоні (1 600 грн).

За крок від колапсу. Держава програє пенсіонерам суди на мільярди, але заплатять всі

Доходи бюджету становитимуть 2,336 трлн грн. Вони зростуть на 192 млрд грн або 9% порівняно з планом 2024 року. Більшість цього приросту забезпечать надходження від прямих податків – на 179,8 млрд грн. Зокрема, на 158 млрд грн – від податку на доходи фізосіб і на 21,8 млрд грн – від податку на прибуток.

Імовірно, таке зростання доходів має забезпечити ще не проголосований Верховною Радою законопроєкт про підвищення податків, який передбачає збільшення військового збору з доходів фізосіб з 1,5% до 5%.

Хоча цей законопроєкт не ухвалили навіть у першому читанні, Мінфін розрахував показники доходів на підставі закладених у ньому нових ставок податків. Також у 2025 році до державного бюджету продовжуватиме надходити ПДФО з доходів військовослужбовців.

Крім того, уряд закладає збільшення доходів від ПДВ з виготовлених в Україні товарів та наданих тут послуг – з 289,1 млрд грн до 318 млрд грн; з імпортних товарів та послуг – із 498,9 млрд грн до 593,8 млрд грн.

Від Нацбанку до бюджету у 2025 році мають надійти 63,9 млрд грн, що значно перевищує показник 2024 року (38,64 млрд грн).

Голова НБУ Андрій Пишний: Емісія гривні – це квиток в один кінець

Дефіцит держбюджету у 2025 році очікується на рівні 19,4% від ВВП або 1,546 трлн грн. Покривати його планують переважно із зовнішніх джерел. Від партнерів Україна очікує отримати 1,658 трлн грн. З них 129,39 млрд грн витратить на погашення зовнішнього боргу, тож "чисте" зовнішнє фінансування становитиме 1,529 трлн грн.

На внутрішньому ринку уряд планує залучити 579,2 млрд грн, більшу частину яких витратить на погашення розміщених раніше облігацій (561,9 млрд грн). Чисте залучення становитиме 17,2 млрд грн. Загалом на виплату процентів за зовнішнім боргом уряд очікує витратити 203,5 млрд грн, за внутрішнім – 277,33 млрд грн (разом – 480,8 млрд грн).

На що витрачатимуть гроші

Порівнювати витрати бюджету-2025 з цифрами 2024 року некоректно. Річ у тім, що депутати ще розглядають законопроєкт, який має збільшити цьогорічні видатки на 500 млрд грн, більшість з яких піде на фінансування сектору безпеки та оборони.

Оборона

Як і в попередні три роки, найбільше коштів урядовці планують витратити на оборону. Загалом ідеться про 2,2 трлн грн або 26,3% від ВВП. Традиційно більшість цих грошей перерозподілять через бюджет Міноборони.

Очікується, що видатки Міноборони у 2025 році становитимуть 1,57 трлн грн. Ця сума перевищує поточний план витрат відомства, але з урахуванням майбутніх змін до бюджету видатки Міноборони у 2025 році зменшаться на 250 млрд грн.

Нічого дивного: менші видатки на оборону уряд закладав і під час складання бюджетів на 2023 та 2024 роки. Зменшення прогнозованих видатків не свідчить, що держава планує скорочувати фінансування війська або очікує на завершення війни до кінця 2025 року.

Чиновники пообіцяли солдатам на фронті по 70 тисяч, але грошей на це ще нема. Що робити?

Це свідчить лише про те, що у 2024 році, як і в попередні, уряд закладає на оборону стільки, скільки йому дозволяє прогнозована база надходжень. Імовірно, що в разі ухвалення бюджету в поточній редакції депутати внесуть багатомільярдні зміни до кошторису у 2025 році. Так парламент робив у попередні роки.

У бюджеті оборони очікується подальше скорочення видатків на купівлю та модернізацію військового обладнання: з 656,7 млрд грн до 487,7 млрд грн. Видатки на забезпечення ЗСУ (включають виплати військовослужбовцям) зростуть із запланованих цьогоріч 806,3 млрд грн до понад 1 трлн грн.

Видатки інших оборонних відомств у 2025 році будуть майже такими, як у 2024-му. Для СБУ передбачено 41,7 млрд грн (41,7 млрд грн цьогоріч), для Головного управління розвідки Міністерства оборони (ГУР МО) – 30,7 млрд грн (24,8 млрд грн цьогоріч).

Суттєво зросте бюджет МВС, до якого належать Держприкордонслужба та Нацгвардія. У 2025 році уряд очікує витратити на це відомство 438,2 млрд грн порівняно з 351,8 млрд грн, закладеними в плані на 2024 рік. Щоправда, якщо порівнювати бюджет МВС на 2025 рік з фактичними видатками 2023 року, то він зросте лише на близько 10 млрд грн.

Освіта і здоров'я

Закладені на 2025 рік видатки на освіту будуть меншими, ніж у 2024 році: 167 млрд грн проти майже 175 млрд грн. Більша частина з них – понад 103 млрд грн – підуть на оплату праці педагогічним працівникам. Водночас уряд закладає на 2025-й низку додаткових програм: 2,9 млрд грн – на харчування учнів початкових класів, 305 млн грн – на здобуття освіти учнями з особливими освітніми потребами (на рівні 2024 року).

На відновлення зруйнованих та пошкоджених внаслідок війни освітніх закладів уряд закладає 323,9 млн грн. Ще 37,4 млн грн витратить на програму "Школа супергероїв", це освіта дітей, які перебувають на довготривалому лікуванні. 150 млн грн підуть на навчання педагогів методів викладання Нової української школи. Ще 12,6 млн грн планують витратити на освітні послуги для дітей, які перебувають за кордоном.

Видатки на охорону здоров'я у 2025 році планують збільшити на 7 млрд грн до 214 млрд грн. Зокрема, на реалізацію програми медичних гарантій мають піти 175 млрд грн.

У бюджеті на 2025 рік передбачать 11,75 млрд грн на закупівлю препаратів для лікування ВІЛ/СНІД, туберкульозу, онкології, рідкісних орфанних захворювань та серцево-судинних захворювань.

939,1 млн грн витратять на медичні послуги для захисників, зокрема зубопротезування, а також на збір, кріоконсервацію та зберігання репродуктивних клітин.

Соціальна сфера

Соціальні видатки в бюджеті 2025 року скоротяться на 50 млрд грн до 420,6 млрд грн. Традиційно більшість коштів, передбачених за цим напрямом, уряд витратить на дотацію Пенсійному фонду – 280,2 млрд грн.

Пенсіонерів може побільшати на мільйон. Конституційний суд розглядає законність реформи 2017 року

Друга найбільша стаття цих видатків – програма соціального захисту громадян, які потрапили в складні життєві обставини. На неї планують витратити 80,8 млрд грн.

Скорочення видатків на соцзахист може бути пов'язане з тим, що у 2024 році на цю сферу заклали дещо більше коштів, ніж витратять. Саме тому в законопроєкті про зміни до держбюджету на 2024 рік передбачене скорочення деяких соціальних видатків.

На виплату житлових субсидій у 2025 році планують витратити 42,32 млрд грн. Їх отримають 2,8 млн сімей. Як сказано в пояснювальній записці до законопроєкту про держбюджет, такий обсяг отримувачів підраховано за підсумками підвищення адресності виплат субсидій та припинення цих виплат особам, які перебувають за кордоном або проживають на тимчасово окупованих територіях.

Бізнес переймає функції держави. Як компанії готуються боротись за мільйон ветеранів?

Видатки на фінансування заходів ветеранської політики у 2025 році планують суттєво скоротити: з 13 млрд грн у 2024 році до майже 6 млрд грн. Щоправда, у 2024 році Міністерство у справах ветеранів не поспішає освоювати свій бюджет і до липня встигло використати лише 3,4 млрд грн.

Розвиток економіки та інфраструктура

В умовах дефіциту держбюджету уряд заклав на 2025 рік суттєво менше коштів на підтримку бізнесу. Так, у плані-2025 зникла низка програм підтримки в межах видатків Мінекономіки: програма компенсації вартості сільськогосподарської техніки (у 2024 році мали витратити 1 млрд грн), програма державного стимулювання створення індустріальних парків (1 млрд грн), програма "Національний кешбек" (3 млрд грн).

Одночасно уряд залишить програму надання грантів на створення бізнесу (1,37 млрд грн), компенсуватиме витрати на гуманітарне розмінування (обсяг коштів знизили втричі до 1 млрд грн), залишить видатки для Фонду розвитку підприємництва, який реалізує програму "5-7-9%" (направлять 18 млрд грн, як і цьогоріч).

Кешбек від Зеленського: що за програма та скільки держава буде платити за купівлю українського

На фінансування інноваційних оборонних проєктів у межах кластера Brave1 у 2025 році передбачать майже 3 млрд грн. На 2024 рік урядовці заклали вдвічі меншу суму.

На фінансування Дорожнього фонду передбачені 43,2 млрд грн. Щоправда, понад половину цієї суми (24,35 млрд грн) уряд витратить на обслуговування боргів колишнього "Укравтодору" (нині Агентство відновлення).

Бюджет непопулярних рішень

Уже три роки в Україні існують два бюджети.

Перший – бюджет війни. Це видатки, які можна фінансувати лише коштами, котрі уряд збирає всередині країни (податки, дивіденди держкомпаній, внутрішні запозичення, надходження від приватизації).

Другий – цивільний. Це видатки, не пов'язані з війною: освіта, охорона здоров'я, соціальна сфера, культура, інфраструктура. Ці програми Україна фінансує коштами, отриманими від партнерів.

Через таку дуальність бюджету держава майже не має простору для маневрів, коли фінансовий рік іде не за бюджетним планом.

Так сталося і у 2024 році: уряду довелося витрачати кошти на придбання зброї, які він очікував отримати від США. Однак Конгрес затягував схвалення оборонного пакета на 61 млрд дол, тому на початку року держава використовувала на купівлю зброї кошти, які планувала витратити на виплати військовим наприкінці року.

Треба фінансувати війну. Які податки зростуть

Проте ціна війни для України щороку зростає, адже зростають потреби в техніці та боєприпасах. Зростає кількість солдатів, а отже – потреби в їхньому грошовому забезпеченні, одязі та харчуванні. На жаль, зростає і кількість поранених та загиблих і як наслідок – обсяги видатків на відповідні виплати.

Раніше фінансувати додаткові потреби вдавалося без непопулярних рішень. У 2022 році на допомогу прийшов Нацбанк, який позичив уряду 400 млрд грн. У 2023 році додаткові потреби фінансували завдяки рішенню відібрати в місцевих громад податок на доходи фізосіб із доходів військовослужбовців. Крім того, Верховна Рада "заднім числом" оподаткувала прибутки банків за ставкою 50%.

У 2024 році гроші намагаються знайти в кишенях українців. Зокрема Мінфін презентував законопроєкт, який пропонує підвищити ставку військового збору з доходів громадян з 1,5% до 5% і запровадити такий збір для ФОПів.

У першій редакції проєкту було чимало інших непопулярних новацій: військовий збір на мобільний зв'язок, ювелірну продукцію, першу реєстрацію автомобіля, купівлю нерухомості, а також податок з обороту. Проте від більшості цих пунктів наразі відмовилися. Як наслідок, з очікуваних Мінфіном 125 млрд грн надходжень підвищення податків у такому обмеженому вигляді може дати лише близько 30 млрд грн до кінця 2024 року.

Мабуть, через це депутати відхилили доопрацьовану податкову пропозицію уряду. Вони розуміють, що у 2025 році їм доведеться знову шукати кошти в кишенях українців та підвищувати податки. Проте таке підвищення буде ще більш неприємним та непопулярним.

"Ми ще повернемося до ідеї підвищення ПДВ". Голова бюджетного комітету Підласа про перегляд податків

Наразі Верховна Рада частково перебрала на себе ініціативу щодо підвищення податків у Мінфіну і пропонує доповнити пакет податкових змін підвищенням ставки ПДВ до 22-24% або повторним оподаткуванням прибутків банків за підвищеною ставкою.

Перша пропозиція може принести 80-160 млрд грн на рік, але спричинить зростання цін на всі товари та послуги. Друга дасть бюджету 33 млрд грн у 2024-2025 роках, проте впроваджуватиметься ретроспективно та, імовірно, вплине на здатність та бажання банків підтримувати бюджет, купуючи облігації уряду.

Хай там як, а проєкт закону про держбюджет на 2025 рік суттєво зміниться ще до затвердження парламентом. Зокрема – під впливом компромісу навколо того, як саме влада підвищить податки українцям.

Як показує практика, ухвалення бюджету – це більше формальність, адже передбачити хід боїв та, відповідно, обсяги військових видатків на рік уперед не може ніхто. Єдине, що можуть зробити уряд і парламент, – забезпечити достатню дохідну базу для бюджету вже зараз, аби в критичний момент не потрібно було ухвалювати непопулярні, непрогнозовані та складні для економіки рішення.