Повернути людям рух. Як у Києві збирають крісла з електроприводом
Кількість людей з інвалідністю в Україні зростає. За даними Міністерства соціальної політики, за півтора року великої війни цей статус отримали 300 тис осіб. Таким чином, їх кількість уже перетнула тримільйонну позначку.
Значна частина зареєстрованих у 2022-2024 роках осіб з інвалідністю – військові, які отримали поранення, а також цивільні, які постраждали від обстрілів.
Не секрет, що більшість українських міст не пристосовані для маломобільних людей. Це стосується не лише громадських закладів та державних установ, а й доріг, якими можна безперешкодно пересуватися.
Співавтори проєкту "Колісне життя UA" вирішили частково розв'язати цю проблему. Вони організували виробництво колісних крісел з електроприводом для людей з інвалідністю та осіб літнього віку, яким важко пересуватися самостійно.
"Наше завдання – зробити максимально комфортним пересування для тих, кому цього не вистачає", – каже один із співавторів проєкту Артем Сироїд.
Історія створення
Ідея доставляти та збирати в Україні колісні крісла з електроприводом в Артема Сироїда та Володимира Закарлюки з’явилася рік тому. Восени 2023 року вони замовили деталі, а після Нового року почали збирати перші крісла.
Артем та Володимир, співавтори проєкту "Колісне життя UA", раніше працювали в сільському господарстві. Там вони займалися так званим точним землеробством: адаптували сільськогосподарську техніку до супутникових технологій.
"Після початку великої війни все змінилося, як і наші пріоритети. Одним з напрямків зараз є ці крісла. Я маю технічну освіту і повністю розумію, як воно працює, як влаштований кожен вузол", – розповідає Сироїд.
Усе почалося з того, що Артем як батько двох дітей стикався з проблемами, з якими зіштовхуються всі батьки під час прогулянок з немовлятами. Мова про велику кількість перешкод, які заважають вільно пересуватися з колясками.
Окрема історія – військові. Сироїд мешкає біля медмістечка і часто бачить, наскільки важко пересуватися військовослужбовцям, які проходять реабілітацію.
"Багато хто донатить для фронту, але що робити людям, які "вийшли з гри"? Хочеться морально повернути їх до життя. Людина помирає тоді, коли в неї зникає мотивація для продовження життя", – розповідає співавтор проєкту.
За його словами, суспільство повинно навчитися сприймати людей на електровізку чи колісному кріслі. "Проблема в тому, що люди з обмеженими можливостями через непристосованість міст не можуть виїхати з дому і показати, що вони можуть бути на рівні з іншими людьми", – пояснює Артем.
Активна робота над проєктом триває лише третій місяць. Спочатку Артем та Володимир створювали Youtube-канал та працювали над його контентом. До збирання колясок залучені двоє людей, але періодично долучаються ще кілька.
Труднощі логістики та продажів
Співзасновники вкладають у проєкт власні кошти, невелику підтримку отримують від благодійних організацій. За три місяці вони зібрали та доставили кілька партій крісел по 10-15 штук у кожній. Частину передали військовим, частина – на складі.
Продати вдалося лише десять крісел. Їх купують волонтери, військові та переселенці. Ціна одного електрокрісла – 45 тис грн. Через необхідність купувати деталі за кордоном ціна буде зростати разом з просіданням курсу гривні.
"Зараз ми розробляємо програму розтермінування платежів на рік. Базовий платіж становитиме, наприклад, 50%", – розповідає один із співавторів проєкту.
Хоча ціни на аналогічні крісла від інших виробників коштують дорожче (від 55 тис грн до 100 тис грн), високого попиту, а відповідно й окупності проєкту поки що немає. Для того, щоб прибуток з продажів покривав витрати на рекламу та зйомки контенту, потрібно продавати мінімум пʼять крісел на місяць.
На вартість суттєво впливає логістика. Якщо замовляти доставку 105-110 комплектів деталей з Китаю контейнером, то ціна буде меншою, однак поки що їм доправляють складові лише малими партіями – по десять комплектів.
Навіть якщо великий контейнер прибуде в польський Гданськ, автомобільна доставка в Україну все одно буде дорогою. Раніше це коштувало 800 дол, а після набуття чинності законом про мобілізацію ця цифра зросла до 1,8 тис дол.
За словами Сироїда, у планах проєкту – поступова заміна імпортних деталей вітчизняними. Це допоможе зекономити на логістиці. Підприємці також хочуть збирати спеціальні скутери для маломобільних людей і людей похилого віку. Скутери будуть обладнані сидіннями і зможуть їхати з швидкістю до 19 км/год.
Закарлюка пояснює, що додати такий скутер до своєї лінійки вирішили через моральний бар’єр у деяких людей щодо користування кріслом. Це стосується і літніх людей, і людей з відносно незначними чи тимчасовими травмами.
Характеристики
Колісне крісло з електроприводом схоже на електросамокат: має зйомну батарею, електродвигуни, пульт керування. В Україну вони приїжджають у вигляді запчастин, тож кожну деталь крісла за потреби можна замінити.
Батарей вистачає на три-пʼять років залежно від частоти експлуатації. Ємність акумулятора – 13Ah, заряджати його можна від розетки і через контролер. Вага батареї – 3 кг, тож її можна від’єднати від крісла та заряджати окремо.
Повністю батарея заряджається за 4-6 год, проїхати на одному заряді можна 20 км. Максимальна швидкість крісла – 8 км/год, вага – 27 кг (інші колісні крісла можуть важити до 70 кг). Пристрій легко складається, його зручно транспортувати на спеціальних маленьких колесах. Максимальне навантаження – 140 кг.
Крісло з електроприводом може долати підйоми до 10 см або ухили до 15 градусів. У Державних будівельних нормах прописано, що ухил пандуса не повинен перевищувати 8% (допускається до 10%, якщо перепад рівнів підлоги менше 0,2 м). Однак на практиці пандуси мають значно більший ухил.
Крісло має бокові кишені, велику кишеню позаду та "багажник" під сидінням. На крісло можна доставити тримач для телефону або підстаканник. Керується воно джойстиком на підлокітнику або пультом дистанційного управління. Радіус його дії – близько 50 метрів, але найзручніше робити це на відстані до кількох метрів.
Крісло підходить для людини з ампутаціями нижніх кінцівок і однієї верхньої, щоб самостійно пересуватися. Контролер можна поставити на правий або на лівий боки. Якщо відкинути підлокітник, на кріслі можна близько під’їхати до стола.
Управління кріслом
Щоб випробувати гаджет, журналісти ЕП зустрілися з Артемом у столичному Сирецькому парку, де розташована дитяча залізниця. Управляти ним виявилося неважко, особливо якщо є навички керування автомобілем. Труднощі виникли лише під час переїзду через залізничну колію. Навіть попри невеликий підйом до рельс, з першого разу без нормального розгону подолати перешкоду не вдалося.
Ба більше, крісло зупинилося між двома рейками і стало на спеціальні стоп-колеса. Виїхати з цього положення вдалося лише за допомогою сторонньої людини. Проїхати переїзд вийшло з другої спроби.
Далі дорога в парку була зручною і без бар'єрів. Вдалося успішно з'їхати з основного тротуару на протоптану стежку і повернутися назад, подолавши невисоку бровку. Також крісло долає стежку з листям та дрібними камінцями.
Однак проїхати по схилу, де також є стежка, не вдалося через значний перепад висоти, який утворюється між лівими та правими колесами. Крісло дозволяє пересуватися в темпі ходьби (3-4 км/год) і вдвічі швидше.
Самостійно управляти кріслом, сидячи в ньому, було зручніше, ніж пультом поруч з пристроєм, адже так легше контролювати напрям руху та швидкість. Пульт крісла обладнаний клаксоном, однак у шумних місцях його можуть не почути.