Український РЕБ проти російських дронів. Як вітчизняні компанії нарощують виробництво дефіцитної зброї?
Велика війна трансформувала тактику ведення бойових дій. Тепер кожна сторона відправляє в бій армії дронів і протистояти їм можуть лише засоби РЕБ. Як українці їх виробляють?
Два роки тому ніхто з військових і не думав, що засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ) потрібно буде ставити ледь не в кожен пікап або носити з собою в рюкзаку.
Переосмислити цю технологію змусила поява FPV-дронів. Щойно стало зрозуміло, що чи не єдиний спосіб знищити ворожий FPV або "мавік" – це перервати його зв’язок з оператором, Україна та Росія вступили у технологічні перегони. Обидві сторони намагаються виробити якомога більше РЕБ та одночасно відшукати слабкі місця у ворожих системах.
Колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний у колонці для The Economist писав, що ворог значно краще опанував цю технологію, тож Україні терміново потрібно наздоганяти.
У 2024 році увага державного замовника до засобів РЕБ помітно зросла. "У 2022 році ми постачали десятки комплексів на місяць. У 2023-му – сотні, у 2024-му – тисячі", – розповів ЕП представник компанії Kvertus, одного з найбільших українських виробників РЕБ.
Проте лінія фронту ще далека від повного забезпечення засобами радіоелектронної боротьби. Щоб закрити цю потребу, Україна повинна пришвидшити розробку пристроїв та побудувати конкурентний ринок.
Частотна війна
У FPV-дрона є вразливе місце: оператор має доводити його до цілі вручну. Зв’язок між дроном та оператором відбувається на певних радіочастотах. Завдання РЕБ – залізти на ці частоти і потужним сигналом заглушити цей зв’язок. Якщо все зробити правильно, ворожий безпілотник втратить управління і впаде.
Утім, РЕБ може не спрацювати. На його ефективність впливає низка факторів: технологічність ворожого дрона, дистанція між ним та оператором, якість компонентів РЕБ або налаштування на інші частоти.
Українська розвідка знає, на яких частотах літають ворожі FPV-дрони. Спочатку це був діапазон 850-930 МГц, тому РЕБ налаштовували на ці частоти. Зараз дедалі частіше дрони літають у діапазоні 720-1020 МГц, отже, системи РЕБ повинні переходити на них.
У цьому і полягають технологічні перегони. Хто швидше переведе свої дрони та РЕБ на нові частоти, хто навчиться якісно виявляти ворожі FPV, хто перший зробить технологію радіоелектронної боротьби масовою і навчить військових ефективно нею користуватися.
Іноді сторони вигадують оригінальні рішення. Росіяни створили дрон, який керувався через 10-кілометровий кабель – його фізично не можна заглушити РЕБом. Армії також використовують FPV-дрони з машинним зором, які захоплюють ціль на великій відстані і самотужки долітають до неї навіть після втрати зв’язку.
Щоб перемогти в технологічних перегонах, Україна повинна розробити широку лінійку засобів РЕБ для всіх бойових ситуацій, зробити їх зручними в користуванні, а головне – технологічно актуальними. Зрештою, треба здешевити ці системи та налагодити їх масове виробництво, щоб десятками тисяч постачати на фронт.
Українські засоби РЕБ
Знаком якості для військової техніки є процедура кодифікації в Міноборони. Після випробувань та перевірок виріб визнають "зрілим" та готовим до серійного виробництва. Цю процедуру вже пройшли девʼять українських моделей мобільного РЕБ. Ще більше перебувають на різних етапах погодження.
Як розповів ЕП Олег Донець, відповідальний за напрямок радіоелектронної боротьби в кластері Brave1, наразі такі системи розробляють 50 компаній. На вітчизняному ринку мобільних РЕБів є багато розробок: від антидронових рушниць до окопних "куполів".
Наприклад, РЕБ-рюкзак компанії "Квертус" коштує 275 тис грн. За словами розробника, він працює у "нестандартному" діапазоні частот 720-1050 МГц. Військовий під час переміщення групи носитиме його та включатиме захисний купол на кілька сотень метрів, щойно почує ворожий дрон.
Нижче на фото – пульт управління комплексу "Плутон" компанії "Інфозахист". Ця система фіксує присутність ворожих дронів у радіусі кількох десятків кілометрів та попереджає про їх наближення. За наявності загрози вона може автоматично вмикати РЕБ. Виріб тільки проходить процедуру кодифікації, але його вже серійно виробляють для військових частин.
Новостворена компанія "Обрій мілтек" зробила ставку на нішовість та доступну ціну. Її купольний РЕБ для захисту позицій або машин коштує лише 55 тис грн. "Чи можна сказати, що це вінець творіння? Ні. Але цей виріб можна зробити швидко і у великій кількості", – сказав ЕП керівник компанії Вадим Чухрай.
Це не вичерпний список українських розробок – загалом їх понад 100. Лише компанія Kvertus має в лінійці 22 різні комплекси для виявлення та придушення дронів.
Переважна більшість комплексів РЕБ на вітчизняному ринку збирається з китайських компонентів: акумулятори, модулі, підсилювачі. Це не робить продукцію поганою – китайську електроніку купує весь світ. Однак залежність від Пекіна у виробництві озброєнь може зашкодити Україні.
"Дедалі більше важливих китайських компонентів потрапляє у список заборони на експорт, тому ми намагаємося їх локалізувати. Зараз підтримуємо вітчизняну компанію, яка веде перемовини з європейською корпорацією щодо виробництва одного з електронних компонентів для РЕБ в Україні.
Українські виробники докладають зусиль, щоб локалізувати і головний китайський компонент РЕБу – модулі. Є бачення, що їх треба збирати в Україні з європейських мікросхем", – повідомив ЕП Ігор Федірко, профільний радник у Мінстратегпромі.
Головна вимога до комплексу РЕБ – він повинен працювати на актуальних частотах. Спочатку FPV-дрони літали на стандартних частотах, тож було достатньо діапазону 850-930 МГц. Зараз противник розширює діапазон до нестандартних 720-1020 МГц. Відповідно, засоби РЕБ теж мають еволюціонувати.
"Військові кажуть, що 65-70% ворожих дронів досі літають на стандартних частотах. Решта – на нестандартних. Дрони на стандартних радіочастотах нікуди не дінуться. Просто росіяни тепер можуть комбінувати атаки дронами на стандартних і нестандартних частотах. Відповідно, на фронті потрібно мати більше різних або універсальних засобів РЕБ", – вважає співзасновник компанії Kvertus Ярослав Філімонов.
Опитані ЕП виробники заявляють, що вже прилаштовують нові розробки до роботи в нестандартному діапазоні. У Мінстратегпромі та Brave1 переконують, що ринок постійно спілкується з військовими на фронті та реагує на тенденції. Питання в тому, як швидко ці розробки отримають перші серійні контракти.
Україна виробляє й великі засоби РЕБ для протидії ворожим ракетам, шахедам та розвідувальним безпілотникам. Вони здатні глушити сигнал GPS або підміняти його хибним, збиваючи об’єкт з маршруту. За словами колишнього речника Повітряних сил Юрія Ігната, приземлені шахеди в полях – це результат роботи українського РЕБу.
Деякі розробки – "Буковель", "Нота", "Покрова" – загальновідомі, деякі – тримають у секреті. Здебільшого мова йде про вироби приватних компаній.
Окрім українських комплексів, на фронті є й західні, які ЗСУ зазвичай отримують безкоштовно. На початку великої війни ця техніка підтримала спроможність українських військових захищатися від дронів. Надалі, імовірно, армія віддаватиме перевагу вітчизняним виробам.
Українські засоби РЕБ дешевші та загартовані в боях. Розробники постійно спілкуються з військовими та відточують нові моделі за їхніми відгуками. Нюансів безліч: робочі частоти ворога, зручність у використанні, функціонал для запобігання "френдлі фаєру", можливість інтеграції з різними системами на фронті.
Ринок зростає
Попри відносну новизну, ринок мобільних засобів радіоелектронної боротьби напрочуд конкурентний: на ньому багато виробників та замовників. Засоби РЕБ купують благодійні фонди, армія, силові структури, міста і навіть приватні компанії. "У 2022 році 80% наших комплексів купили благодійні фонди та бізнес, зараз 85% – держава, військові частини та громади", – розповів представник компанії Kvertus.
Багато комплексів купують військові частини, яким у 2024 році на закупівлю техніки віддали 10% військового ПДФО. Завдяки цьому армійці отримали 9,6 млрд грн на термінові закупівлі техніки.
Такий підхід приніс користь і ринку. Військові часто купують техніку, яка ще не пройшла процедуру кодифікації, але вже добре себе зарекомендувала. Таким чином розробники отримують обігові кошти ще до укладання державних контрактів, а військові швидше отримують бажану техніку.
Прямі закупівлі військовими мають і слабкі місця. Так, у кожній частині має бути спеціаліст із закупівель, інакше частина грошей може залишитися невикористаною. Національне агентство з питань запобігання корупції вказувало на ризики неефективної витрати коштів через відсутність чіткого регламенту закупівель.
"Системи РЕБ замовляють і міста. До нас звернувся міський голова прифронтового Нікополя і сказав, що росіяни тренують своїх операторів FPV-дронів на ударах по цивільній інфраструктурі. Шукали для них рішення. Маємо таку ж співпрацю з владою Львова та Дніпра. Наші комплекси купують і приватні компанії для захисту своїх об’єктів. Для цього їм потрібен лише дозвіл Нацгвардії", – кажуть у Kvertus.
З початку великої війни ринку РЕБ була притаманна певна хаотичність. Фронт забезпечували і великі компанії, і гаражні майстри. Кодифікованих виробів із знаком якості від Міноборони майже не було.
Зараз ринок змінюється. У Мінстратегпромі кажуть, що невеликі команди об’єднуються для створення більш якісних продуктів. У Brave1 зазначають, що замовники частіше звертають увагу на перевірені вироби, а виробники намагаються проходити державну процедуру кодифікації.
Тепер питання в тому, щоб ринок рухався в технологічно правильному напрямку та встигав за тенденціями на фронті. Для цього держава повинна скоротити процес кодифікації виробів.
Друге важливе питання – масовість. Поточні обсяги виробництва не відповідають потребам армії – засобів РЕБ на фронті досі не вистачає. Щоб вирішити цю проблему, виробники кодифікованих комплексів мають систематично отримувати великі та довгострокові замовлення від держави.